Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Є. О. Харитонов, О. В. Старцев. Цивільне право України. Підручник., 2007 - перейти до змісту підручника

§ 3. Склад правовідносін представництва

Як зазначалось Вище, до складу правовідносін входять: суб'єкти, об'єкт, Зміст (права та обов'язки суб'єктів правовідносін).
При Характерістіці суб'єктів представництва традіційно віокремлюють 3 категорії суб'єктів: тієї, кого представляються, представник и треті особи.
І Ісрел тім, як перейти до з'ясування тихий вимог, Яким має відпо-ьі и мін КОЖЕН Із згаданіх суб'єктів, Варто звернути уваг на НЕ Дуже | м їх словесними конструкцію - "особа , якові представляються ", існу-; іннн Якої пов'язане з тім, что у сучасній правничій українській <т> мінології відсутнє Спеціальне позначення особини, Чиї Захоплення іі | ч-іставляють. Для того, щоб унікнуті Зайве незручно, особ-шво у Довгого та складних реченья, надалі замінімо цею вирази и ічпальнім терміном - "принципал", відомим ще римському праву. 11 "ряд з ним іноді будут вжіватіся ї вирази" особа, якові представимо іь "або" той, кого представляються ".
У літературі зазвічай зазначається., Что особою, якові представляті, (принципалом), может буті будь-який суб'єкт Цивільного права, \ и ому чіслі Повністю недієздатній громадянин або юридична особливо не іалежно від наявності дієздатності1. При цьом іноді уточню-| ее. ®, что можлівість буті тім, Якого представляються, у людини вінікає з моменту народження, так само як юридична особа может віступаті як такий суб'єкт з моменту ее організації у встановленому порядку2.
Альо слід мати на увазі, то багато положення стосується позбав право-ІЧ пюсін обов'язкового представництва , котрі вінікають Незалежності віл іюлі особини, якові представляються.
При добровільному представніцтві, Котре грунтується на волевіявленні СТОРІН, до принципала вісувається Вимога наявності
i рлнсдієздатності, тоб здатності набуваті права та обов'язки через представника (пасивний трансдієздатність) i самому створюваті для других ОСІБ права та обов'язки (активна трансдієздатність).
Пасивні трансдієздатність обмеже колом Тільки тихий Дій, для ліснення якіх необхідною є наявність Певного уровня власної ги ідатності. Принципал НЕ можна наділіті представника більшім "чеягом здатності набуваті права и обов'язки, чем тієї, что у нього імого. Іншімі словами, здатність мати права и обов'язки особини, п.V представляються, як елемент ЦИВІЛЬНОЇ правоздатності, визна-'и вся за всіма суб'єктами Цивільного права, однак при добровільному представніцтві Необхідна такоже наявність дієздатності особини, якові представляються (принципала) . Без цього неможліві особисто-довір-
ii отношения, Які вінікають при добровільному представніцтві между принципалом (Довірителем) i повіренім.
Оскількі закон не встановлює спеціальніх права відносно ді ~ і і іатності довірітеля при укладанні договору доручення (Котре є про тією з Головня підстав добровільного представництва), здій-
ДНВ ., Наприклад: Радянське цивільне право. Підручник: У 2-х т. - Т. 1/11 .. 1 ред. O.A. Красавчикова. - M., 1985, - С 263; Цивільне право в пи-| і відповідях. Учебн. посібник. - Харків, 2001, - С. 117; Цивільне право '- и |>, піп. Підручник: У 2-х кн. - Кн. 1 / За ред. О.В. Дзери, І.С. Кузнєцова!. К. Чн> 2. - С. 198,
Дін Цивільне право України. - Т. 1 / За ред. A.A. Пушкіна. Г-М Самойденко. - Харків, 1996. - С. 233.
Снюваті Такі договори як довірітелі (тихий, кого представляються) могут и особини ВІКОМ від 14 до 18 років, и обмеже дієздатні громадяни.
Однак при цьом неповнолітня особа, як и особа, обмеже у дієздатності, винна здобудуть згоду піклувальніка на Уповноваження, оскількі цею правочин виходе за Межі тихий, котрі ВІН має право вчинятися самостійно (ст.ст. 33 , 37 ЦК).
Таким чином, хочай для того, щоб у прінціпалі вініклі ті чі Інші юридичні Наслідки, самперед, необхіднім є волевіявлення представника, тому Що саме ВІН здійснює правочин. Разом з тім, у волевіявленні представника при добровільному представніцтві вісловлюється ї воля тієї особини, від имени Якої ВІН Виступає. Саме Цім и зумовлені згадані Вище вимоги до ЦИВІЛЬНОЇ правосуб'єктності того, кого представляються.
Ще одним учасником внутрішніх правовідносін добровільного представництва є представник - особа, яка здійснює в силу НАДАННЯ їй Повноваження правочини та Інші юридичні Дії від имени Іншої особини. Чи не є представником особа, яка хоч и Діє в чужих інтересах, альо Виступає від власного имени, а такоже особа, уповноважена на ведення переговорів Щодо можливіть у Майбутнього правочінш (ч. 2 ст. 237 ЦК). Таке правило логічно пов'язане з положеннями ч. 1 ст. 238, згідно з Яким представник мас діяті від имени особини, якові представляет, І ст. 239 ЦК, Яким передбача, что правочин, вчинения представником, створює, змінює, пріпіняє цівільні права та обов'язки особини, якові ВІН представляет.
Правовідносини представництва реалізуються цілеспрямованімі юридичними діямі представника, а тому представником могут віступаті позбав дієздатні суб'єкти. Отже, хочай неповнолітні ВІКОМ від 14 до 18 років могут вчинятися Зі Згоди своих батьків (усіновлю-вача) чі піклувальніків практично будь-які правочини (ст. 32 ЦК), смороду, очевидно, не мают права укладати правочини як ПРЕДСТАВНИК даже за наявності Згоди на це зазначеніх Вище ОСІБ. Вінятком є представницький діяльність неповнолітньої особини, якій Відповідно до ст. 35 ЦК Надал повна Цивільна дієздатність.
Для питань комерційної торгівлі ОСІБ чі Категорій ОСІБ можлівість буті представником обмеже. Наприклад, чи не могут буті ПРЕДСТАВНИК в суді особини, віключені з колегії адвокатів, судді, слідчі и прокурори, крім віпадків, коли смороду діють як батьки, опікуні, піклувальнікі або ПРЕДСТАВНИК відповідного суду чи органу прокуратури, что є стороною в деле.
Деякі цівілісті вважають ОБМЕЖЕНОЮ возможности буті представником такоже Заборона представнікові вчинятися правочини від имени особини, якові ВІН представляет, з самим собою, у своих інтересах ТОЩО!.
'Див., Напріклж Цивільне право України. - Т. 1 / Лод ред. А.А. Пушкіна, В.М. Самойленко. - Харків, 1996. - С. 235.
1'Іроіе, в цьом разі йдет не про характеристику суб'єктного и м.іу правовідносін представництва, а про визначення змісту ціх І міовідноепн. кола тихий прав и обов'язків, что мают їхні учасники.
ПРЕДСТАВНИК могут віступаті и ФІЗИЧНІ, и юридичні особини.
Оскількі ст.ст. 91, 92 ЦК у встановлюються спеціальної ЦИВІЛЬНОЇ правоздатності та спеціальної ЦИВІЛЬНОЇ дієздатності Юридичної особини, вона может мати Такі Самі права й обов'язки як и фізична - <'пі: і. за Вінятком тихий, что пов'язані з природніми властівостямі полині. Звідсі віпліває, что юридична особа может практично в u їх випадка (крім тих, коли представництво пов'язане з Вимогами наявності ліцензії для Певного увазі ДІЯЛЬНОСТІ) Здійснювати перед-'и івніцькі Функції так само, як цс может делать фізична особа.
Третьої особи (тією, з Якою представник Укладає правочини Ш и имени и в інтересах того, кого представляет) может віступаті будь-ь.піі суб'єкт Цивільного права. Від нього вімагається позбав наявність дієздатності, достатньої для прийняття на себе прав або обов'язків, котрі вінікають внаслідок Здійснення представником іа піовідного правочину або Іншої Юридичної Дії. Нестача гіраво-| \ \> І кт поеті третьої особини может буті Заповнена за рахунок наявності у нього власного представника.
Об'єктом правовідносін представництва є юридичні Дії (послуги),; іійсіповані представником.
Незважаючі на ті, что у ст.ст. 237-239 ЦК згадується позбав про Вчинення представником правочинів, ПРЕДСТАВНИК здійснюють ї інпіі юридичні Дії або Фактичні Дії, что мают юридичне значення (Наприклад, Дії фактичного характеру, пов'язані з Виконання доручення: підготовка та передрук документів, їхня Доставка за ПЄВНЄВ год іресою ТОЩО). Тому, з урахуванням цього, об'єктом правовідносін представництва слід вважаті Дії представника, а такоже результат них Дій, передбачені угідь СТОРІН, яка є підставою ВИНИКНЕННЯ НАДАННЯ внутрішніх правовідносін представництва.
Г оловнім суб'єктивним правом особини, якові представляються (принципала) є право на представництво і захист его інтересів перед-і.івніком перед усіма третімі особами або Стосовно конкретних ретіх ОСІБ, Вказаною у договорі про представництво . Цьом суб'єк-і Іншому праву того, Якого представляються, відповідає обов'язок перед-іавніка діяті відповідно до умов догоди, укладеної между ним и принципалом.
Головні суб'єктивним правом представника є НАДАННЯ Йому принципалом Повноваження діяті від имени последнего у відносінах з и реї імі персонами.
Існує точка зору, згідно з Якою Повноваження представника є «об'єктивним правом, якому НЕ відповідає конкретній обов'язок п о! небудь особини - ні особини, якові представляються, ні третіх ОСІБ *.
Дів.: Цивільне право України - - »Кн. 1 / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Куші цо К. 2002. - З 194.
Однак така позиція здається Хибне. Аджея Повноваження як суб'єктівному праву представника у внутрішніх правовідносінах добровільного представництва відповідає обов'язок принципала Прийняти Виконання, зокрема, ухвалено на собі Наслідки догоди, укладеної представником з третьою особою у межах Повноваження. Може існуваті такоже обов'язок принципала надаті представнікові документи, необхідні для Здійснення представництва (Видати Довіреність, товарно-розпорядчі документи ТОЩО). Отже внутрішні правовідносини добровільного представництва, як и кожні правовідносини, характеризуються взаємністю прав та обов'язків їхніх суб'єктів.
При здійсненні представництва (Зовнішні отношения) представник зобов'язанні!:
1) інформуваті третю особу про представницький характер своєї Дії (інформаційний обов'язок);
2) надаті докази наявності и змісту Повноваження.
Нездійснення Першого обов'язку покладає юридичні Наслідки
Дій представника відносно третьої особини безпосередно на представника, нездійснення іншого - может спричинитися небажаним третіх ОСІБ мати Справу з представником, тоб перешкоджає реалізації Повноваження.
Отже, суть зовнішніх відносін представництва Полягає в обміні ПЄВНЄВ інформацією, что дозволяє Віднести его до організаційно-немайновіх зв'язків. Реалізація ціх відносін створює можлівість реалізації Повноваження.
Оскількі внутрішні и Зовнішні отношения представництва взаємопов'язані и взаємозумовлені, це створює можлівість ВИНИКНЕННЯ внаслідок їх реалізації правового зв'язку между тім, кого представляються, и третьою особою.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 3. Склад правовідносін представництва "
  1. § 2. Підстави ВИНИКНЕННЯ та види представництва
    Право на Вчинення дііі від имени Іншої особини может грунтуватися на різніх юридичних фактах, з Якими закон (ч. З ст. 237 ЦК) пов'язує ВИНИКНЕННЯ Повноваження. Такими юридичними фактами (підставамі ВИНИКНЕННЯ Повноваження) могут буті: 1) договір (Наприклад, договір доручення), 2) закон (батьки є ПРЕДСТАВНИК своих малолітніх дітей за законом), 3) акт органу Юридичної особини (призначення на
  2. § 7. Інші форми встановлення й реалізації ЦИВІЛЬНИХ прав и обов'язків через других ОСІБ
    розмежування різніх форм участі третіх ОСІБ в установленні и реалізації ЦИВІЛЬНИХ правовідносін має істотне значення, а оскількі полегшує вибір самє тихий правових ЗАСОБІВ, Які дозволяють Забезпечити Досягнення Бажанов кінцевого економічного и правового результату. Порівняємо представництво з подібнімі категоріямі, Які найбільш часто зустрічаються у цівільному обігу. Представництво и комісія.
  3. 2.1.2. Право ДЕРЖАВНОЇ власності
    Право ДЕРЖАВНОЇ власності может буті визначене як влада (Повноваження) держави використовуват (Володіти, користуватись, розпоряджатіся, управляти ТОЩО) Майна, Котре їй належить. суб'єктом права ДЕРЖАВНОЇ власності є держава Україна, яка є представником спільніх інтересів народу. Коло об'єктів права ДЕРЖАВНОЇ власності НЕ ОБМЕЖЕНОЮ. Держава может буті власником будь-яких промов, у тому чіслі
  4. § 2. Особливості договором орендують державного та комунального майна
    Відносінам орендують державного (комунального) майна присвячений, окрім Загальні положення ЦК та ГК, Спеціальний акт законодавства - Закон "Про оренду державного та комунального майна", а такоже чісленні ПІДЗАКОННІ Нормативні акти. Зокрема, постановив Кабінету Міністрів України от 4 жовтня 1995 р. № 786 Було затверджено Методику розрахунку і порядок Використання плати за оренду державного майна, а
  5. § 2. Об'єкти и суб'єкти пріватізаційніх правовідносін
    Про ' єкти пріватізаційніх відносін (пріватізації) з точки зору права власності - це майно предприятий як цілісніх Майновий комплексів ДЕРЖАВНОЇ, республіканської (Автономної РЕСПУБЛІКИ Крим) i комунальної власності, Які підлягають пріватізації. Класифікація об'єктів пріватізації здійснюється з метою РЕГіОНАЛЬНОГО та ефективного! застосування способів пріватізації відповідно до ДЕРЖАВНОЇ програми
  6. 2.3. Загальна характеристика батьківських прав та обов'язків.
    При вступі до шлюбу закон (ст.19 КпШС України) надає подружжів право залішаті шкірному з них дошлюбне Прізвище. За їх взаємною Згідно, смороду мают право вібіраті СПІЛЬНЕ Прізвище, Яке винне буті прізвіщем одного з них. Вибір Іншого прізвіща законодавцем НЕ допускається. Кожний з подружжя НЕ має будь-яких перевага у віборі Спільного прізвіща, питання про вибір прізвіща вірішується ними спільно. В
  7. Який Зміст статуту ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ?
      Установчо документом ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ є ЗАТВЕРДЖЕНИЙ учасниками статут, Зміст Якого может буті таким. Зразок статуту товариства з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ Статут учет рішенням Зборів Учасників ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "Регул" Протокол № 1 від 20 серпня 200_р. Зареєстровано Виконкоми Правобережної районної ради м. Дніпропетровська
  8. СЛОВНИК цивільно-правовими термінів, Д-І
      Дарування - договір, за Яким одна сторона (даруваль-ник) передает або зобов'язується Передат у Майбутнього іншій стороні (обдаровування) безоплатно майно (дарунок) у власність. Двостороння рестітуція - наслідок недійсності право-чину, Який зобов'язує шкірного Зі СТОРІН повернути Другій стороні все одержании за правочином, а у разі неможлівості повернути одержании в натурі - відшкодуваті его
  9. Стаття 39. Методи визначення та порядок! Застосування звічайної Ціни
      39.1 Звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з Договірною ціною, ЯКЩО Інше не встановлено Цім Кодексом и не доведена зворотнє, в тому чіслі в результаті неможлівості визначення звічайної Ціни Із! Застосування Положень пунктів 39.3-39.4 цієї статьи. Звичайна ціна застосовується у разі Здійснення платники податків: а) бартерних операцій; б) операцій з пов'язаними особами;
  10. Стаття 133. Платники податку
      133.1. Платник податку з числа резидентів є: 133.1.1. суб'єкти господарювання - юридичні особини, Які провадяться господарську діяльність як на территории України, так и за ее межами; 133.1.2. управління залізніці, Яке отрімує прибуток від ОСНОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Залізничного транспорту. Перелік робіт та послуг, что належати до ОСНОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Залізничного транспорту, візначається Кабінетом
© 2014-2022  yport.inf.ua