Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
О.В. Волохова, Н.Н. Єгоров, М.В. Жижина. Криміналістика - М.: "Проспект", 2011, 2011 - перейти до змісту підручника

Початковий етап розслідування грабежів і розбоїв

При розслідуванні грабежів і розбоїв в залежності від джерела отримання та обсягу інформації про вчинений злочин виділяються наступні найбільш типові ситуації.
1. Злочинець або злочинці затримані на місці злочину. У даному випадку відомі суб'єкт, предмет посягання, потерпілий, можливо, свідки-очевидці.
2. У слідчі органи надійшло повідомлення від третіх осіб (рідних потерпілого, співробітників лікарні, громадян, які виявили пораненого потерпілого) про скоєний злочин. У цій ситуації факт розбійного нападу або грабежу може ставитися під сумнів, так як неясні обставини того, що сталося, немає достатніх відомостей про особу злочинця (злочинців) і місце знаходження викраденого майна.
3. У слідчі органи надійшла заява від потерпілого про скоєний на нього напад. При цьому потерпілий може дати і правдиві, і суперечливі відомості про предмет посягання, особи злочинця, про інші обставини, а характер наявних на тілі та одязі пошкоджень не дозволяє зробити однозначні висновки.
Зловмисника на місці злочину можуть затримати працівники органу дізнання, що здійснюють комплекс оперативних (дослідчих) заходів, або громадяни. У першому випадку великої складності у встановленні істини у справі може не виникати. У другому випадку, коли злочинець затриманий потерпілим або свідками-очевидцями, необхідно послідовно здійснити ряд невідкладних тактичних заходів. До них відносяться: отримання від громадян відповідної інформації про подію; виробництво особистого обшуку затриманого в цілях виявлення і вилучення у нього знарядь злочину, викрадених цінностей; огляд місця події. Залежно від отриманих результатів вирішується питання про порушення кримінальної справи, планується його розслідування.
Завдання слідчого ускладнюється у двох інших ситуаціях: повідомлення про скоєний напад або грабіж надходить від третіх осіб або від потерпілого через певний час. Типовими версіями тут будуть:
а) злочин мав місце, і скоєний воно за обставин, зазначених заявником;
б) злочин дійсно скоєно, але потерпілий або треті особи в силу різних причин (психічного потрясіння, нетверезого стану, амнезії в результаті травми головного мозку) невірно сприйняли і виклали обставини події;
в) злочину не було: що сталося - інсценування розбійного нападу або грабежу чи нещасний випадок.
Версія А. В ході її перевірки негайно проводиться огляд місця події. Залежно від часу, що пройшов після скоєння злочину, планується виробництво тактичної операції "Розшук злочинця по гарячих слідах". У ході цієї операції використовується службово-розшукова собака; прочісується місцевість; за допомогою працівників ГИБДД вживаються заходи щодо розшуку автотранспортних засобів, якщо є підстави вважати, що злочинці мали в своєму розпорядженні такими засобами; працівниками міліції спільно з потерпілим або свідками проводиться патрулювання по місту (місцевості) в метою розшуку і затримання нападників. У необхідних випадках через друк, телебачення робиться повідомлення, що оповіщає громадян про розшук злочинця.
Якщо заява від потерпілого надійшло через значний час після розбійного нападу або пограбування, то в міру накопичення слідчим необхідної інформації про обставини вчинення злочину, про прикмети викраденого і т.п. будуть плануватися і паралельно здійснюватися тактичні операції "Розшук і затримання злочинця" і "Розшук викраденого". У ході цих операцій проводиться комплекс слідчих та оперативно-розшукових заходів: виявляються особи, схильні до скоєння подібних злочинів (при цьому використовуються дані криміналістичних обліків: Следотеки, пулегильзотеки, облік за прізвиськами, фотоальбоми, автоматизовані інформаційно-довідкові системи); складаються суб'єктивні портрети розшукуваних осіб; ведеться спостереження за місцями легального і нелегального збуту викраденого (комісійними магазинами, ломбардами, ринками та ін.)
Версія Б. Коли потерпілий або треті особи в силу різних причин неправильно сприйняли і повідомили слідчому час, місце нападу, ознаки зовнішності злочинця та інші обставини, необхідно встановити і допитати всіх можливих свідків. Порівнюючи й аналізуючи їх свідчення, потрібно виявити подібність і усунути наявні в них протиріччя, після чого провести огляд місця події. Виявлені в ході огляду матеріальні сліди злочину допоможуть слідчому об'єктивно оцінити показання раніше допитаних осіб і висунути обгрунтовані версії про подію злочину, місце знаходження викраденого майна.
Версія В. Припущення про можливе інсценування злочину висувається вже в ході першої бесіди з потерпілим, коли він плутається у викладі обставин нападу; ухиляється від опису ознак зовнішності злочинця або, навпаки, занадто чітко їх деталізує; суперечливо пояснює власні дії, якщо їм були допущені порушення правил одержання, зберігання, передачі чужого майна, і т.п.
На інсценівку злочину можуть вказувати негативні обставини (факти, сліди на місці події, суперечать ходу події, про яку повідомив потерпілий). З'ясування негативних обставин проводиться шляхом деталізації показань, складання планів руху потерпілого до нападу на нього і місцезнаходження всіх учасників злочину в момент посягання, а також перевірки отриманих даних у ході огляду місця події. При огляді важливо звертати увагу на наявність невиправдано великих руйнувань; надмірний безлад на місці події; сліди злому, здійсненого зсередини приміщення; неприродний зовнішній вигляд і взаєморозташування слідів перебування сторонньої особи (що наводять на думку про інсценування) або повна відсутність таких слідів.
Зрозуміло, ознаки інсценування розбійного нападу або грабежу не виключають порушення кримінальної справи, оскільки все одно потрібно з'ясувати, з якою метою зроблена інсценізація (як правило, вона служить приховування розкрадань чи власних непорядних вчинків), яким чином вилучено державне, громадське або приватне майно громадян і де воно знаходиться.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Початковий етап розслідування грабежів і розбоїв "
  1. Стаття 163. Вимагання Коментар до статті 163
    1. Вимагання як посягання на чуже майно з об'єктивних і суб'єктивних ознаками мало чим відрізняється від насильницьких форм розкрадання - розбою і грабежу, поєднаного з насильством. Вимагання посягає не тільки на власність, але і на майнові права (спадкові, житлові тощо) і служить способом заволодіння чужим майном. 2. Об'єктивна сторона вимагання
  2. Стаття 161. Грабіж Коментар до статті 161
    Грабіж - одна з форм розкрадання. Об'єктивні та суб'єктивні ознаки розкрадання розкриті в коментарі до ст. 158 КК РФ. Грабіж, як і крадіжка, відноситься до найпростішого типу злочинів проти власності - викрадення (крадіжки). Предметом грабежу можуть бути тільки тілесні рухомі речі (наприклад, самовільне захоплення чужої квартири або землі не можна кваліфікувати як грабіж). Для грабежу необхідно
  3. Криміналістична характеристика грабежів і розбоїв
    Розбійні напади та грабежі, вчинені з метою розкрадання чужого майна, відносяться до зухвалих, небезпечних злочинів. Зловмисники в цих випадках зазіхають не тільки на матеріальні цінності, а й на особистість громадян. Розбої та грабежі, мають певні відмінності в кримінально-правової кваліфікації, об'єднує ряд важливих ознак, що характеризують спільність їх криміналістичної методики
  4. Стаття 229.3. Проведення розслідування нещасних випадків державними інспекторами праці
    1. У коментованій статті визначається порядок розслідування нещасних випадків державними інспекторами праці. Державний інспектор праці проводить розслідування в таких випадках: - при виявленні прихованого нещасного випадку; - при вступі скарги, заяви потерпілого (його законного представника); - при незгоді особи, яка була на утриманні померлого або
  5. РОЗДІЛ П'ЯТИЙ Глава перша. ПЕРІОД неписані правила ПОВЕДІНКИ - JUS NON SCRIPTUM
    Юрист Помона (30) вказує на два найдавніших етапу в розвитку римських норм поведінки. Перший етап відноситься до періоду до виникнення держави, коли ще не існувало класового розшарування римського суспільства. Тоді норми поведінки не мали правового значення, а були звичайними правилами поведінки. Другий (правовий) етап розпочався з класовим розшаруванням римського суспільства і появою
  6. Методика розслідування окремих видів злочинів
    Методика розслідування окремих видів злочинів - розділ криміналістики, що вивчає загальні закономірності організації та розслідування злочинів, розробляє на їх основі з урахуванням вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства науково-методичні рекомендації з виявлення, розкриття та розслідування злочинів певного виду, групи, а також окремих злочинів
  7. Стаття 229.2. Порядок проведення розслідування нещасних випадків
    Коментар до статті 229.Устанавлівая порядок розслідування нещасних випадків, коментована стаття передбачає, проведення яких дій покладається на комісію з розслідування нещасного випадку (державного інспектора праці), а також приблизний перелік матеріалів , які можуть бути використані в ході розслідування, в т.ч. матеріалів, що підлягають підготовці роботодавцем.
  8. Організація розслідування злочинів
    Організація розслідування злочинів - це система загальних наукових положень, спрямованих на впорядкування правоохоронної діяльності уповноважених на її ведення відомств; категорія, що об'єднує комплекс науково-правових приписів , що регулюють діяльність з розслідування злочинів у рамках боротьби із злочинністю на загальнодержавному
  9. § 258. Rapina
    Rapina, чи грабіж, був деликтом, який в бурхливі часи громадянських воєн був відділений від змісту furtum manifestum. За едикту претора Теренція Лукулла як rapina, чи грабіж, каралося всяке відібрання чужих речей, вчинене бандою деліквентов або із зброєю в руках (homines coacti vel armati). Проти грабіжників застосовувався actio vi bonorum raptorum, за яким могло бути винесено
  10. § 1. Методика розслідування злочинів як розділ науки криміналістики
    Методика розслідування окремих видів злочинів як самостійний розділ криміналістики почала формуватися в 20-х рр.. минулого сторіччя. В результаті проведених низкою авторів досліджень були сформульовані основні теоретичні положення методики розслідування, визначено її джерела, принципи формування методичних рекомендацій, структура методики та її місце в системі науки
  11. Початковий етап розслідування крадіжок
    На початковому етапі розслідування крадіжок, як правило, виникають наступні типові слідчі ситуації: 1) повна відсутність інформації про осіб, які вчинили крадіжку, 2) особи, підозрювані у скоєнні крадіжки, не затримані, але про них є певні відомості; 3) підозрювані особи затримані на місці злочину. Виходячи зі змісту слідчої ситуації висуваються загальні версії: крадіжка
© 2014-2022  yport.inf.ua