| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Політичні партії і профспілки |
||
|
Партії, згідно з Основним законом, сприяють формуванню політичної волі народу. Деякою особливістю правового статусу партій у ФРН є закріплення в основному законі їх обов'язку подавати публічний звіт про джерела та витрачання своїх коштів, а також про своє майно (абз. 2 ст. 21). Конституція також встановила, що федеральні закони детально врегулюють питання, що стосуються політичних партій (абз. 3 ст. 21). Серед таких законів найважливішим є прийнятий в 1967 р. закон про політичні партії (нині діє в редакції 1988 р.). У цьому акті детально визначаються конституційно-правовий статус партій, питання їх внутрішнього устрою, висування партіями кандидатів у депутати, відшкодування витрат на виборчі кампанії, зрівняння шансів партій, ведення звітності, про виконання рішень про заборону антиконституційною партії та ін Закон чітко встановлює, що партії є необхідною конституційно-правової складовою частиною основ вільного демократичного ладу; що вони виконують завдання суспільного значення за допомогою вільного постійної участі в політичному волевиявленні народу. Партії впливають на формування політичної волі народу у всіх сферах суспільного життя різними способами: впливають на формування громадської думки; стимулюють і поглиблюють політичну освіту; виховують громадян, здатних приймати на себе відповідальність за справи товариства; впливають на політичну діяльність парламенту та уряду і т . д. - Підкреслюється в законі. Закон визначає партію, як об'єднання громадян, яке постійно або тривалий час впливає на формування політичної волі і бажає брати участь у представництві народу на рівні Федерації або землі. Членами партії можуть бути тільки фізичні особи. Закон закріплює основоположну гарантію багатопартійності, кажучи про рівне суспільному становищі всіх партій. Одночасно закон встановлює ряд строгих вимог і умов до створення та функціонування політичних партій - точне найменування, наявність (в письмовій формі) статуту і програми, необхідні атрибути статуту, структура та органи (причому допускається створення партій тільки за територіальним принципом), права членів партії і т.д. Як свідчить практика політичного життя країни, палітра політичних партій ФРН вельми різнобарвна, є партії правого спектру (Національно-демократична партія Німеччини, Німецький народний союз, Республіканці), є партії лівого спектру (КПГ, Німецький союз на захист миру), партії екологічного спрямування, партії центристські (ХДС, СДПН), партії загальнодержавні і діючі (точніше, мають організаційні структури) в межах однієї або декількох земель і т.д. Сьогодні серед найбільш впливових слід назвати ХДС (Християнсько-демократичний союз), ХСС (Християнсько-соціальний союз), СДПН (Соціал-демократична партія Німеччини). ВДП (Вільна демократична партія); чималу роль в політичному житті країни відіграють нині ПДС (Партія демократичного соціалізму) і Партія зелених. Також дію-яття Селянська партія. ХДС виникла після II-ї світової війни як об'єднання католико-клерикальних, консервативних і праволіберальних течій; як партія, чия стратегія стане базуватися на клерикальному соціальному вченні. Спочатку вона трактувала себе як соціальну, ліберальну і консервативну народну партію, обращающуюся до всіх верств населення, як партію, чия політика грунтується на християнському розумінні людини і його відповідальності перед Богом. Вона виступала за "соціальну ринкову економіку", за що базується на неоліберальних теоріях більш непряму форму економічного регулювання, що забезпечує широку свободу підприємництва. Нині ХДС виступає за екологічно орієнтовану ринкову економіку, за своє перетворення на партію "центру", яка не могла б коливатися ні вправо, ні вліво. Чисельність ХДС - близько 658 тис. членів. ХСС, іменований німецькими теоретиками "баварським варіантом" ХДС, діє тільки на території землі Баварія і має сильну підтримку в місцевостях з католицьким населенням. Так само як у ХДС метою цього союзу є побудова екологічно орієнтованої соціальної ринкової економіки; крім того, ХСС виступає за дотримання основних прав і свобод громадян, за визнання ролі сім'ї як "основного осередку суспільства", значення релігії як основи цивілізації, за пре-обертання Німеччини в інтерконфессіональной держава. Соціальна база ХСС - люди, що належать до середніх верств населення сіл і дрібних міст (з переважанням селян). У складі ХСС - близько 182 тис. членів. СДПН - найстаріша партія в Німеччині, заснована в 1863 р. (як Загальний німецький робочий союз, чиїм першим председа-телем був Ф.Лассаль). Вона і нині знаходить найбільшу підтримку серед робітників і в промислово-розвинених регіонах. У її програмі - економічне перетворення ринкової економіки, соціальна справедливість, екологічна перебудова індустріального суспільства. Вона відхиляє ідеї революційного перетворення суспільства, виступає за збереження існуючої держави і приватної власності на засоби виробництва. Чисельний склад партія - понад 880 тис. членів, в її лавах багато жінок. Традиційно сильні зв'язку СДПН з профспілками. ВДП, в якій після 1945 р. об'єдналися групи прогресивно-ліберального і консервативно-ліберального топка, представляє специфічні інтереси середніх шарів, верхівки службовців і знаходять своїх прихильників в їх середовищі. Вона, від-талківаясь від ідей капіталістичної конкуренції і вільної підприємницької ініціативи, виступає за вільну ринкову економіку, проти одержавлення, усуспільнення, введення елементів планового господарства. Має підтримку у частини інтелігенції великих міст і т.д. Чисельність партії сягає понад 103 тис. членів. Партії ХДС / ХСС і СДПН вважають себе народними організаціями, які не пов'язані з інтересами певних клас-сов і груп і які намагаються схилити на свій бік людей різного соціального походження і світогляду. Партійна система у ФРН характеризується дуалізмом СДПГ і ХДС / ХСС, що означає, що до влади по черзі приходить одна з двох цих політичних сил; обидві вони набагато більші, ніж ВДП і "Зелені". Разом ХДС / ХСС і СДПН на національних виборах отримують 80-90% голосів виборців. Партія зелених склалася з трьох політичних течій - студентський рух протесту, громадянські ініціативи різного толку, рух за мир; на відміну від інших партій і рухів вона намагається представляти не інтереси визначений-них соціальних груп, а інтереси всього суспільства. У її програмі: відмова від зловживань щодо природи і людини; екологічний гуманізм. При пріоритетному відношенні до екології вживання заходів щодо поліпшення багатьох сфер життя суспільства: енергетика, виробництво і транспорт, житлове будівництво, вдосконалення інститутів демократії, освіта і наука і т.д. У складі партії зелених понад 31 тис. членів. Партія демократичного соціалізму (ПДС) спочатку проголосила себе спадкоємицею Соціалістичної єдиної партії Німеччини, тобто комуністичної партії. В даний час вона виступає за ринкову економіку з високим ступенем соціальної та екологічної безпеки, за солідарність і справедливість, за наповнене сенсом проведення робочого і вільного часу, за свободу і демократію і права людини, за охорону природи. ПДС найбільш реальним вважає середній шлях між потерпілим провал реальним соціалізмом і існуючим капіталізмом. Вплив ПДС досить велике в "нових землях", тобто на території колишньої НДР. Чисельність ПДС перевищує 150 тис. чоловік. Велику роль в політичному житті Німеччини грають професійні спілки. У 1990 р. відразу ж після об'єднання в країні існувало 16 профспілкових організацій, найбільшими з яких були німецьке об'єднання профспілок (в грудні 1992 р. в ньому було більш 11 млн. членів), Профспілка будівельників (у грудні 1992 р. більш 705 тис. членів). Профспілка публічної служби та транспорту (у грудні 1992 р. включав понад 2 млн. 114 тис. членів). Союз німецьких службовців (1,1 млн. чоловік). Засоби масової інформації одержали саме широке поширення в ФРН. Напередодні об'єднання з НДР у ФРН ви-пускалася 356 щоденних газет загальним накладом 20,8 млн. примірників, 5 недільних газет тиражем в 3,9 млн. і 37 ежене-дельніков з тиражем в 1,8 млн. примірників. У ФРН встановлено обмеження для концентрації друкованої продукції. У 1968 р. був введений максимальний розмір контролю за пресою в 40% від загального числа газет або в 40% від загального числа журна-лов. У той час найбільш потужна видавнича група А.Шпрінгера контролювала 39,2% всіх газет (65-70% в Берліні) і 17,5% всіх журналів. Згодом Шпрінгер скоротив свій обсяг друкованої продукції до 11%. У 1989 р. в країні у населення-ня було 61,3 млн. радіоприймачів і 43,7 млн. телевізорів. У ФРН все більший вплив набувають так звані громадянські ініціативи на місцевому рівні з метою вирішення конкретних проблем: охорона навколишнього середовища, зниження рівня безробіття і т.д. На місцевому рівні нерідко утворюються незалежні об'єднання виборців, яким вдається провести своїх позапартійних кандидатів до органів місцевого самоврядування, незважаючи на серйозну конкуренцію з боку основних політичних партій. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Політичні партії і профспілки " |
||
|
||