| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 1. Поняття та види договору міжнародної морської |
||
|
Морські простору і Світовий океан з давніх пір використовувалися людством в якості транспортного шляху для перевезення вантажів, пасажирів та багажу. В даний час морський транспорт посідає перше місце у світі як за загальним обсягом перевезень, так і з міжнародних перевезень, в яких домінуючим фактором є міжнародні перевезення вантажів. Не випадково тому як у закордонній, так і у вітчизняній юридичній літературі зазначається той факт, що незважаючи на бурхливий і швидкий розвиток інших видів транспорту, морські перевезення залишаються найбільш часто використовуваним видом транспортування зовнішньоторговельних вантажів. Понад 90% від загального обсягу зовнішньоторговельних вантажів перевозиться морським транспортом. Під договором морського перевезення вантажу у міжнародному морському праві розуміється договір, за яким перевізник зобов'язується доставити певний вантаж з одного порту в інший і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Перевезення здійснюється перевізником за що виплачується йому відправником або фрахтувальником певну винагороду (фрахт). Фрахт являє собою оплату виконаної перевізником роботи, його послуг з переміщення та врученню вантажу одержувачу. Тому розмір фрахту поставлено в залежність від масштабів виконаної роботи. Таким чином, договір морського перевезення вантажу відноситься до числа відплатних. Перевезення вантажу морем повинна бути здійснена у визначений термін. Це може бути виражене у визначенні періоду часу, протягом якого вантаж доставляється в порт призначення, або визначенні маршруту перевезення. Розрізняють два види договору морського перевезення вантажу: чартер і договір перевезення вантажу за коносаментом. Чартер (договір фрахтування судна). Обов'язковою ознакою даного договору є здійснення перевезення на певних умовах: для розміщення вантажу надається все судно, його частину або певні суднові приміщення. Залежно від того, чи надано для перевезення все судно або його частина (певні суднові приміщення), розрізняють повне і часткове фрахтування судна. Чартер, як правило, використовується в трамповом судноплавство (судноплавство, здійснюване поза розкладом), так як він призначений для регулювання відносин з перевезення масових однорідних вантажів (ліс, руда, хліб, нафту тощо). Масові вантажі перевозяться в кількості, достатній для завантаження всього судна або його частини. Договір перевезення вантажу за коносаментом. Договір цього виду полягає без названого умови. За таким договором відправник не користується правом вимагати, щоб для розміщення його вантажу були надані всі вантажні приміщення або їх певна частина. Перевізник в цьому випадку сам вирішує, в яких приміщеннях судна повинен бути розміщений вантаж даного відправника поряд з вантажами інших відправників. На відміну від чартеру договір перевезення вантажу за коносаментом більшою мірою призначений для регулювання відносин з перевезення в лінійному повідомленні штучних (одиничних або партіонних вантажів). Учасниками договору морського перевезення є: перевізник (фрахтівник), відправник (фрахтувальник), а також одержувач. При цьому перевізник (фрахтівник) і відправник (фрахтувальник) є сторонами договору морського перевезення, а одержувач є третьою особою, на користь якої укладено договір. Договір морського перевезення вантажу повинен бути укладений у письмовій формі. Документи, що становлять письмову форму договору, різні залежно від виду та підвиду цього договору. Чартер - двосторонній документ. У чартері зазвичай детально викладаються узгоджені сторонами умови перевезення вантажу, а також умови, що передбачають обов'язки сторін, що передують перевезенню: характеристики судна, час і місце подачі судна і т.д. Умови чартеру стають обов'язковими з моменту його підписання, а не з моменту фактичного подання судна під навантаження судна. Фрахтівник-судновласник несе передбачену чартером відповідальність за неподання судна або запізнення. Тривала практика фрахтування виробила зазвичай вживані умови чартеру, а це надалі привело до розробки стандартних форм чартерів (проформ). В даний час відомо більше 400 проформ чартерів. Вони розроблені під егідою найстаріших і авторитетних організацій - Англійської палати судноплавства, заснованої в 1877 р., і Балтійської Міжнародної морської конференції (БІМКО), заснованої в 1905 р. Використання проформ, по-перше, прискорює і полегшує процес вироблення та узгодження змісту договору. По-друге, застосування проформи певною мірою сприяє уніфікованого регулювання відносин, що виникають на підставі чартеру. Існують проформи чартерів, призначені для перевезення вугілля, коксу, зерна, рису, арахісу, солі, фруктів і добрив. Для деяких вантажів розроблені за кілька чартерів в залежності від напрямку вантажопотоків. Використовувані проформи чартеру зазвичай отримують скорочені кодові назви, наприклад «Норгрейн» (проформа для перевезення зерна з Північної Америки). Виходячи з характеру вантажу, проформи чартерів можна розділити на кілька груп: зернові, рудні, вугільні, на перевезення добрив, на перевезення наливних вантажів та ін Перевезення вантажів, для яких немає спеціальних проформ, як правило, здійснюються на базі чартеру «Дженкон». Застосування проформ чартерів в значній мірі полегшує техніку фрахтування судів. Практично умови чартеру можна узгодити по телефону, телексу, факсу. Сторони при фрахтуванні погоджують стандартну проформу чартеру і вносяться зміни. Вкарбуємо на машинці текст в проформі чартеру має перевагу перед друкарським текстом. Часто всі зміни і доповнення зводяться в доданий до проформі чартеру так званий адендум (від англ. Addendum - додаток, доповнення). Договір перевезення вантажу за коносаментом розділяється на два підвиди: - коли прийняттю вантажу до перевезення на лінійному судні передує реєстрація партії вантажу в порту (бронювання для нього місця на судні). Такий договір може бути укладений, зокрема, шляхом складання та підписання особливого документа - букінг-нота. Однак, не вдаючись до використання стандартної форми букінг-нота, відправник має право направити перевізнику пропозицію забронювати місце на лінійному судні для партії вантажу і здійснити його перевезення. Перевізник може відповісти йому листом, телексом, радіограмою і т.п. З моменту отримання відправником такої відповіді договір перевезення вантажу з умовою бронювання місця на судні вважається укладеним; - якщо місце на судні заздалегідь не бронювалося. У цьому випадку відправник, пред'являючи вантаж до перевезення, становить особливий документ - навантажувальний ордер, в якому міститься волевиявлення відправника укласти договір. Погоджуючись з пропозицією відправника, перевізник виписує коносамент, в якому отримує вираження воля перевізника укласти договір на умовах, викладених у вантажному ордері. Таким чином, в цьому випадку договір укладається за допомогою двох документів - навантажувального ордера і коносамента. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 1. Поняття та види договору міжнародної морської " |
||
|
||