|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
§ 1. Поняття та способи припинення зобов'язань
|
|
Під припиненням зобов'язань слід розуміти припинення існування прав та обов'язків його учасників, які становлять зміст зобов'язання.
При припиненні зобов'язання перестає існувати, і його учасників (контрагентів) більше не пов'язують ті права та обов'язки, які раніше з нього випливали. Це означає, що кредитор більше не має права пред'являти до боржника будь-які вимоги виходячи із даного зобов'язання, сторони не можуть переуступити свої права та обов'язки у встановленому порядку третім особам і т. ін.
Зобов'язання може бути припинено не тільки тоді, коли його мета досягнута, тобто при виконанні зобов'язання, а й тоді, коли ця мета не досягнута. Наприклад, у зв'язку з неможливістю виконання, при прощенні боргу.
Для припинення зобов'язання необхідна певна підстава - юридичний факт, з настанням якого закон або договір пов'язують припинення зобов'язання.
Припиненню зобов'язань присвячена глава 19 ЦК УРСР. Вона містить загальні способи припинення зобов'язань: виконання, зарахування, збіг боржника і кредитора в одній особі, угода сторін, зміна плану, неможливість виконання, смерть громадянина або ліквідація юридичної особи. Деякі підстави передбачені в інших главах ЦК УРСР, що регулюють окремі види зобов'язань (статті 231, 234, 259 та ін.).
Одні правоприпиняючі факти виникають з волі учасників зобов'язання, причому, як правило, задовольняючи майновий інтерес кредитора. До них належать: належне виконання, зарахування, угода сторін. Інші припиняють зобов'язання незалежно від волі учасників і стадії виконання: смерть громадянина, що є учасником зобов'язання особистого характеру, ліквідація юридичної особи - учасника зобов'язання, збіг боржника і кредитора в одній особі, неможливість виконання.
Крім наведеної класифікації, способи припинення зобов'язань розрізняють залежно від підстав, які характерні для всіх зобов'язань, і підстави, характерні для окремих видів зобов'язань; підстави, що є угодами, і підстави, що не є угодами; підстави, для яких необхідна згода обох сторін зобов'язання, і підстави, для яких досить бажання однієї сторони та ін.
В новому ЦК України припиненню зобов'язань присвячена глава 50. Відповідно до ст. 600 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
7
Припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Новий ЦК України зберігає такі підстави припинення зобов'язань, що містяться у ЦК УРСР, як належне виконання зобов'язання, зарахування; угода сторін; поєднання боржника і кредитора в одній особі; неможливість виконання; смерть фізичної особи; ліквідація юридичної особи. Водночас він передбачає і такі нові підстави припинення зобов'язання, як відступне і прощення боргу.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Информация, релевантная "§ 1. Поняття та способи припинення зобов'язань" |
- § 1. Поняття та способи припинення зобов'язань
способи припинення зобов'язань: виконання, зарахування, збіг боржника і кредитора в одній особі, угода сторін, зміна плану, неможливість виконання, смерть громадянина або ліквідація юридичної особи. Деякі підстави передбачені в інших главах ЦК України, що регулюють окремі види зобов'язань (статті 231, 234, 259 та ін. ЦК). Одні правоприпиняючі факти виникають з волі учасників
- § 6. Структура (система) цивільного права
поняття "структура цивільного права" визначають як сукупність норм, що об'єднані в правові інститути або існують самостійно і знаходяться у певному ієрархічному взаємозв'язку (Ю. Калмиков). Проте на сучасному етапі розвитку цивільного права його структура ускладнюється, в зв'язку з чим деякі цивілісти, наприклад, О. Пушкін, звертали увагу на необхідність враховувати існування не тільки
- § 2. Речі як об'єкти цивільних прав (правовідносин).
Речі приватного права. Види речей приватного права
поняття "об'єкти права" та "майно", містив виключно норми, присвячені речам (майну). У розділі III книги 1 ЦК 2003 р. "Об'єкти цивільних прав" речам присвячено 20 (ст.ст. 179 -«' 198) із 25 статей, що містяться у цьому розділі. Проте сьогодні цього недостатньо, адже ст. 1 ЦК говорить, що "цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові (цивільні) відносини...", тобто немайновим
- § 3. Цінні папери як об'єкти цивільних правовідносин
поняття цінних паперів уперше було визначено в Основах цивільного законодавства Союзу PCP і союзних республік 1991 p., де ст. 31 встановлювала, що цінними паперами визнаються документи, що посвідчують майнове право, яке може бути здійснене тільки після пред'явлення оригіналу цього документа. У ст. 194 ЦК 2003 p. цінний папір визначено як документ встановленої форми з відповідними реквізитами,
- § 5. Договір страхування
способом мінімізації ризиків (зокрема, кредитних ризиків під час страхування відповідальності позичальника у кредитних договорах). При цьому страхування не можна вважати способом забезпечення виконання зобов'язання. Його призначення полягає не у несенні відповідальності поряд із основним боржником, а у виплаті страхового відшкодування при настанні вірогідних і випадкових обставин, що пов'язані з
- § 4. Поняття і види господарських товариств
поняття, види, правила створення і діяльності товариств, а також права та обов'язки їхніх засновників та учасників. Згідно з цими Законами господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна для участі в підприємницькій діяльності з метою одержання прибутку. Тобто істотною відмінністю
- § 1. Загальні положення про право власності та інші речові права суб'єктів господарювання
поняття права власності. Власність проголошується і регламентується законом. Правове оформлення чи регулювання відносин власності складається з таких норм. По-перше, встановлюють саму можливість (чи неможливість) приналежності матеріальних благ певним особам, юридично закріплюючи економічний (фактичний) стан їх привласнення. До них, наприклад, відносяться конституційні (державно-правові) норми
- § 4. Поняття і підстави припинення господарських зобов'язань
поняття господарське зобов'язання? 2. Назвіть підстави виникнення господарських зобов'язань? 3. У чому відмінність господарсько - правових і цивільно - правових зобов'язань? 4. Які Ви знаєте види господарських зобов'язань? 5. У чому особливості принципів виконання господарських зобов'язань? 6. Перелічіть і поясніть способи забезпечення виконання господарських зобов'язань. 7. У чому
- Який зміст договору поставки?
поняття асортименту. Розподіл товарів за окремими групами та співвідношення їх і становлять асортимент. Він обумовлюється або в самому договорі, або в специфікації, яка додається до договору і є його невід'ємною частиною. Якщо йдеться про поставку продукції, замість терміна "асортимент" іноді вживають рівнозначний термін "номенклатура". Розрізняють асортимент груповий і розгорнутий. Груповий
- Стаття 39. Методи визначення та порядок застосування звичайної
ціни
поняття «звичайної ціни» та «ринкової ціни» на товари (роботи, послуги). Визначення звичайної ціни міститься в пп. 14.1.71 цього Кодексу, відповідно до якого під звичайною ціною слід розуміти «ціну товарів (робіт, послуг), визначену сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом». Вважається, що якщо не доведено зворотне, звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін, тобто «цін, за якою
|