Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
О. В. Дзера. Цивільне право України. Книга 2, 2002 - перейти к содержанию учебника

§ 3. Порядок реалізації спадкових прав


Прийняття спадщини. Внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду прийняти спадщину. Прийняття спадщини - це не обов'язок спадкоємців, а їх право. Якщо спадкоємець виявив згоду прийняти спадщину, вона визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (ст. 548 ЦК УРСР).
Для того щоб прийняти спадщину, спадкоємець повинен подати заяву до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини щодо її прийняття або фактично вступити в управління чи володіння спадковим майном.
Фактичний вступ в управління або володіння будь-якою частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадкової маси.
Зазначені дії, що свідчать про намір спадкоємця прийняти спадщину, мають бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ст. 549 ЦК УРСР).
Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подасть заяви до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини або фактично не вступить в управління чи володіння спадковим майном, вважається, що даний спадкоємець не прийняв
спадщини, і його частка переходить до інших спадкоємців, які закликаються до спадкування.
За новим ЦК України дещо змінився порядок прийняття спадщини. Подача заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини є (як і за ЦК УРСР), звичайно, основним способом прийняття спадщини. Але тепер не можна прийняти спадщину шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном. Разом з тим згідно з ч. З ст. 1287 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня відкриття спадщини не відмовиться від неї.
Якщо всі спадкоємці не прийняли спадщини або не закликаються до спадкування, майно за правом спадкування переходить у власність держави за ЦК УРСР. Відповідно до ст. 1296 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, неприйняття ним спадщини, а також відмови від її прийняття суд визначає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування, і спадщина переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Іноді спадкоємець внаслідок певних об'єктивних обставин не має змоги протягом шести місяців з дня відкриття спадщини подати заяву до нотаріального органу щодо прийняття спадщини чи вступити в управління чи володіння спадковим майном. Оскільки такий спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини, він не має права вимагати від нотаріуса видачі йому свідоцтва про спадкування. Свої інтереси цей спадкоємець має можливість захистити через суд за місцем відкриття спадщини.
Якщо пропуск шестимісячного строку на прийняття спадщини стався з поважних причин (тривале відрядження, тривала хвороба тощо), суд може продовжити цей строк (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами України справ про спадкування" від 24 червня 1983 р. № 4 зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992 р. № 13, від 25 травня 1998 р. № 15).
Якщо спадкове майно прийняли інші спадкоємці, спадкоємцеві, який пропустив зазначений строк, передається лише те з належного йому майна, що збереглося в натурі, а також гроші, виручені від реалізації решти належного йому майна (ст. 550 ЦК УРСР).
Спадщина може бути прийнята після закінчення шестимісячного строку і без звернення до суду за наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину (п. 2 ст. 1291 ЦК України).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "§ 3. Порядок реалізації спадкових прав"
  1. § 2. Поняття спадкування і права на спадкування
    порядок спадкування, складає підгалузь цивільного законодавства, яка іменується "спадковим правом" або "правом спадкування". Термін "право на спадкування" може вживатися в кількох значеннях. По-перше, в найбільш загальному вигляді право на спадкування є елементом цивільної правоздатності. У такому сенсі воно належить усім суб'єктам цивільного права. По-друге, право на спадкування може
  2. Що розуміють під терміном "цивільне право"?
    порядок відчуження основних засобів, які знаходяться в державній власності (13 липня1999 р.) - затверджене Фондом державного майна України та ін. Співвідношення між актами цивільного законодавства і договорами, які укладають суб'єкти між собою, полягає в тому, що учасники цивільних правовідносин мають право укладати між собою договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, або
  3. Стаття 99. Порядок виконання грошових зобов'язань фізичних осіб у разі їх смерті або визнання безвісно відсутніми чи недієздатними, а також неповнолітніх осіб
    порядок виконання грошових зобов'язань фізичних осіб таких категорій, як: - фізичної особи у разі її смерті або оголошення судом померлою; - неповнолітніх осіб; - фізичної особи, яка визнана судом недієздатною; - фізичної особи, яка визнана судом безвісти відсутньою. Положення п. 99.1 встановлюють порядок погашення грошових зобов'язань у сфері спадкових правовідносин. Правове
  4. § 4. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов'язань
    порядок набуття права власності на окремі види майна. У цьому переліку - мисливська, пневматична та спортивна зброя, об'єкти, що перебувають на державному обліку як пам'ятки історії та культури, радіоактивні речовини. Ці об'єкти можуть бути предметом застави лише з урахуванням вказаних обмежень на здійснення права власності на них. Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 35. - Ст. 517.
  5. § 2. Власність кооперативів
    порядок випуску акцій. Право випускати акції надано і кооперативам. Загальна вартість акцій, як правило, має не перевищувати розміру валового доходу за рік і забезпечується всім майном кооперативу. Вони випускаються для продажу членам кооперативу, особам, які працюють у ньому за трудовим договором, і підприємствам (організаціям). Члени кооперативу користуються пільговим правом придбання акцій
  6. § 2. Умови виникнення і припинення права приватної власності громадян
    порядок формування і виплати цих доходів, правовий режим яких поставлений у залежність від організаційно-правової форми підприємства. Наприклад, за Законом України "Про підприємства в Україні" громадянин має право створити приватне підприємство, основане на його власності, з правом наймати робочу силу. Зрозуміло, що такий громадянин є єдиним власником усього цілісного майнового комплексу такого
  7. § 5. Цивільне право як наука
    порядок розташування цивільно-правових норм, форми їх вираження, зміст та особливості цивільно-правових відносин. Внаслідок диференціації наукових знань сформувалася система юридичних наук: теоретико-історичні, галузеві та міжгалузеві, прикладні. Цивільне право - наука галузева. Вона тісно пов'язана з теорією держави і права, яка розробляє загальні для всіх галузевих наук проблеми, даючи їм
  8. Стаття 388. Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт або яке описано чи підлягає конфіскації
    порядок виконання рішень судів, інших державних органів чи посадових осіб, пов'язаних із: 1) забезпеченням позову у кримінальному, цивільному або господарському судочинстві, виконання вироку суду в частині конфіскації майна, погашення податкового боргу, охорони спадкового майна; 2) вжиттям господарським судом запобіжних заходів (у частині накладення арешту на майно); 3) зверненням державною
  9. Стаття 64. Право подружжя на укладення договорів між собою
    порядок укладення подружжям «внутрішніх» договорів, тобто договорів між собою. Ціла низка таких договорів передбачена в новому СК України. Крім того, дружина та чоловік, як і будь-які інші фізичні особи, можуть укладати договори, які не передбачені законодавством, але відповідають загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1 ст. 6 ЦК України, ст. 7 СК України). Договори подружжя набувають
  10. § 2. Право власності кооперативів
    порядок не встановлений статутом кооперативу. Як єдиний власник належного йому майна кооператив відповідає за зобов'язаннями вісім належним йому майном. Члени виробничого кооперативу несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями кооперативу у розмірах та порядку, встановлених статутом кооперативу і законом. Правовий статус виробничих кооперативів, права та обов'язки їх членів