Головна
Головна → Конституційне, муніципальне право → Конституційне право → 
« Попередня Наступна »
Л.В. Лазарєв. Правові позиції Конституційного Суду Росії, 2003 - перейти до змісту підручника

Постанови
1. Порядок конституційного судочинства / що не врегульований в Законі про Конституційний Суд стосовно до якого-небудь повноваженням / може визначатися у відповідності з основними правилами провадження у Конституційному Суді, в необхідних випадках - на основі аналогії процесуального закону, насамперед положень чинного Закону про Конституційний Суд (Постанова Конституційного Суду від 30 листопада 1992 року N 9-П у справі про перевірку конституційності указів Президента Російської Федерації, що стосуються діяльності КПРС і КП РРФСР, а також про перевірку конституційності КПРС і КП РРФСР; абзац четвертий пункту 2 вступної частини).
2. / У разі якщо будь-які скарги викликані однаковими правовими ситуаціями, Конституційний Суд Російської Федерації має право визнати їх стосуються одного і того ж предмета і, керуючись статтею 48 Федерального конституційного закону "Про Конституційний Суд Російської Федерації", поєднати в одному виробництва / (Постанова Конституційного Суду від 2 лютого 1996 року N 4-П у справі про перевірку конституційності пункту 5 частини другої статті 371, частини третьої статті 374 та пункту 4 частини другої статті 384 Кримінально-процесуального кодексу РРФСР у зв'язку з скаргами громадян К.М. Кульнева, В . С. Лалуева, Ю.В. Лукашова і І.П. Серебренникова; абзац перший пункту 2 мотивувальної частини).
3. Суд загальної юрисдикції не має права визнавати не відповідними Конституції Російської Федерації і в силу цього більш нечинними прийняті на її основі норми статутів та виборчих законів, перевірка конституційності яких віднесена виключно до компетенції Конституційного Суду Російської Федерації (стаття 3 Закону Російської Федерації від 27 квітня 1993 "Про оскарження до суду дій і рішень, які порушують права і свободи громадян", статті 120, 125 Конституції Російської Федерації). Такі акти можуть втратити юридичну силу або за рішенням самого законодавця, або відповідно до постанови Конституційного Суду Російської Федерації, який при цьому утримується від перевірки дотримання певних федеральним законом гарантій виборчих прав громадян, оскільки вона віднесена до компетенції інших судів, і лише у пленарному засіданні правомочний встановлювати невідповідність норм статутів суб'єктів Російської Федерації федеральної Конституції (Постанова Конституційного Суду від 30 квітня 1997 року N 7-П у справі про перевірку конституційності Указу Президента Російської Федерації від 2 березня 1996 року N 315 "Про порядок перенесення терміну виборів в законодавчі (представницькі) органи державної влади суб'єктів Російської Федерації ", Закону Пермської області від 21 лютого 1996 року" Про проведення виборів депутатів Законодавчих Зборів Пермської області "та частини 2 статті 5 Закону Вологодської області від 17 жовтня 1995 року" Про порядок ротації складу депутатів Законодавчих Зборів Вологодської області " (у редакції від 9 листопада 1995 р.); абзац перший пункту 8 мотивувальної частини).
4. ... Із зазначених статей Федерального конституційного закону "Про Конституційний Суд Російської Федерації" / 74, 96, 97, 101 і 102 / в їх взаємозв'язку з частинами другою та третьою його статті 3, статтями 36 і 86 випливає, що перевірка конституційності закону здійснюється Конституційним Судом Російської Федерації на основі оцінки сенсу розглянутого акта, з тим щоб виключити його застосування і, отже, тлумачення в сенсі, що суперечить конституційним нормам. Тому питання про тлумачення правових норм, що перевіряються на предмет їх відповідності Конституції Російської Федерації, дозволяється саме Конституційним Судом Російської Федерації (Ухвала Конституційного Суду від 28 березня 2000 року N 5-П у справі про перевірку конституційності підпункту "к" пункту 1 статті 5 Закону Російської Федерації "Про податок на додану вартість" у зв'язку зі скаргою закритого акціонерного товариства "Конфетті" і громадянки І.В. Савченко; абзац п'ятий пункту 3 мотивувальної частини).
5. ... Як випливає з статей 74, 101 і 102 Федерального конституційного закону "Про Конституційний Суд Російської Федерації", за запитами судів Конституційний Суд Російської Федерації перевіряє конституційність закону або окремих його положень у тій частині, в якій вони були застосовані або підлягають застосуванню в розглянутому судом справі, і приймає постанову тільки з предмета, зазначеному в запиті, оцінюючи як буквальний сенс оспорюваних положень, так і сенс, надавав їм склалася правозастосовча практика, а також виходячи з їх місця в системі правових норм (Постанова Конституційного Суду від 14 травня 2003 року N 8-П у справі про перевірку конституційності пункту 2 статті 14 Федерального закону "Про судових приставів" у зв'язку із запитом Лангепасскій міського суду Ханти-Мансійського автономного округу; абзац четвертий пункту 2 мотивувальної частини).
6. Право прийняти остаточне рішення / з питання про те, чи є оскарженого в суді загальної юрисдикції норма конституції (статуту) суб'єкта Російської Федерації аналогічної за змістом нормі установчого акта іншого суб'єкта Російської Федерації, яка була визнана Конституційним Судом Російської Федерації суперечить Конституції Російської Федерації /, належить тільки Конституційному суду Російської Федерації. За відсутності очевидності тотожності для виявлення змісту зіставляються норм необхідно визначити їх цілі і місце в системі всіх правових норм, пов'язаних з конституційно-правовим статусом суб'єкта Російської Федерації. Відповідні процедури, які використовуються в конституційному правосудді, вимагають в тому числі тлумачення та роз'яснення як Конституції Російської Федерації, так і раніше винесених рішень Конституційного Суду Російської Федерації, що може бути зроблено тільки їм самим за зверненнями суб'єктів Російської Федерації або судів загальної юрисдикції. Суб'єкти Російської Федерації, якщо вони не звертаються до Конституційного Суду Російської Федерації з такого роду заявами, зобов'язані усунути зі своїх установчих актів положення, визнані судами загальної юрисдикції аналогічними за своїм змістом положенням, позбавленим юридичної сили на підставі рішення Конституційного Суду Російської Федерації (Ухвала Конституційного Суду від 18 липня 2003 року N 13-П у справі про перевірку конституційності положень статей 115 і 231 ЦПК РРФСР, статей 26, 251 і 253 ЦПК Російської Федерації, статей 1, 21 і 22 Федерального закону "Про прокуратуру Російської Федерації" у зв'язку із запитами Державних Зборів - Курултаю Республіки Башкортостан, Державної Ради Республіки Татарстан і Верховного Суду Республіки Татарстан; абзац третій пункту 4.3 мотивувальної частини).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Постанови "
  1. Стаття 169. Виклад рішення
    Коментар до статті Непідписання рішення, ухвали суддею або одним із суддів, що розглядали справу, або підписання рішення, постанови не тими суддями, що зазначені в рішенні, постанові, є підставою для скасування рішення, поста новления в будь-якому випадку. Див, наприклад: Постанова Президії ВАС РФ від 19.04.2011 N
  2. Стаття 31.4. Приведення у виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення
    1. Постанова по справі про адміністративне правопорушення приводиться у виконання уповноваженими на те органом, посадовою особою в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими федеральними законами та прийнятими відповідно до них постановами Уряду Російської Федерації. 2. У разі винесення кількох постанов про призначення адміністративного покарання щодо
  3. Стаття 31.6. Зупинення виконання постанови про призначення адміністративного покарання
    1. Суддя, орган, посадова особа, які винесли постанову про призначення адміністративного покарання, припиняють виконання постанови в разі приношення протесту на вступило в законну силу постанова у справі про адміністративне правопорушення до розгляду протесту. Про зупинення виконання постанови виноситься ухвала, яка при необхідності негайно направляється
  4. Стаття 32.1. Виконання постанови про призначення адміністративного покарання у вигляді попередження
    Постанова про призначення адміністративного покарання у вигляді попередження виконується суддею, органом, посадовою особою, які винесли постанову, шляхом вручення або направлення копії постанови відповідно до статті 29.11 справжнього
  5. Стаття 31.6. Зупинення виконання постанови про призначення адміністративного покарання
    1. Суддя, орган, посадова особа, які винесли постанову про призначення адміністративного покарання, припиняють виконання постанови в разі приношення протесту на вступило в законну силу постанова у справі про адміністративне правопорушення до розгляду протесту. Про зупинення виконання постанови виноситься ухвала, яка при необхідності негайно направляється
  6. Стаття 307. Набрання законної сили постанови Президії Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації та його опублікування
    Коментар до статті Постанова Президії ВАС РФ підлягає опублікуванню у журналі "Вісник Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації" і розміщується на сайті ВАС РФ. При цьому арбітражним судам слід мати на увазі, що з дня розміщення Постанови Президії ВАС РФ в повному обсязі на сайті ВАС РФ практика застосування законодавства, на положеннях якого заснована дане
  7. Стаття 306. Зміст постанови Президії Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації
    Коментар до статті Дотримання вимог до оформлення постанов Президії ВАС РФ забезпечує його законність, обгрунтованість і вмотивованість, які є умовами обов'язковості судових актів (ст. ст. 15, 16 АПК РФ). При цьому особливе значення мають мотиви прийнятого постанови (п. 9 ст. 306 АПК РФ) і висновки і рішення за результатами роз-гляду заяви (п. 10 ст. 306 АПК РФ),
  8. Стаття 31.4 . Приведення у виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення
    1. Постанова по справі про адміністративне правопорушення приводиться у виконання уповноваженими на те органом, посадовою особою в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими федеральними законами та прийнятими відповідно до них постановами Уряду Російської Федерації. 2. У разі винесення кількох постанов про призначення адміністративного покарання щодо
  9. Стаття 32.1. Виконання постанови про призначення адміністративного покарання у вигляді попередження
    Постанова про призначення адміністративного покарання у вигляді попередження виконується суддею, органом, посадовою особою, які винесли постанову, шляхом вручення або направлення копії постанови відповідно до статті 29.11 справжнього Кодексу . Відповідно до Федерального закону від 27.06.2011 N 162-ФЗ з 1 січня 2013 року статтю 32.2 буде доповнена частиною
  10. Стаття 31.7. Припинення виконання постанови про призначення адміністративного покарання
    Суддя, орган, посадова особа, які винесли постанову про призначення адміністративного покарання, припиняють виконання постанови у разі: 1) видання акта амністії, якщо такий акт усуває застосування адміністративного покарання; 2) скасування або визнання такими, що втратили силу закону або його положення, що встановлюють адміністративну відповідальність за скоєне; 3) смерті особи, залученого
  11. Коментар до статті 30.8
    Див п. 1 коментарю до ст. 30.7. Рішення за скаргою на постанову (рішення) про призначення адміністративного покарання, рішення за скаргою на постанову про припинення провадження у справі про адміністративне правопорушення оголошуються які винесли їх суддею, посадовою особою негайно після їх винесення. Про осіб, які вправі подавати скаргу (заяву) на постанову (рішення) по справі,
  12. Розділ VII. Виробництво, пов'язане з виконанням судових постанов і постанов інших органів
    Розділ VII. Виробництво, пов'язане з виконанням судових постанов і постанов інших
  13. Стаття 31.7. Припинення виконання постанови про призначення адміністративного покарання
    Суддя, орган, посадова особа, які винесли постанову про призначення адміністративного покарання, припиняють виконання постанови у разі: 1) видання акта амністії, якщо такий акт усуває застосування адміністративного покарання; 2) скасування або визнання такими, що втратили силу закону або його положення, що встановлюють адміністративну відповідальність за скоєне; 3) смерті особи, залученого
© 2014-2022  yport.inf.ua