|
1. Законодавець / виходячи з конституційно проголошених вимог державного захисту прав і свобод / в ході подальшого вдосконалення законодавства має право вибрати і іншу, в тому числі не відому чинному регулювання, систему процедурних правил, яка забезпечувала б досягнення цілей захисту прав громадян від судових помилок. Не виключено, що при введенні або розвитку будь-яких процесуальних інститутів, які будуть компенсувати недоліки положень / оскарженої норми /, дана норма може отримати нове звучання в майбутньому кримінально-процесуальному законодавстві навіть у колишньої її редакції. Це не буде суперечити забороні долати юридичну силу рішення Конституційного Суду Російської Федерації про неконституційність акта повторним його прийняттям (частина друга статті 79 Федерального конституційного закону "Про Конституційний Суд Російської Федерації"). Такий висновок випливає з того, що Конституційний Суд Російської Федерації, керуючись частиною другою статті 74 Федерального конституційного закону "Про Конституційний Суд Російської Федерації", оцінює відповідність Конституції Російської Федерації оспорюваних правових норм в їх системі, тобто виходячи з систематичного тлумачення, маючи на увазі, що конституційне зміст відповідних правових інститутів може бути забезпечено сукупним результатом дії норм права (Постанова Конституційного Суду від 2 лютого 1996 року N 4-П у справі про перевірку конституційності пункту 5 частини другої статті 371, частини третьої статті 374 та пункту 4 частини другої статті 384 Кримінально-процесуального кодексу РРФСР у зв'язку з скаргами громадян К.М. Кульнева, В.С. Лалуева, Ю.В. Лукашова і І.П. Серебренникова; абзац другий пункту 9 мотивувальної частини) .
2. / Як випливає з виключних правомочностей Конституційного Суду Російської Федерації по тлумаченню Конституції Російської Федерації, позначені Конституційним Судом у зв'язку з розглянутими запитами підходи до оцінки конституційності виборчих законів суб'єктів Російської Федерації мають для учасників виборчого процесу обов'язкове значення в тій частині, в якій вони пов'язані безпосередньо з конституційними положеннями і, отже, з конституційними принципами організації представницьких органів влади / (Постанова Конституційного Суду від 30 квітня 1997 року N 7-П у справі про перевірку конституційності Указу Президента Російської Федерації від 2 березня 1996 року N 315 "Про порядок перенесення терміну виборів до законодавчі (представницькі) органи державної влади суб'єктів Російської Федерації ", Закону Пермської області від 21 лютого 1996 року" Про проведення виборів депутатів Законодавчих Зборів Пермської області "та частини 2 статті 5 Закону Вологодської області від 17 жовтня 1995 року" Про порядок ротації складу депутатів Законодавчих Зборів Вологодської області "(в редакції від 9 листопада 1995 р.); абзац третій пункту 8 мотивувальної частини).
3. ... Рішення Конституційного Суду Російської Федерації, в результаті яких неконституційні нормативні акти втрачають юридичну силу, мають таку ж сферу дії в часі, просторі і по колу осіб, як рішення нормотворчого органу, і, отже, таке ж, як нормативні акти, загальне значення, не властиве правозастосовні за своєю природою актам судів загальної юрисдикції та арбітражних судів ...
Постанови / Конституційного Суду / є остаточними, не можуть бути переглянуті іншими органами чи подолані шляхом повторного прийняття відкинутого неконституційного акта, а також зобов'язують всіх правоприменителей, включаючи інші суди, діяти відповідно до правовими позиціями Конституційного Суду Російської Федерації (Ухвала Конституційного Суду від 16 червня 1998 року N 19-П у справі про тлумачення окремих положень статей 125, 126 і 127 Конституції Російської Федерації; абзаци перший і другий пункту 4 мотивувальної частини).
4. / Виявлений Конституційним Судом Російської Федерації при перевірці конституційності нормативних положень їх конституційно-правовий зміст / є загальнообов'язковим і виключає будь-яке інше їх тлумачення в правозастосовчій практиці (Постанова Конституційного Суду від 23 листопада 1999 року N 16-П у справі про перевірку конституційності абзаців третього та четвертого пункту 3 статті 27 Федерального закону від 26 вересня 1997 року "Про свободу совісті та релігійні об'єднання" у зв'язку з скаргами Релігійного товариства Свідків Єгови в місті Ярославлі і релігійного об'єднання "Християнська церква Прославляння"; пункт 2 резолютивної частини).
5. Правозастосовні рішення, засновані на акті, який хоч і визнаний в результаті вирішення справи в конституційному судочинстві відповідним Конституції Російської Федерації, але якому в ході застосування по конкретній справі суд загальної юрисдикції або арбітражний суд надав тлумачення, розходиться з його конституційно-правовим змістом, виявленим Конституційним Судом Російської Федерації, також підлягають перегляду в порядку, встановленому законом. Інша означало б, що суд загальної юрисдикції або арбітражний суд можуть здійснювати тлумачення акту, надаючи йому інший зміст, ніж виявлений в результаті перевірки в конституційному судочинстві, і тим самим підміняти Конституційний Суд Російської Федерації, чого вони в силу статей 118, 125, 126, 127 і 128 Конституції Російської Федерації робити не вправі (Постанова Конституційного Суду від 25 січня 2001 року N 1-П у справі про перевірку конституційності положення пункту 2 статті 1070 Цивільного кодексу Російської Федерації у зв'язку з скаргами громадян І.В. Богданова, А.Б . Зернова, С.І. Кальянова і Н.В. Труханова; абзац третій пункту 7 мотивувальної частини).
6. ... Як це випливає зі статті 125 (частини 4 і 6) Конституції Російської Федерації і конкретизують її статті 6, частини другої статті 36, частини другої статті 74, пункту 9 частини першої статті 75, статей 79-81, 86, 96, 97, 99 і 100 Федерального конституційного закону "Про Конституційний Суд Російської Федерації", дана Конституційним Судом Російської Федерації оцінка перевіреній правової норми як що не відповідає або, навпаки, як відповідною Конституції Російської Федерації, а також виявлений їм конституційний зміст правової норми є обов'язковими як для законодавця, так і для правоприменителя і не можуть бути відкинуті або подолані в законодавчій і правозастосовчій практиці (Постанова Конституційного Суду від 27 лютого 2003 року N 1-П у справі про перевірку конституційності положення частини першої статті 130 Кримінально-виконавчого кодексу Російської Федерації у зв'язку з скаргами громадян П.Л. Верещака, В.М. Гладкова, І.В. Голишева і К.П. Данилова; пункт 6 мотивувальної частини).
7. Згідно правовими позиціями Конституційного Суду Російської Федерації, а також виходячи з приписів частин другої, третьої та четвертої статті 87 Федерального конституційного закону "Про Конституційний Суд Російської Федерації" суди загальної юрисдикції має право з ініціативи уповноважених осіб, у тому числі органів прокуратури, підтверджувати, що норми конституції або статуту суб'єкта Російської Федерації аналогічні за змістом нормам інших установчих актів, раніше визнаним Конституційним Судом Російської Федерації не відповідають Конституції Російської Федерації і тому недійсними. Дане правомочність судів загальної юрисдикції та органів прокуратури слугує забезпеченню виконання рішень Конституційного Суду Російської Федерації в силу того, що визнані такими, що суперечать Конституції Російської Федерації в порядку конституційного судочинства положення не можуть застосовуватися судами, іншими органами та посадовими особами, а аналогічні їм приписи повинні бути позбавлені юридичної сили в установленому законом порядку (Постанова Конституційного Суду від 18 липня 2003 року N 13-П у справі про перевірку конституційності положень статей 115 і 231 ЦПК РРФСР, статей 26, 251 і 253 ЦПК Російської Федерації, статей 1, 21 і 22 Федерального закону " Про прокуратуру Російської Федерації "у зв'язку із запитами Державних Зборів - Курултаю Республіки Башкортостан, Державної Ради Республіки Татарстан і Верховного Суду Республіки Татарстан; абзац перший пункту 4.3 мотивувальної частини).
|
- Стаття 169. Виклад рішення
Коментар до статті Непідписання рішення, ухвали суддею або одним із суддів, що розглядали справу, або підписання рішення, постанови не тими суддями, що зазначені в рішенні, постанові, є підставою для скасування рішення, поста новления в будь-якому випадку. Див, наприклад: Постанова Президії ВАС РФ від 19.04.2011 N
- Стаття 31.4. Приведення у виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення
1. Постанова по справі про адміністративне правопорушення приводиться у виконання уповноваженими на те органом, посадовою особою в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими федеральними законами та прийнятими відповідно до них постановами Уряду Російської Федерації. 2. У разі винесення кількох постанов про призначення адміністративного покарання щодо
- Стаття 31.6. Зупинення виконання постанови про призначення адміністративного покарання
1. Суддя, орган, посадова особа, які винесли постанову про призначення адміністративного покарання, припиняють виконання постанови в разі приношення протесту на вступило в законну силу постанова у справі про адміністративне правопорушення до розгляду протесту. Про зупинення виконання постанови виноситься ухвала, яка при необхідності негайно направляється
- Стаття 32.1. Виконання постанови про призначення адміністративного покарання у вигляді попередження
Постанова про призначення адміністративного покарання у вигляді попередження виконується суддею, органом, посадовою особою, які винесли постанову, шляхом вручення або направлення копії постанови відповідно до статті 29.11 справжнього
- Стаття 31.6. Зупинення виконання постанови про призначення адміністративного покарання
1. Суддя, орган, посадова особа, які винесли постанову про призначення адміністративного покарання, припиняють виконання постанови в разі приношення протесту на вступило в законну силу постанова у справі про адміністративне правопорушення до розгляду протесту. Про зупинення виконання постанови виноситься ухвала, яка при необхідності негайно направляється
- Стаття 307. Набрання законної сили постанови Президії Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації та його опублікування
Коментар до статті Постанова Президії ВАС РФ підлягає опублікуванню у журналі "Вісник Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації" і розміщується на сайті ВАС РФ. При цьому арбітражним судам слід мати на увазі, що з дня розміщення Постанови Президії ВАС РФ в повному обсязі на сайті ВАС РФ практика застосування законодавства, на положеннях якого заснована дане
- Стаття 306. Зміст постанови Президії Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації
Коментар до статті Дотримання вимог до оформлення постанов Президії ВАС РФ забезпечує його законність, обгрунтованість і вмотивованість, які є умовами обов'язковості судових актів (ст. ст. 15, 16 АПК РФ). При цьому особливе значення мають мотиви прийнятого постанови (п. 9 ст. 306 АПК РФ) і висновки і рішення за результатами роз-гляду заяви (п. 10 ст. 306 АПК РФ),
- Стаття 31.4 . Приведення у виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення
1. Постанова по справі про адміністративне правопорушення приводиться у виконання уповноваженими на те органом, посадовою особою в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими федеральними законами та прийнятими відповідно до них постановами Уряду Російської Федерації. 2. У разі винесення кількох постанов про призначення адміністративного покарання щодо
- Стаття 32.1. Виконання постанови про призначення адміністративного покарання у вигляді попередження
Постанова про призначення адміністративного покарання у вигляді попередження виконується суддею, органом, посадовою особою, які винесли постанову, шляхом вручення або направлення копії постанови відповідно до статті 29.11 справжнього Кодексу . Відповідно до Федерального закону від 27.06.2011 N 162-ФЗ з 1 січня 2013 року статтю 32.2 буде доповнена частиною
- Стаття 31.7. Припинення виконання постанови про призначення адміністративного покарання
Суддя, орган, посадова особа, які винесли постанову про призначення адміністративного покарання, припиняють виконання постанови у разі: 1) видання акта амністії, якщо такий акт усуває застосування адміністративного покарання; 2) скасування або визнання такими, що втратили силу закону або його положення, що встановлюють адміністративну відповідальність за скоєне; 3) смерті особи, залученого
- Коментар до статті 30.8
Див п. 1 коментарю до ст. 30.7. Рішення за скаргою на постанову (рішення) про призначення адміністративного покарання, рішення за скаргою на постанову про припинення провадження у справі про адміністративне правопорушення оголошуються які винесли їх суддею, посадовою особою негайно після їх винесення. Про осіб, які вправі подавати скаргу (заяву) на постанову (рішення) по справі,
- Розділ VII. Виробництво, пов'язане з виконанням судових постанов і постанов інших органів
Розділ VII. Виробництво, пов'язане з виконанням судових постанов і постанов інших
- Стаття 31.7. Припинення виконання постанови про призначення адміністративного покарання
Суддя, орган, посадова особа, які винесли постанову про призначення адміністративного покарання, припиняють виконання постанови у разі: 1) видання акта амністії, якщо такий акт усуває застосування адміністративного покарання; 2) скасування або визнання такими, що втратили силу закону або його положення, що встановлюють адміністративну відповідальність за скоєне; 3) смерті особи, залученого
- Глава 13 Як оформляється адміністративне правопорушення
Правопорушення оформляються чотирма різними способами, і навіть співробітники ГИБДД не завжди знають, в яких випадках, наприклад, виписується протокол і постанову, а в яких одне лише постанову. Хочеться нагадати, що протокол і постанова - це два принципово різних документи. Якщо інспектор склав протокол, то порушником ви ще не визнані і покарання Вам не призначено, але як
|