| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Постанови |
||
|
2. / Шкода, заподіяна людям в результаті техногенних катастроф глобального характеру, екологічних лих відноситься до шкоди реально непоправних і неісчісляемих. Він не може бути відшкодована в порядку, встановленому цивільним, адміністративним, кримінальним та іншим галузевим законодавством. Держава повинна прагнути до його можливо більш повному за обсягом відшкодуванню на основі принципу максимально можливого використання державою наявних коштів для забезпечення достатності такого відшкодування. Способи відшкодування можуть бути різними, наприклад, пільги, компенсації, інші грошові доплати до соціальних виплат. Законодавець має право вносити зміни в способи відшкодування, уточнювати критерії їх диференціації або адресності. Однак такі рішення не повинні суперечити конституційно значимим цілям, применшувати чи обмежувати права громадян, в тому числі встановлені статтею 42 Конституції Російської Федерації. Визнаний державою обсяг відшкодування шкоди повинен дотримуватися. Стабільність у сфері таких конституційно-правових відносин не повинна бути меншою за своїм рівнем, ніж у сфері інших правовідносин, що складаються на основі норм галузевого законодавства / (Постанова Конституційного Суду від 1 грудня 1997 року N 18-П у справі про перевірку конституційності окремих положень статті 1 Федерального закону від 24 листопада 1995 року "Про внесення змін і доповнень до Закону Російської Федерації" Про соціальний захист громадян, які зазнали впливу радіації внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС "; абзац другий пункту 1, абзаци перший, третій і четвертий пункту 2, абзац третій пункту 3). 3. Відсутність в даних конституційних нормах / статтях 52 і 53 / безпосередньої вказівки на необхідність провини відповідної посадової особи або осіб, які виступають від імені органу державної влади, як на умову відшкодування державою заподіяної шкоди, не означає, що шкода, заподіяна, зокрема, при здійсненні правосуддя незаконними діями (або бездіяльністю) органу судової влади та його посадових осіб, у тому числі в результаті зловживання владою, відшкодовується державою незалежно від наявності їх вини. Наявність провини - загальний і загальновизнаний принцип юридичної відповідальності в усіх галузях права, і всяке виключення з нього має бути виражене прямо і недвозначно, тобто закріплено безпосередньо ... . .. Законодавець - в цілях забезпечення загальноправового принципу справедливості та досягнення балансу конституційно захищаються цінностей і цілей - має право встановити як виняток, як це зроблено стосовно випадків незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного арешту, відшкодування державою шкоди громадянинові і незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (пункт 1 статті 1070 ЦК Російської Федерації) ... ... Положення про вино судді, встановленої вироком суду, не може бути перешкодою для відшкодування шкоди, заподіяної діями (або бездіяльністю) судді в ході здійснення цивільного судочинства, у разі якщо він видає незаконний акт (або проявляє протиправну бездіяльність) з питань, що визначають не матеріально-правове (рішення спору по суті), а процесуально-правове становище сторін . В таких випадках, у тому числі в разі протиправного діяння судді, які не вираженого в судовому акті (порушення розумних строків судового розгляду, інше грубе порушення процедури), його вина може бути встановлена не тільки вироком суду, а й іншим судовим рішенням. При цьому не застосовується положення про презумпцію вини заподіювача шкоди, передбачене пунктом 2 статті 1064 ЦК Російської Федерації ... Суди, розглядаючи позови про відшкодування державою шкоди, заподіяної особі незаконними діями (або бездіяльністю) суду (судді) у цивільному судочинстві, якщо вони не ставляться до прийняття актів, які дозволяють справу по суті, не повинні пов'язувати конституційне право на відшкодування державою шкоди неодмінно з особистої виною судді, встановленої вироком суду. Кримінально ненаказуемое, але незаконні винні дії (або бездіяльність) судді в цивільному судочинстві (у тому числі незаконне накладення судом арешту на майно, порушення розумних строків судового розгляду, несвоєчасне вручення особі процесуальних документів, що призвело до пропуску строків оскарження, неправомірна затримка виконання) повинні, виходячи з оспорюваного положення пункту 2 статті 1070 ЦК Російської Федерації в його конституційно -правовому сенсі, виявленому в сьогоденні Постанові, і у взаємозв'язку з положеннями статей 6 і 41 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, розглядатися як порушення права на справедливий судовий розгляд, що передбачає необхідність справедливої компенсації особі, якій завдано шкоду порушенням цього права. .. Федеральним Зборам надолужити в законодавчому порядку врегулювати підстави та порядок відшкодування державою шкоди, заподіяної незаконними діями (або бездіяльністю) суду (судді), а також визначити підвідомчість і підсудність справ стосовно випадків, передбачених абзацом другий пункту 1 резолютивної частини цієї Постанови, керуючись Конституцією Російської Федерації і з урахуванням цієї Постанови (Постанова Конституційного Суду від 25 січня 2001 року N 1-П у справі про перевірку конституційності положення пункту 2 статті 1070 Цивільного кодексу Російської Федерації у зв'язку з скаргами громадян І . В. Богданова, А.Б. Зернова, С.І. Кальянова і Н.В. Труханова; абзаци другий, третій і п'ятий пункту 2, другий пункту 5, шостий пункту 6 мотивувальної частини, пункт 3 резолютивної частини). 4 ... Розмір відшкодування / шкоди, заподіяної чорнобильською катастрофою, / повинен забезпечувати особам, постраждалим внаслідок цієї катастрофи, такий рівень життя, при якому - у зіставленні з доходами громадян по країні в цілому - не ставилися б під сумнів саме їх право на відшкодування шкоди і принцип поваги гідності особистості. Визначаючи порядок забезпечення названого права, федеральний законодавець може обирати різні способи відшкодування шкоди - одноразову грошову компенсацію, щомісячні та інші компенсаційні виплати, але не вправі при цьому знижувати визнаний державою рівень відшкодування шкоди. Водночас усі особи, здоров'ю яких завдано в результаті однієї і тієї ж техногенної катастрофи шкоду, як правило, не усувний з плином часу, мають рівне право на відшкодування витрат, що виникли у зв'язку з втратою і (або) погіршенням здоров'я, що впливає і на визначення критеріїв обчислення розміру грошових компенсацій. Тому федеральний законодавець повинен виходити із конституційних принципів справедливості (статті 1 і 7 Конституції Російської Федерації) і рівності прав і свобод людини і громадянина незалежно від яких- або обставин (стаття 19 Конституції Російської Федерації), в тому числі незалежно від професійної приналежності, посадового становища цих осіб і, відповідно, від рівня їхньої заробітної плати ... Приймаючи на себе відповідальність з відшкодування шкоди , держава зобов'язана керуватися витікаючими з статей 2, 19 і 42 Конституції Російської Федерації вимогами, в основі яких лежить визнання як конституційної цінності життя і здоров'я, що мають рівне, однакове значення для всіх громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ... Відмова федерального законодавця від визначення розміру відшкодування шкоди залежно від заробітку і перехід до нового способу - залежно від ступеня втрати здоров'я - передбачає дотримання вимог, що випливають, зокрема, з необхідності ефективного індексування відповідно до зміни показників прожиткового мінімуму, а також принципу правової визначеності та стабільності правових відносин, виходячи з яких держава повинна прагнути забезпечити гідне життя цих громадян ... ... При переході до нового способу визначення розмірів відшкодування шкоди законодавець не повинен був знижувати його обсяг для тих інвалідів-чорнобильців, а в разі їх смерті - непрацездатних членів сім'ї, які перебували на їх утриманні, яким воно було призначено раніше, враховуючи при цьому, що мова йде про суми грошових компенсацій за реально заподіяну шкоду здоров'ю. ... Той факт, що законодавець не конкретизує, з якого саме заробітку обчислювалося відшкодування шкоди до прийняття нового правового регулювання, дозволяє констатувати, що в цілях недопущення зниження раніше встановлених сум відшкодування шкоди здоров'ю і підтримки довіри громадян до закону і дій держави не виключається обчислення сум відшкодування шкоди виходячи з умовного місячного заробітку без його обмеження для тих інвалідів-чорнобильців, період робіт яких з ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС склав менше одного повного календарного місяця ... Вибір способів визначення розміру інших видів грошових компенсацій, що входять в обсяг відшкодування шкоди громадянам, постраждалим внаслідок чорнобильської катастрофи, та критеріїв індексації, яка виступає як антиінфляційної міри для компенсаційних виплат, є прерогативою законодавця, який має право змінювати їх, в тому числі залежно від інфляції, зростання цін, динаміки вартості життя, показників прожиткового мінімуму в суб'єктах Російської Федерації і в цілому по Російській Федерації, дотримуючись при цьому конституційні принципи справедливості, рівності, пропорційності, а також стабільності та гарантованості прав громадян. / Цим принципам не відповідає не саме по собі зміна критерію індексації сум відшкодування шкоди - обрання як критерій індексації зростання прожиткового мінімуму в цілому по Російській Федерації замість застосованого раніше мінімального розміру оплати праці, а відсутність в законодавстві такого механізму індексації, яким забезпечувалась би її своєчасність і безумовність, що свідчить про невизначеному характері відповідних норм /. ... Конституційний принцип рівності не перешкоджає встановленню відмінностей у правовому статусі осіб, які належать до різних за умовами і родом діяльності категоріям, що можна застосувати і до можливості введення законодавцем спеціальних правил обчислення розмірів відшкодування шкоди членам сімей, які втратили годувальника з числа інвалідів-чорнобильців ... Надалі до внесення відповідних змін до чинного законодавства суди загальної юрисдикції при розгляді конкретних справ мають право приймати рішення про виплату громадянам, постраждалим внаслідок чорнобильської катастрофи , відповідних сум відшкодування шкоди з урахуванням їх щорічної індексації виходячи з росту величини прожиткового мінімуму ... Надалі до внесення відповідних змін до чинного законодавства особам, яким відшкодування шкоди було встановлено виходячи із заробітку, забезпечується виплата раніше призначених сум, але не понад меж, встановлених у Федеральних законах "Про обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань" та "Про бюджет фонду соціального страхування Російської Федерації на 2002 рік" (частина перша статті 16) (Постанова Конституційного Суду від 19 червня 2002 N 11-П у справі про перевірку конституційності ряду положень Закону Російської Федерації від 18 червня 1992 року "Про соціальний захист громадян, які зазнали впливу радіації внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС" (в редакціях від 24 листопада 1995 року і від 12 лютого 2001 р.), Федеральних законів від 12 лютого 2001 року "Про внесення змін і доповнень до Закону Російської Федерації" Про соціальний захист громадян, які зазнали впливу радіації внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС ", від 19 червня 2000 року" Про мінімальний розмір оплати праці "і від 7 серпня 2000 року "Про порядок встановлення розмірів стипендій і соціальних виплат в Російській Федерації" у зв'язку із запитами Верховного Суду Російської Федерації та Жовтневого районного суду міста Краснодара, скаргами громадян та громадських організацій чорнобильців; абзаци шостий, сьомий і восьмий пункту 2, другий пункту 3.1., другий пункту 3.2., четвертий пункту 3.4., перший пункту 5.1., перший, четвертий і п'ятий пункту 5.3., другий пункту 6.2. мотивувальній частині, абзаци третій пункту 2, третій пункту 3 резолютивної частини). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Постанови " |
||
|
||