Головна |
« Попередня | Наступна » | |
3. Предмет злочину |
||
Предмет злочину - це матеріалізована елемент матеріального світу, впливаючи на який винний здійснює посягання на об'єкт злочину. Так, при викраденні автомобіля об'єктом злочину є право власності, предметом - сам автомобіль. Якщо об'єкт злочину - це завжди будь соціально значимі цінності, інтереси, блага, то предмет злочину - завжди будь-яка матеріальна субстанція. На відміну від об'єкта, який є обов'язковою ознакою будь-якого складу злочину, предмет злочину - ознака факультативний. Це означає, що деякі злочинні діяння можуть і не мати конкретного предмета посягання (наприклад, образу, наклеп, дезертирство). Якщо ж предмет злочину прямо позначений у законі чи очевидно мається на увазі, то для даного складу злочину він стає ознакою обов'язковим. Так, предмет злочину є обов'язковою ознакою будь-якого розкрадання (майно), хабарництва (хабар), фальшивомонетництва (підроблені гроші або цінні папери), контрабанди (товари чи інші предмети) та багатьох інших злочинів. У подібних випадках предмет злочину має важливе значення для кваліфікації діяння: немає предмету, відповідного його характеристикам, зазначеним у законі, - ні даного складу злочину. Крім того, на відміну від об'єкта злочину, якому завжди завдається шкода в результаті вчинення злочинного діяння, предмет може не тільки зазнавати шкоди від злочину, але також може і залишатися незмінним, просто видозмінюватися, а іноді навіть і покращувати свої якості. Предмет злочину необхідно відрізняти від знарядь і засобів вчинення злочинного діяння як ознаки об'єктивної сторони злочину. Предмет - це те; що піддається злочинному впливу для нанесення шкоди об'єкту посягання; знаряддя і засоби - за допомогою (за допомогою) чого злочин відбувається. Знаряддя та засоби - суть інструментарій, який використовує винний для вчинення злочину, для впливу на предмет посягання (наприклад, ніж при скоєнні вбивства, "фомка" при вчиненні квартирної крадіжки, розмножувальна техніка при виготовленні фальшивих грошей і т.д.). Одна і та ж річ може в одних випадках виступати як предмет злочину, в інших - як знаряддя чи засоби вчинення злочину. Так, наприклад, автомобіль буде предметом злочину при його викраденні і засобом вчинення злочину при вивезенні на ньому викраденого майна; зброя буде предметом злочину при його розкраданні і знаряддям скоєння злочину при нанесенні їм поранення і т.п. Іноді, частіше при зазіханнях на особистість, ознака "предмет злочину" має на увазі людини, "шляхом впливу на тіло якого відбувається зазіхання проти об'єкта" * (229) (при вбивстві, заподіянні шкоди здоров'ю, згвалтування та ін.) При цьому об'єктом злочину визнаються будь-які особистісні інтереси, блага, як же предмета злочину виступає людина як фізична особа. У таких випадках термін "предмет злочину" замінюють поняттям "потерпілий". Однак кримінально-правове поняття потерпілого не слід змішувати з процесуальним - потерпілий як фігура у кримінальному процесі, учасник кримінального судочинства, оскільки є безліч злочинів, в яких є потерпілий, але предметом злочину є щось інше (наприклад, при вчиненні квартирної крадіжки потерпілий є завжди, проте предметом злочину є викрадене майно). Поняття "потерпілий" у кримінальному праві не слід змішувати і з віктимологічні поняттям в кримінології (віктимологія - від лат. Victima, жертва, - вчення про потерпілого як про жертву злочину). Віктимологія вивчає властивості і поведінку людини в плані потенційної або реальної можливості стати потерпілим від злочину. Кримінально-правове значення особистості та поведінки потерпілого визначається впливом цих факторів на кваліфікацію злочину і призначення покарання. Так, в кримінальному законі передбачені привілейовані (з пом'якшуючими обставинами), і кваліфіковані (з обтяжуючими обставинами) склади злочинів в залежності від окремих властивостей, що характеризують особу, поведінку або специфіку діяльності потерпілого (наприклад, ст. 107 КК - вбивство, вчинене в стані афекту , викликаного насильством, знущанням або тяжкою образою з боку потерпілого або іншим протиправним чи аморальним поведінкою потерпілого; п. "б" ч. 2 ст. 105 КК - вбивство особи або його близьких у зв'язку зі здійсненням даною особою службової діяльності або виконанням громадського обов'язку, та ін.) У багатьох випадках з якими-небудь властивостями або характером поведінки потерпілого закон пов'язує пом'якшення чи посилення кримінальної відповідальності для особи, яка вчинила злочин. Наприклад, пом'якшувальною обставиною для винного служить передувала злочину протиправне або аморальну поведінку потерпілого (п. "з" ч. 1 ст. 61 КК); навпаки, обтяжуючими обставинами є малолітній вік або безпорадний стан потерпілого, знаходження його в залежності від винного, вагітність жінки та ін (п. "з" ч. 1 ст. 63 КК). |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 3. Предмет злочину " |
||
|