| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
2. Президент республіки |
||
|
По відношенню до Народному зібранню ст. 98 (п. 1, 2, 4, 14), 99 і 101 Конституції наділяють Президента такими повноваженнями: призначати вибори в Народні збори; визначати дату національного референдуму, коли про його проведення відбулося рішення Народних зборів ; скликати на перше засідання новообраний Народні збори; вимагати скликання засідання Народних зборів від його голови; оприлюднювати закони, включаючи право відкладального вето, про яке ми вже говорили; направляти звернення до Народного зібрання; інформувати Народні збори з основних питань з кола своїх повноважень; розпускати Народні збори у разі, якщо не досягнута згода про утворення уряду, до чого ми ще повернемося. У сфері виконавчої діяльності Президент також володіє цілим рядом найважливіших повноважень. Він бере участь у формуванні Ради міністрів, про що докладніше буде сказано нижче, призначає і звільняє з посади визначених законом державних службовців, за пропозицією Ради міністрів затверджує зміни меж та центрів адміністративно-територіальних одиниць, дає найменування об'єктам національного значення і населеним пунктам (п. 5 , 7, 13 ст. 98). У сфері судової влади Президент, відповідно до ч. 2 ст. 129, призначає за поданням Вищої судової ради голів верховних судів і Головного прокурора. Згідно із Законом про судової влади 1994 р., в такому ж порядку він призначає директора Національної слідчої служби. Пункт 11 ст. 98 Конституції наділяє Президента також правом помилування. Згаданої ст. 92 Конституції на Президента покладено представництво Республіки Болгарії в міжнародних відносинах. Згідно п. 3 і 6 ст. 98, він у визначених законом випадках укладає міжнародні договори, призначає і звільняє з посади керівників дипломатичних представництв та постійних представників республіки при міжнародних організаціях, приймає вірчі і відкличні грамоти іноземних дипломатичних представників в країні. Як верховний головнокомандувач Збройними силами Президент за пропозицією Ради міністрів призначає і звільняє з посад вищий командний склад Збройних сил і присвоює вищі військові звання. За пропозицією Ради міністрів і відповідно до закону він оголошує загальну або часткову мобілізацію. У разі збройного нападу на країну або необхідності невідкладного виконання міжнародних зобов'язань Президент оголошує стан війни, військове чи інше надзвичайний стан, якщо Народне збори не засідає. У таких випадках вона скликається негайно, щоб висловитися з ухваленим рішенням (ч. 1, 2, 4, 5 ст. 100 Конституції). Згідно ч. 3 ст. 100, Президент очолює Консультативну раду з національної безпеки, до складу якого входять: голова Народних зборів, Міністр-голова, міністр оборони, міністр закордонних справ, міністр внутрішніх справ, міністр фінансів, начальник генерального штабу армії і по одному представнику від кожної парламентської групи. Консультативна рада з національної безпеки обговорює питання зовнішньої і внутрішньої політики; забезпечує громадянський мир, громадський порядок, права і інтереси болгарських громадян; вживає дії, спрямовані на припинення або запобігання виникнення загрози для національної безпеки. На чергові засідання Рада збирається один раз на три місяці, позачергові засідання проводяться у разі потреби з ініціативи Президента або при оголошенні загальну або часткову мобілізацію, воєнного стану та в деяких інших випадках, передбачених Конституцією. Засідання Ради - закриті. Кворум складає 2/3 складу Ради. Конституція надала Президенту і деякі повноваження у сфері особистого статусу: нагородження орденами і медалями, вирішення питань громадянства, надання притулку. Ці повноваження, як ми знаємо, типові для глави держави. У Болгарії ж глава держави традиційно користується ще одним своєрідним повноваженням - прощати Нестягнуту борги державі (п. 8 - 12 ст. 98 Конституції). Компетенція Президента реалізується у вигляді його актів - указів, звернень і послань (ст. 102 Конституції). У Болгарії конституційно передбачений інститут контрасігнатури: значна частина указів Президента скріплюється підписом Міністра-голови або відповідного міністра. Виняток складають акти про призначення службового уряду (див. нижче), про доручення сформувати Уряд, про розпуск Народних зборів, про повернення закону в Народні збори для повторного розгляду, про визначення організації і порядку діяльності служб при Президентові та призначення їх персоналу, про призначення виборів і референдуму, про оприлюднення законів. Як бачимо, виключення часом досить істотні. Віце - президент, згідно з ч. 2 ст. 92 Конституції, допомагає Президенту в його діяльності. Конституція (ст. 104) дозволяє Президенту передавати Віце-президенту деякі свої повноваження, а саме: призначення та звільнення з посади певних державних службовців, вирішення питань громадянства та надання притулку, здійснення права помилування. Як зазначалося, Президент та Віце-президент обираються шляхом прямих виборів на п'ять років. Вони можуть бути переобрані на ту ж посаду тільки на один мандат. Вони не можуть бути народними представниками, здійснювати іншу державну, а також громадську і господарську діяльність, брати участь у керівництві політичних партій (ст. 95). При вступі на посаду вони приносять перед Народними зборами таку ж присягу, що і народні представники (ст. 96). Президент та Віце-президент не несуть відповідальності за дії, скоєні при виконанні своїх функцій, за винятком державної зради і порушення Конституції (ч. 1, 2 і 4 ст. 103). Вони не можуть бути затримані і піддані кримінальному переслідуванню. Їх повноваження можуть припинитися достроково у чотирьох випадках (ст. 97): відставка перед Конституційним судом; стійка неможливість здійснювати повноваження внаслідок важкої хвороби; вчинення державної зради і порушення Конституції; смерть. У перших двох випадках повноваження припиняються з констатацією Конституційним судом зазначених обставин. Звинувачення Президента та / або Віце-президента у державній зраді або порушенні Конституції може бути висунуто не менше ніж 1/4 народних представників і потребує підтримки більше 2/3 їх числа. Таке звинувачення розглядається Конституційним судом у місячний строк після внесення. Якщо обвинувачення підтверджується, повноваження обвинуваченого або обвинувачених припиняються (ч. 2 і 3 ст. 103). У разі відставки Президента Віце-президент вступає на посаду Президента до кінця мандата (ч. 3 ст. 97). Залишається відкритим питання: що буде, якщо Президент вибув достроково з іншої причини? Якщо ж Віце-президент не може вступити на посаду Президента, повноваження останнього до обрання Президента та Віце-президента здійснює голова Народних зборів; вибори мають відбутися в двомісячний термін. Першим демократично обраним Президентом був филосов і дисидент колишніх часів Желю Желев. Він був обраний в 1991 р. за підтримки СДС, однак до кінця терміну повноважень розійшовся з цим політичним формуванням. У 1996 р. Президентом став Петро Стоянов, обраний також за підтримки СДС. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 2. Президент республіки " |
||
|
||