. Згідно з ч. 1 ст. 1044 ЦК України підставами припинення договору управління майном є:
1) загибель майна, переданого в управління;
2) припинення договору за заявою однієї із сторін у зв'язку із закінченням його строку;
3) смерть фізичної особи - вигодонабувача або ліквідація юридичної особи - вигодонабувача, якщо інше не встановлено договором;
4) відмова вигодонабувача від одержання вигоди за договором;
5) визнання управителя недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності або смерть;
6) відмова управителя або установника управління від договору управління майном у зв'язку з неможливістю управителя здійснювати управління майном;
7) відмова установника управління від договору з іншої причини, ніж неможливість управителя здійснювати управління майном, за умови виплати останньому плати, передбаченої договором;
8) визнання фізичної особи - установника управління банкрутом;
9) повне завершення виконання сторонами договору управління майном;
10) дострокове припинення управління майном, якщо це передбачено договором або за рішенням суду.
Якщо одна із сторін договору управління майном відмовляється від договору, вона повинна повідомити другу сторону про це за три місяці до припинення договору, якщо договором не встановлений інший строк.
У разі припинення договору управління майном майно, що було передане в управління, передається установникові управління, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 1032 ЦК України у разі переходу права власності на майно, що є предметом договору управління, від установника управління до іншої особи договір управління не припиняється, крім випадків, коли право власності на майно переходить внаслідок звернення на нього стягнення.
|
- § 10. Договір управління майном
припинення або зміну договору управління майном після закінчення його строку договір вважається продовженим на такий самий строк і на таких самих умовах. 3. Управитель зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління майном. Положення про те, що управитель діє від свого імені, проте в інтересах установника управління, дозволяє відрізнити договір управління майном від договору
- 3.2. ЦК УРСР 1963 р
припинення права власності, моменту його виникнення, розподілу ризику випадкової загибелі тощо. Для захисту права власності передбачено, насамперед, віндика- ційний позов. Тут привілеї держави з віндикації її майна були доповнені аналогічними привілеями для колгоспів, інших кооперативних і громадських організацій (ст. 146). Норми зобов'язального права складають головну частину змісту
- § 9. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою і оголошення її померлою
припинення договору про довірче управління. Якщо шлюб був розірваний, то він може бути поновлений органом РАЦС за спільною заявою подружжя за умови, що жоден з них не уклав новий шлюб (ст. 118 СК). Якщо особа, котра визнана безвісно відсутньою, або місце знаходження якої невідоме, не з'явилася і не подає про себе відомостей, наступним кроком є оголошення фізичної особи померлою. Згідно зі ст.
- §11. Фізична особа як підприємець
припинення підприємницької діяльності. Фізична особа-підприємець може добровільно оголосити себе банкрутом, але для цього їй необхідна згода усіх її кредиторів. У випадках визнання банкрутом індивідуального підприємця вимоги до нього кредиторів за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, поєднуються з вимогами за його особистими зобов'язаннями щодо стягнення аліментів,
- § 12. Опіка та піклування
припинені; особи, засуджені за здійснення тяжкого злочину). Окремими випадками опіки та піклування є встановлення цих відносин, коли опікун або піклувальник потрібні, але не призначені: 1) тимчасове виконання функцій опікуна (піклувальника). їх до призначення опікуна або піклувальника над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки і піклування; 2) постійне виконання таких функцій
- § 2. Цивільна правоздатність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах
припинення права власності на певне майно (ст. 1170 ЦК), шкода, завдана державними органами (ст.ст. 1 173-1175 ЦК), органами дізнання, попереднього (доеудового слідства), прокуратури та суду (ст. 1176 ЦК). На державу покладається обов'язок щодо відшкодування шкоди в окремих випадках, передбачених законом (наприклад, ст. 1207 ЦК). Держава може набувати окремі права інтелектуальної власності.
- § 3. Цінні папери як об'єкти цивільних правовідносин
припинення акціонерних товариств. Акціонерне товариство розміщує акції 2 типів - прості та привілейовані. Прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації та інші права, передбачені законом, що регулює
- § 6. Захист цивільних прав та інтересів судом
припинення правовідношення - застосовується у разі невиконання чи ненадежного виконання особою обов'язків або зловживанню цивільним правом. Це може бути, наприклад, розірвання договору оренди, купівлі-продажу тощо; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди - можуть застосовуватися у випадку завдання майнової шкоди цивільним правам та інтересам (ст. 22 ЦК). Право на
- 3.1. Поняття і види права спільної власності
припиненні права спільної власності і розподілі речі. У цьому випадку йдеться саме про право на частину речі. Співвласники можуть визначити порядок користування спільною річчю без визначення реальних часток. У цьому випадку право спільної власності не припиняється, кожний зберігає свою частку в праві на річ. Проілюструємо це таким прикладом. Двом братам на праві спільної власності належить
- § 5. Інші засоби захисту права власності.
Персональні засоби захисту права власності
припинення його порушення з боку певних осіб). До них належать: - позови, пов'язані з порушенням права власності при невиконанні або неналежному виконанні обов'язків за договором; - позови про відшкодування шкоди, завданої псуванням або знищенням речі; - позовипро нове р н с ндя_май на. без п ід с тавгш-отр 11 м аного або збереженого за рахунок іншої особи. Для цих позовів характерним є
|