Головна
ГоловнаТеорія та історія держави і праваТеория права и государства → 
« Попередня Наступна »
В.О.Коновалова, В.Ю.Шепітько. ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ.Академічний курс, 2009 - перейти к содержанию учебника

§ 1. Психологічні особливості особи слідчого

Слідчий - це посадова особа органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, призначена у встановленому законом порядку, завданням якої є провадження досудового слідства. Слідчий процесуально незалежний при прийнятті рішень. При провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій він приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди від суду (судді) або прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення (ст. 114 КПК України).
Слідчий є тією особою, яка повинна мати необхідні знання (мати кваліфікацію юриста)29 і професійний досвід. Це зумовлено складністю і багатогранністю виконуваної діяльності.
Процесуальне положення слідчого, його соціально-рольова функція передбачають необхідність відповідності його особистості певним психологічним якостям (організаторські здібності, самоорганізація, гнучкість мислення, самостійність, спостережливість, відповідальність, акуратність, пунктуальність, тактовність, емоційна стійкість та ін.). У психології робилися спроби створити професіограму слідчого. Слід зазначити, що екстремальність умов роботи слідчого визначила високий ступінь значущості його інтелектуальних, вольових і комунікативних якостей.
Слідчий відчуває вплив негативних емоцій, тому його особистість має характеризуватися: а) толерантністю (від лат. tolerantia - терпіння) - стійкістю до впливів несприятливих факторів, зниженою чутливістю до їх впливів; б) зниженим рівнем тривожності; в) емоційною стійкістю й ін. Діяльність слідчого характеризується значною емоційною насиченістю. Йдеться про те, що робота слідчого пов'язана з впливом негативних факторів (сприйняттям об'єктів, що викликають негативні емоції, наприклад, сприйняття трупа чи частин розчленованого трупа, присутність у процесі судово-медичного розтину трупа тощо), наявністю перевантажень у ході діяльності, пов'язаною з великим обсягом роботи (невідповідність кількості кримінальних справ у провадженні і термінів виконання дій)30 , протидією зацікавлених осіб.
У процесі пізнавальної діяльності слідчий повинен уміти з усього накопичення речей і слідів зібрати саме ті, що стосуються кримінальної справи. У цьому аспекті важливого значення набуває вміння слідчого будувати і варіювати розумові моделі, моделювати події минулого. Слідчому необхідне творче мислення, уява, наявність слідчої інтуїції.
Слідчий - це та особа, яку має характеризувати не лише самоорганізація, а й уміння організовувати інших людей, координувати їхню діяльність. Так, організація огляду місця події передбачає запрошення спеціалістів, понятих, у деяких випадках - потерпілого чи обвинуваченого. Слідчий повинен вміти організувати діяльність різних осіб, бути керівником слідчої дії, керувати всіма учасниками процесу огляду.
Слідчий може працювати в слідчо-оперативній групі чи слідчій бригаді. При цьому необхідно враховувати психологічну сумісність учасників групи чи бригади, наявність організуючого начала, розподіл функціональних обов'язків.
Одержання інформації в ході слідчих дій передбачає вміння слідчого справляти психологічний вплив, обирати його необхідний рівень, спрямованість, способи. Слідчий повинен розумітися на психології інших людей, уміти діагностувати їхні психологічні особливості. Слідчий має «перевтілюватися», не показувати явного, різко негативного ставлення до особи підозрюваного чи обвинуваченого (у цьому робота слідчого близька до роботи актора). Важливою комунікативною якістю слідчого також є вміння спілкуватися з людьми.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "§ 1. Психологічні особливості особи слідчого"
  1. Запитання для самоконтролю
    психологічні особливості особи слідчого Вам відомі? 2. Які психологічні закономірності притаманні особі обвинуваченого? 3. У чому полягає сутність захисної домінанти? 4. Яке значення має віктимність у поведінці потерпілого? 5. Які розумові завдання вирішує слідчий під час огляду місця події? 6. Чи існує взаємозв'язок особи злочинця і відображень місця події? 7. З якою метою
  2. § 1. Предмет юридичної психології
    психологічні особливості осіб, які їх здійснюють. Умови і характер тієї чи іншої галузі праці, широта і багатосторонність соціальних відносин при реалізації трудових функцій є нерівнозначними. Тому в психології прийнято виділяти ті психологічні закономірності діяльності людини, які є настільки специфічними для неї, що відображають структуру соціальних відносин людей у всій її багатогранності.
  3. § 2. Система методів юридичної психології
    психологічні якості особистості. Водночас слід зазначити, що одержувані в такий спосіб матеріали мають ретельно аналізуватися і порівнюватися, щоб виключити елемент суб'єктивності, що є присутнім у них, а також мають бути підпорядковані єдиній схемі, яка передбачає постановку певних запитань. Це дозволить одержати характеристики, які найбільше відповідають цілям і напряму досліджень, і
  4. § 1. Особливі умови процесуальної діяльності як професії
    психологічні стани особи (дослідника) в багатьох характеристиках збігаються так само, як збігаються ступінь складності розв'язуваних розумових завдань, використання професійної інтуїції, психічне напруження в прагненні досягти мети. Пізнавальний характер правозастосовчої діяльності в психологічному аспекті є надзвичайно складним. Це пояснюється головним чином тим, що ця діяльність вимагає не
  5. § 2. Професійні якості і психологія осіб, які здійснюють провадження у справі. Поняття професіограми
    психологічні особливості його учасників. Психологічна сумісність, особливості темпераменту і характеру дають можливість використовувати їх з організаційною метою. Організаторська сторона діяльності передбачає насамперед ініціативу як здатність об'єднувати осіб для реалізації висунутої ідеї, вирішення завдання. Ініціатива також є необхідною передумовою для визначення окремих завдань і виявлення
  6. § 2. Психологія обвинуваченого. Поняття захисної домінанти
    психологічні особливості обвинуваченого. Існують такі типові форми поведінки (позиції) обвинуваченого: 1) каяття у вчиненні злочину (явка з повинною, дії щодо відшкодування збитків та ін.); 2) протидія розслідуванню (приховування слідів злочину, схиляння тих чи інших осіб до давання неправдивих показань, одержання інформації про хід розслідування, повідомлення неправдивої інформації тощо); 3)
  7. § 1. Психологія огляду місця події
    психологічні та інші ознаки даної особи, важливі для його виявлення й ідентифікації. Ця система охоплює не лише психологічні, а й правові, соціально-демографічні, криміналістичні ознаки. Головне в психологічному портреті те, що він відображає внутрішні, психологічні, а також поведінкові ознаки людини. Це один із різновидів розумових моделей. Його основна функція - бути засобом розшуку, виявлення
  8. § 2. Психологія допиту
    психологічній діагностиці особи під час допиту, є методи спостереження, бесіди, незалежних характеристик. Вони застосовуються не в повному обсязі, а відповідно до тієї схеми, що є для слідчого найбільш прийнятною в даній ситуації. Наприклад, спостереження, що використовується для діагностики психологічного статусу особистості (типу темпераменту - реакції на подразник, рис характеру індивіда),
  9. § 3. Психологія очної ставки
    психологічні стосунки можуть виникати при очній ставці потерпілого і обвинуваченого. Якщо є симптоми нестійкості потерпілого, очну ставку проводити не слід. При проведенні очної ставки регулятором процесу спілкування є слідчий, який повинен враховувати характер взаємин між допитуваними, їхні соціально-психологічні особливості (тип темпераменту, риси характеру, вольові якості й ін.), злочинний
  10. § 4. Психологія пред'явлення для впізнання
    психологічні характеристики сприйняття зовнішності індивіда або ознак предмета, що узагальнюють досвід людського сприйняття. У цьому відношенні інтерес становлять дослідження, які стосуються проблеми сприйняття зовнішності людини (дослідження О. О. Бодальова). Їх значення для обрання тактики допиту, що передує пред'явленню для впізнання й організації самого пред'явлення, пояснюється насамперед