Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
М.І.Панченко. Цивільне право України, 2005 - перейти к содержанию учебника

Що таке позичка?

За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. До договору позички застосовують правила Цивільного кодексу України, які регулюють відносини найму (оренди). Позичкодавцями можуть бути фізичні та юридичні особи. Однак юридична особа, яка займається підприємництвом, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, членом її органу управління або контролю. Особа, яка здійснює довірче управління, може бути позичкодавцем лише за згодою власника. Договір позички між юридичними особами, а також між юридичними та фізичними особами укладається письмово. Позичка транспортних засобів з участю фізичних осіб укладається письмово і посвідчується нотаріально. Договір позички речей побутового призначення між фізичними особами може укладатися усно. У разі невиконання позичкодавцем обов'язку передати річ у користування, друга сторона має право вимагати розірвання договору позички та відшкодування завданих збитків. Коли сторони не встановили строку користування річчю, його визначають відповідно до мети користування нею. Позичкодавець має право відчужити річ, передану ним У безоплатне користування. До нового власника речі переходять права та обов'язки позичкодавця. Новий власник має право вимагати розірвання договору, який укладено без зазначення строку. Про розірвання договору заздалегідь повинен бути повідомлений користувач. Користувач не має переважного права перед іншими особами на купівлю речі, яка передана йому в користування. Він має право повернути річ у будь-який час, не очікуючи на закінчення строку договору. Однак, якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, користувач зобов'язаний повідомити позичкодавця про розірвання договору щонайменше за сім днів до повернення речі. Користувач несе звичайні витрати щодо підтримання речі в належному стані. Він зобов'язаний користуватися річчю особисто і лише відповідно до мети, визначеної в договорі, та повернути її після закінчення строку договору в тому самому стані, в якому річ була на момент її передання. Позичкодавець має право вимагати розірвання договору і повернення речі, якщо: - річ самочинно передана у користування іншій особі; - у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібна йому самому; - користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору; - у результаті недбалого поводження з річчю їй загрожує небезпека знищення або пошкодження. Договір позички припиняється у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи, якій майно було надано у користування. Якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих йому збитків. Правовідносини між фізичними особами з приводу позички автотранспортного засобу можуть бути врегульовані таким чином. Зразок договору позички між фізичними особами ДОГОВІР ПОЗИЧКИ м. Дніпропетровськ 20 лютого 2004 р. Ми, які нижче підписалися, Корнієнко Сергій Петрович, мешкає у м. Дніпропетровськ, вул. Зарічна, 2, кв. 10, названий далі "Позичкодавець", і Мороз Анатолій Семенович, мешкає у м. Дніпропетровськ, по вул. Горького, 15, кв. 5, названий далі "Користувач", керуючись положеннями ст. 827-836 Цивільного кодексу України, уклали цей договір про таке: 1. Позичкодавець безоплатно передає Користувачеві у користування свій автомобіль марки ВАЗ-21099, двигун № 01234597, кузов № 2343456, реєстраційний № А 3333 АЯ, який перебуває на обліку в МРЕВ № 3 м. Дніпропетровська. 2. Користувач використовує автомобіль, зазначений п. 1 цього договору, тільки особисто і зобов'язується стежити за технічним станом автомобіля, бути представником Позичкодавця у ДАІ, розписуватися за нього і вчиняти всі дії, пов'язані з недопущенням знищення або пошкодження предмета позички. Користувач здійснює за свій рахунок експлуатацію і поточний ремонт предмета договору з додержанням чинних єдиних правил і норм на умовах, визначених для автомобіля цієї марки. 3. Після закінчення строку цього договору Користувач зобов'язаний повернути предмет позички в такому самому стані, в якому він був на момент його передання. 4. Автомобіль, що передається в користування, належить Позичкодавцеві на підставі свідоцтва про реєстрацію, виданого міжрайонним реєстраційним екзаменаційним відділом № З м. Дніпропетровська 15 травня 2003 р. 5. Вартість автомобіля, що є предметом позички цього договору, визначена сторонами в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 6. До укладення договору позички автомобіль, що передається в користування, нікому не проданий, не заставлений, у спорі і під забороною не перебуває. 7. Користувач використовує автомобіль, що є предметом цього Договору, до 20 червня 2004 р. Він має право повернути автомобіль, переданий йому в користування, у будь-який час до закінчення зазначеного строку договору. 8. У разі прострочення повернення автомобіля, переданого у користування на строк, визначений п. 6 цього договору, Користувач сплачує Позичкодавцеві штраф у розмірі 20 % вартості автомобіля. 9. Цей договір складено у трьох примірниках, один із них знаходиться у справах 1-ї нотаріальної контори м. Дніпропетровська, другий видається Позичкодавцеві, третій - Користувачеві. Підпис (Корнієнко С.П.) Підпис (Мороз А.С.) 20 лютого 2004 року цей договір посвідчений мною, Шевченком К.К., державним нотаріусом державної нотаріальної контори № 1 М.Дніпропетровська. Зареєстровано у реєстрі за № 4-5648 Державний нотаріус Підпис (Шевченко К.К.)
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Що таке позичка?"
  1. § 1. Поняття зобов'язання
    таке визначення може використовуватися на практиці. Проте, враховуючи ту обставину, що позначення "зобов'язання" є багатозначним і може враховуватися в різних галузях права та інших сферах гуманітарних знань, здається доцільним вести мову не взагалі про "зобов'язання" і "правовідношення", а саме про "цивільно-правові зобов'язання" і "цивільні правовідносини". Крім того, недоліком запропонованих
  2. § 1. Договір найму (оренди)
    таке застосування не суперечить спеціальним положенням як, власне, ЦК, що регулюють різновиди найму (наприклад, положенням §§ 2-6; главам 59-60 тощо), так і спеціальних актів, зокрема, тих, що зазначені вище. Тобто, для визначення, які нормативні положення слід застосувати до відповідних відносин, слід визначити, чи існують документи, що на Спеціальному рівні регулюють їх; у разі їх відсутності
  3. § 1. Договір позики
    таке укладення здійснюється сторонами у зв'язку із зайняттям підприємницькою діяльністю. Так, за змістом ст. 4 Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" надання коштів у позику вважається фінансовою послугою; такі послуги, у свою чергу, згідно з вказаним Законом надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами
  4. Що таке цивільно-правовий договір? Який його зміст?
    таке: 1. Сторони визнають, що їх науково-виробничий і фінансовий потенціал дає їм підстави встановити довгострокове та взаємовигідне співробітництво в галузі розробки і втілення різних комерційних, науково-виробничих і комерційних проектів. 2. Сторони планують здійснити на першому етапі співробітництва сумісну науково-виробничу діяльність з розробки промислової холодильної установки. 3. Для
  5. § 4. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов'язань
    таке майно вирішене у Законі України "Про Національний архівний фонд та архівні установи"3. Відповідно до ст. 22 цього закону власник володіє, ' Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 25. - С. 354. 2 Там само. - № 14. - С. 186. 3 Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 15. - Ст. 86. користується та розпоряджається документами Національного архівного фонду з урахуванням
  6. § 2. Власність кооперативів
    позичку і безоплатне тимчасове користування членам споживчих товариств, державним, кооперативним та іншим організаціям, трудовим колективам, окремим громадянам тільки за рішенням загальних зборів, конференцій та з'їздів відповідних спілок або уповноважених ними органів. Правомочності власника щодо майна, належного споживчим товариствам (спілкам), сільськогосподарським кооперативам
  7. § 2. Речі як об'єкти цивільних прав. Класифікація речей. Майно
    таке майно йдеться у нормах, які визначають предмет договорів купівлі-продажу, оренди, дарування, позики тощо. По-друге, під цим терміном розуміють сукупність прав, які належать конкретній особі (ст. 10 ЦК України). По-третє, терміном "майно" позначають також сукупність майнових прав та обов'язків (наприклад, під спадковим майном розуміють усі майнові права та обов'язки спадкодавця, які
  8. Стаття 59. Здійснення дружиною, чоловіком права особистої приватної власності
    позички тощо. Згода другого з подружжя на укладення таких договорів не потрібна. Той з подружжя, хто є його власником, може надати можливість користування своїм майном також другому з подружжя або іншим членам сім'ї. Підставою для цього може бути домовленість подружжя, коли власник надає можливість другому з подружжя проживати в його квартирі, будинку, користуватися автомобілем, яхтою тощо.
  9. § 1. Дихотомія "приватне право - публічне право" як підґрунтя характеристики становища приватної особи у суспільстві
    таке право, порушення якого шкодить всій спільноті, і таке, порушення якого заподіює шкоду окремим її членам. Розрізняння з часів Стародавнього Риму публічного та приватного права грунтується головним чином на 2 відомих постулатах: 1) на положеннях сентенції Ульпіана "Publicum jus est, quod ad statum rei Romanae spectat, privatum quod ad singulorum utilitatem", що виходить з відмінностей
  10. § 2. Джерела приватного права
    таке посилання, коротко охарактеризуємо кожний з варіантів тлумачення поняття "джерела права". По-перше, так можуть позначатися ті обставини, чинники, які породжують право. Наприклад, в марксистському вченні про державу і право джерелом права традиційно вважалися матеріальні умови життя суспільства, якими, начебто, зумовлені усі елементи "надбудови" виробничих відносин, у тому числі право.