За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати іншій стороні (лізингоодержувачеві) у користування належне їй на праві власності майно, яке було набуте ним без попередньої домовленості з лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Предметом договору лізингу можуть бути неспоживча річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також інші речі, встановлені законом.
До договору лізингу застосовують правила, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, найму (оренди), якщо інше не передбачено договором лізингу, законом, іншими нормативно-правовими актами.
Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержу-вач, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як один із різновидів оренди лізингові операції на Заході набули інтенсивного розвитку в період після Другої світової війни (США, Європа, Японія). Сьогодні вони стали невід'ємною частиною економіки в більшості промислово розвинутих країн та країн, що розвиваються.
Лізинг - це особлива форма оренди, пов'язана з передачею в користування машин, обладнання, інших матеріальних засобів і майна. Застосування лізингу дає можливість підприємцям розширювати і модернізувати виробництво, не витрачаючи грошових коштів для інвестицій у власний основний капітал, а сплачуючи лише лізингові платежі.
Відносини між суб'єктами лізингу регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про лізинг" (1997 р.) та укладеним відповідно до них договором лізингу. Залежно від особливостей відносин сторін, передбачених договором, лізинг може бути зворотним, фінансовим, оперативним або іншого виду.
За договором оперативного лізингу лізингоодержувач користується одержаним за договором з лізингодавцем майном протягом строку, який є коротшим від строку амортизації цього майна. По закінченні строку дії договору майно, як правило, повертається лізингодавцеві, який його здає в оренду іншому лізингоодержувачу. Тобто лізингодавець не розраховує на амортизацію всіх витрат за рахунок надходжень від одного орендаря і строки дії договору не охоплюють терміну фактичного зносу майна. Ризик псування або втрати майна несе в основному лізингодавець. В іноземній літературі оперативний лізинг називають лізингом з неповною окупністю.
На відміну від оперативного лізинг з повною окупністю має назву фінансовий лізинг (іноді вживають термін "інвестиційний лізинг"). Переважну кількість лізингових угод у світовій і господарській діяльності становить саме ця форма оренди, яку іноді розглядають як рівноцінну з наданням орендареві довгострокового кредиту. В операціях фіксованого лізингу на початкових стадіях беруть участь три суб'єкти:
- виробник або продавець устаткування, який,уклавши правочин купівлі-продажу або поставки, втрачає право власності на зазначене устаткування;
- лізингодавець (лізингова компанія), який укладає договір купівлі-продажу (поставки) з виробником і стає власником устаткування;
- лізингоодержувач, який отримує майно у володіння та користування і здійснює лізингові (орендні) платежі повної амортизації цього майна. Лізингоодержувач має право набути використовуване майно із закінченням строку оренди за встановлену строками ціну, що відповідає передбачуваній залишковій вартості майна.
Лізингоодержувач має стосовно продавця (постачальника) майна (предмет лізингу) усі права вимоги, що випливають із договору купівлі-продажу (поставки) цього майна, зокрема щодо якості та комплектності майна, строків його передання (поставки). Однак лізингоодержувач не має права припиняти або змінювати дію договору купівлі-продажу (поставки).
Право лізингоодержувача на ремонт і технічне обслуговування майна (предмет лізингу) визначається у самостійному договорі з продавцем (постачальником).
Це традиційна і найпоширеніша з погляду техніки проведення лізингова операція, яка повністю фінансується лізингодавцем, і тому називається прямою лізинговою операцією (прямим лізингом). Разом з тим у комерційній практиці використовують непрямий лізинг, за якого до кола суб'єктів, що беруть участі у такій практиці, залучається банк, що фінансує угоду. При цьому важливо укласти договір про сумісну діяльність між банком та лізинговою компанією.
Ризик випадкового знищення або випадкового псування майна, що є предметом прямого лізингу, несе лізингоодержувач, коли інше не встановлено договором чи законом. Якщо лізингодавець або продавець (постачальник) прострочили передання предмета договору лізингоодержувачу або лізингоодержувач прострочив повернення договору лізингу лізингодавцю, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження несе сторона, яка прострочила.
Певний інтерес з погляду перспектив застосування в господарській практиці України становить і так званий зворотний лізинг. У разі виникнення потреби в грошових коштах (наприклад, для повернення отриманого для придбання устаткування кредиту і процентів за ним) підприємець - володілець устаткування може продати його лізинговій компанії з тим, щоб потім взяти це устаткування в оренду. Як правило, предметом такого виду лізингу є устаткування, що певний час експлуатувалося.
Видом лізингу, здатним задовольнити як підприємства - лізингоодержувачів, так і лізингові компанії, можна назвати компенсаційний лізинг. За цього виду лізингу лізингоодержувач поставляє лізингодавцю частину продукції, що виробляється на орендованому устаткуванні. Заміна лізингових платежів у грошовій формі розрахунками виробленою продукцією особливо приваблива за міжнародного лізингу для товаровиробників, що не мають валютних коштів для розрахунків з іноземним лізингодавцем або для придбання імпортного обладнання в інофірми-виробника.
Лізингоодержувач зобов'язаний:
- належним чином користуватися майном, підтримувати його відповідно до умов договору, на яких воно було передане, з урахуванням його природного зносу та змін майна, погоджених сторонами;
- своєчасно та у повному обсязі за погодженим з лізингодавцем графіком здійснювати лізингові платежі;
- у разі припинення договору, якщо він не реалізує своє право на купівлю (викуп) майна та не продовжить його використання, повернути майно у стані, зазначеному в договорі.
Лізингоодержувач має право:
- відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає умовам договору, або затримувати належні лізин-годавцеві платежі до усунення ним порушення;
- вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, що виникли внаслідок його винних дій або упущень.
|
- § 1. Договір найму (оренди)
таке застосування не суперечить спеціальним положенням як, власне, ЦК, що регулюють різновиди найму (наприклад, положенням §§ 2-6; главам 59-60 тощо), так і спеціальних актів, зокрема, тих, що зазначені вище. Тобто, для визначення, які нормативні положення слід застосувати до відповідних відносин, слід визначити, чи існують документи, що на Спеціальному рівні регулюють їх; у разі їх відсутності
- Що розуміють під терміном "правочин"? Які загальні вимоги, додержання яких необхідне для його чинності?
таке обмеження не передбачено законом; - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Єдність внутрішньої волі і волевиявлення є характерною для правочину, оскільки невідповідність внутрішньої волі і волевиявлення означає, що справжня воля, справжнє бажання вчинити правочин відсутні. Такий правочин не може охоронятися законом; - правочин має вчинятися у
- Що таке цивільно-правовий договір? Який його зміст?
таке: 1. Сторони визнають, що їх науково-виробничий і фінансовий потенціал дає їм підстави встановити довгострокове та взаємовигідне співробітництво в галузі розробки і втілення різних комерційних, науково-виробничих і комерційних проектів. 2. Сторони планують здійснити на першому етапі співробітництва сумісну науково-виробничу діяльність з розробки промислової холодильної установки. 3. Для
- Стаття 135. Порядок визначення доходів та їх склад
таке повернення. При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента)
- Стаття 137. Порядок визнання доходів
таке перевищення підлягає зарахуванню до доходів звітного періоду, в якому відбувається перехід права власності на такі товари (роботи, послуги). Якщо фактично отриманий дохід у вигляді кінцевої договірної ціни (з урахуванням додаткових угод) менше суми доходу, попередньо визначеного за наслідками кожного податкового періоду протягом строку виготовлення таких товарів (робіт, послуг), така
- Стаття 140. Особливості визнання витрат подвійного призначення
таке страхування включаються до складу витрат платника податку, що відряджає таку особу. За запитом представника органу державної податкової служби платник податку забезпечує за власний рахунок переклад підтвердних документів, виданих іноземною мовою; 140.1.8. витрати платника податку (крім капітальних, які підлягають амортизації) на утримання та експлуатацію таких об'єктів, що перебували на
- Стаття 146. Визначення вартості об'єктів амортизації
таке майно за компенсацію у вигляді корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді), емітованих зазначеною юридичною особою, тобто у інвестора виникають витрати на придбання корпоративних прав. Поняття корпоративних прав наведено в пп. 14.1.90 п. 14.1 статті 14 ПКУ, де «корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської
- Стаття 153. Оподаткування операцій особливого виду
таке від' ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств враховується при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у наступних за звітним періодом. Таким чином, якщо за підсумками звітного податкового періоду емітент корпоративних прав не здійснив залік сплаченого авансового внеску із податку на прибуток підприємств через наявність від' ємного
- Стаття 160. Особливості оподаткування нерезидентів
таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента. У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність не лише в Україні, а й за її межами, і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню
- Стаття 164. База оподаткування
таке майно у зв' язку з невиконанням платником податку своїх зобов'язань за договором кредиту (позики), та сумою фактично сплачених платником податку зобов'язань за таким договором кредиту (позики), і сумою, що утримана фінансовою установою в рахунок компенсації своїх витрат/втрат (включаючи залишок непогашеної платником податку суми фінансового кредиту) згідно з таким договором. Фізична особа
|