|
Здійснення і захист цивільних прав тісно пов'язані з фактором часу. Цивільні правовідносини не існують абстрактно, а виникають, змінюються та припиняються у часі. Для регулювання цивільних відносин використовують певні проміжки часу, які називають строками.
Під строком у цивільному праві визнається певний період у часі, із закінченням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Так, якщо протягом трьох років фізична особа відсутня у місці постійного проживання і її місцезнаходження невідоме, то суд, за заявою заінтересованої особи, може оголосити особу такою, що померла. Саме цей проміжок часу (три роки) і є строком.
Поряд з поняттям "строк" (визначається роками, місяцями, тижнями, днями чи годинами) вживається поняття "термін", з яким пов'язується певний момент у часі, зокрема конкретна календарна дата або певна подія, що має неодмінно настати.
Терміном визнається певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Цивільно-правові строки (терміни) класифікують за різними критеріями.
1. За підставами (джерелами) встановлення можна виділити строки (терміни), які визначаються: законом, адміністративним актом, правочином або рішенням суду.
2. За ступенем самостійності сторін у встановленні строків (термінів) їх поділяють на імперативні та диспозитивні.
3. За розподілом обсягу прав і обов'язків строки за окремими періодами часу поділяють на загальні й окремі.
Перебіг строку починається з наступного після календарної дати дня або настанням події, якою визначено його початок. Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року, а якщо строк обчислюється місяцями - то відповідного числа останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця. Коли останній день строку припадає на неробочий день, то Днем закінчення строку вважається перший робочий день. Якщо строк встановлено для виконання певної дії, то він закінчується о 24-й год останнього дня строку. Але коли така дія повинна бути вчинена в певній організації (у нотаріуса, в суді), то строк закінчується в той час, коли в цій організації закінчується робочий день.
Наділяючи суб'єктів цивільних правовідносин певними правами та обов'язками, законодавець водночас піклується і про охорону цих прав і обов'язків. Проте державний захист деяких цивільних прав не є безстроковим. Час надає право одному, водночас позбавляючи прав іншого. Наприклад, закінчення великого строку після правопорушення породжує певні негативні наслідки і в судочинстві. За давністю важко встановити дійсні обставини справи - втрачено документи, померли чи виїхали свідки, забуто окремі факти тощо. Зовсім інша справа, коли позивач звертається за захистом свого порушеного права відразу чи протягом нетривалого строку після правопорушення. Крім того, тривале незвернення позивача за захистом свого права породжує певну невизначеність у правових відносинах, у цивільному обігу.
Позовна давність - це встановлений законом строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Іншими словами, це строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати захисту чи примусового здійснення свого права через суд.
У цивільному праві застосовують два види строків позовної давності:
а) загальні;
б) спеціальні.
Загальні строки позовної давності поширюються на всі цивільні правовідносини. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Спеціальні строки позовної давності встановлено для окремих вимог, визначених Цивільним кодексом України, і ці строки, порівняно із загальними, можуть бути або скорочені, або подовжені.
Зокрема, позовна давність в один рік застосовується до вимог:
1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);
2) про спростування вміщених у засобах масової інформації відомостей, що ганьблять честь, гідність, ділову репутацію (обчислюється від дня вміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи повинна була довідатися про ці відомості);
3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності;
4) у зв'язку з недоліками проданого товару;
5) про скасування договору дарування;
6) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти;
7) про оскарження дій виконавця заповіту.
Позовна давність у п'ять років застосовується до вимог про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману.
Позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину.
Взаємною згодою сторони можуть збільшувати позовну давність, встановлену законом, але скорочення позовної давності за угодою сторін не дозволяється.
Вимогу про захист порушеного права суд приймає до розгляду незалежно від закінчення позовної давності. Позовна давність застосовується судом тільки за заявою сторони у спорі, зробленої нею до винесення судом рішення. Закінчення позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Зміна осіб у зобов'язанні не має наслідком зміну позовної Давності та порядку її обчислення.
|
- Що таке договір найму?
таке зарахування або компенсувати вартість витрат на поліпшення речі наймач має право вилучити поліпшення речі, якщо це можливо без її пошкодження. На вимогу про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також на вимогу про відшкодування витрат на поліпшення цієї речі встановлюється позовна давність в один рік. Позовна давність щодо вимог
- Стаття 8. Застосування до регулювання сімейних відносин Цивільного кодексу України
строки, відповідальність тощо. Норми ЦК та СК України - це єдина цивілістична нормативна матерія. З урахуванням цього при регулюванні сімейних відносин повною мірою можуть застосовуватися основні цивільно-правові конструкції. У зв'язку з цим треба підкреслити один суттєвий момент. В літературі нерідко вказується, що норми ЦК України застосовуються до регулювання сімейних відносин субсидіарно.
- Стаття 180. Обов'язок батьків утримувати дитину
таке формулювання обране не випадково. Наприклад, у тому випадку, якщо батьківство стосовно дитини визначене судом, не можна стягнути аліменти за минулий час. Відповідно до ч. 2 ст. 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач вживав заходів по одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їхньої сплати. У спірній
- § 6. Структура (система) цивільного права
таке, шо слідує з приписів природного права. Інститут цивільного права - сукупність норм, що регулюють певні групи суспільних відносин у сфері цивільного обігу (наприклад, інститут купівлі-продажу, інститут опіки та піклування тощо). і Идеалузь (розділ) цивільного права - сукупність інститутів і окремих норм, що охоплюють своїм регулюванням цілісну групу відносин у сфері цивільного обігу
- § 11. Строки захисту цивільних прав.
Позовна давність
таке вміщення); - про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (ст. 362 ЦК); - у зв'язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦК); - про розірвання договору дарування (ст. 728 ЦК); - у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (ст. 925 ЦК); - про оскарження дій виконавця заповіту (ст. 1293
- § 1. Поняття, підстави та функції господарсько - правової відповідальності
строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено іншими законодавчими актами. Обґрунтовані вимоги заявника одержувач претензії зобов'язаний задовольнити. При розгляді претензії сторони у разі необхідності повинні звірити розрахунки, провести експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору. Про результати розгляду претензії заявник має бути повідомлений
- Висновок
таке велике значення і для суспільства загалом і для окремої людини. Як провідний у проекті Кодексу визначено принцип, закріплений у статті 52 Конституції України, - діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. У Кодексі багато уваги приділено обов'язкові батьків утримувати своїх малолітніх і неповнолітніх дітей. У проекті
- Що означає термін "володіння" як окремий цивільно-правовий інститут речового права?
строку (набувальна давність). Право володіння припиняється у разі: - відмови володільця від володіння майном; - витребування майна від володільця власником майна або іншою особою; - знищення майна. Захист володіння майном має специфічні характерні риси, властиві тільки йому. Як зазначалося вище, фактичне володіння вважається правомірним доти, доки інше не буде встановлено судом. Таким чином,
- Які особливості договору дарування?
таке повернення неможливе, - відшкодування його вартості. Дарувальник має право скасувати договір дарування нерухомих речей чи іншого цінного майна, якщо: - обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) та дітей; - дарунок становить для дарувальника велику немай-нову цінність, а обдаровуваний створює загрозу її безповоротної
- СЛОВНИК ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ТЕРМІНІВ, Н-П
строк річ у користування. На відміну від договору купівлі-продажу майно (річ) передається не у власність, а на визначений строк. Найменування юридичної особи - юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму, а також інформацію про характер її діяльності. Насильство при здійсненні правочину -- фізичний або психічний вплив на учасника
|