|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Стаття 120. Доведення до самогубства
|
|
1. Доведення особи до самогубства або до замаху на самогубство, що є наслідком жорстокого з нею поводження, шантажу, примусу до протиправних дій або систематичного приниження її людської гідності,-
карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Те саме діяння, вчинене щодо особи, яка перебувала в матеріальній або іншій залежності від винуватого, або щодо двох або більше осіб,-
карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, якщо воно було вчинене щодо неповнолітнього,-
карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
1. Об'єктом злочину є життя та здоров'я особи.
2. З об'єктивної сторони цей злочин характеризується: 1) діянням у формі: а) жорстокого поводження з потерпілим; б) шантажу; в) примусу до протиправних дій; г) систематичного приниження людської гідності потерпілого; 2) наслідками у вигляді доведення особи до: а) самогубства; б) замаху на самогубство; 3) причиновим зв'язком між вказаним діянням і наслідками у вигляді самогубства або замаху на самогубство потерпілого.
Самогубство - це умисне позбавлення себе життя.
Жорстоке поводження може виявитися у безжальних, грубих діяннях винного, які спричиняють потерпілому фізичні чи психічні страждання - мордування, позбавлення їжі, ліків, води, сну, одягу, житла, систематичне нанесення тілесних ушкоджень чи побоїв, примушування до вчинення дій сексуального характеру тощо.
Шантаж передбачає погрозу розголошенням компрометуючих або інших відомостей, які потерпілий бажає зберегти у таємниці. Змістом шантажу може бути також залякування заподіянням іншої шкоди - звільненням з роботи, розлученням, позбавленням засобів до існування, виселенням, відібранням дитини тощо. Детальніше про поняття шантажу див. коментар до ст. 303.
Примус до протиправних дій означає домагання від іншої особи шляхом погрози, насильства чи інших подібних дій вчинити дії, які заборонені чинним законодавством.
Систематичне приниження людської гідності полягає, зокрема, у багаторазових (три і більше рази) образах, глумлінні над потерпілим, цькуванні, поширенні наклепницьких вигадок, явно несправедливій критиці, іншому принизливому ставленні до потерпілого. Самогубство або замах на самогубство, що стало наслідком перевищення влади або службових повноважень, охоплюється ч. З ст. 365 і не потребує додаткової кваліфікації за ст. 120.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення потерпілим дій, безпосередньо спрямованих на позбавлення себе життя.
3. Суб'єкт цього злочину загальний.
4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом до діяння, умислом або необережністю до наслідків. Якщо винний умисно схилив до фактичного самогубства або до замаху на таке самогубство особу, яка хвора на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, то вчинене, залежно від обставин справи, слід кваліфікувати тільки за відповідною частиною (і пунктом ч. 2) ст. 115 або за відповідною частиною ст. 15 і відповідною частиною (і пунктом ч. 2) ст. 115.
5. Кваліфікуючими ознаками цього злочину є вчинення його щодо: 1) особи, яка перебувала в матеріальній або іншій залежності від винуватого; 2) двох або більше осіб (ч. 2 ст. 120), а особливо кваліфікуючою ознакою - щодо неповнолітнього (ч. З ст. 120).
Про поняття матеріальної та іншої залежності див. коментар до ст. 66. Неповнолітнім є особа, яка не досягла 18-річного віку.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Информация, релевантная "Стаття 120. Доведення до самогубства" |
- Стаття 17. Добровільна відмова при незакінченому злочині
доведення злочину до кінця. к 2. Особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, підлягає кримінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину. 1. Стаття 17 є профілактичною нормою, що надає можливість особі, яка почала вчинення злочину, повернутись у коло законослухняних громадян і уникнути кримінальної
- ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ'Я ОСОБИ
статтями 116-118 цього Кодексу; 14) з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості,- карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цієї статті. (Стаття 115 зі змінами, внесеними згідно із законами № 270-\/І від 15.04.2008 р. і N9 1 707-VI від 05.11.2009
- Стаття 127. Катування
статтями 127 і, відповідно, 146, 152, 153. Завдання побоїв і мордування під час катування повністю охоплюється ст. 127. Загалом поняття «інші насильницькі дії» повинно тлумачитися якомога більш широко з тим, щоб охопити собою усі можливі причини заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання. Такий підхід випливає із обов'язкових для України актів міжнародного
- Стаття 152. Зґвалтування
статтями 153-155 цього Кодексу,- карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років. 3. Зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього - карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років. 4. Зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої чи малолітнього - карається позбавленням волі
- Стаття 161. Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань
статті, які були вчинені організованою групою осіб або спричинили тяжкі наслідки,- караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. (Стаття 161 в редакції Закону № 1707-V! від 5 листопада 2009 р.) 1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є рівність громадян у їх конституційних правах та рівність їх перед законом як принцип конституційно-правового статусу людини і
- Стаття 168. Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння)
статті 207, 208, 226-228, 282). Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р. (ст. 24). Положення про Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини. Затверджене постановою КМ № 367 від 25 березня 2006
- Стаття 206. Протидія законній господарській діяльності
статті слід розуміти, зокрема, смерть або самогубство потерпілого чи близької йому особи, заподіяння смерті, тяжких тілесних ушкоджень чи великої матеріальної шкоди сторонній особі, припинення роботи підприємства, установи чи організації, вимушене звільнення з роботи багатьох людей тощо. Умисне вбивство, вчинене в процесі протидії законній підприємницькій діяльності, не охоплюється складом
- Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень
статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки,- караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. (Стаття 365 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 270-Vi від 15 квітня 2008 р.) 1. З об'єктивної сторони злочин може вчинятися у формі: 1) перевищення влади або 2) перевищення
- Стаття 424. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень
статті, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду,- карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. 2. Застосування нестатутних заходів впливу щодо підлеглого або перевищення дисциплінарної влади, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, а також застосування насильства щодо підлеглого - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
- Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав
статті, лише у разі досягнення ними повноліття. 3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. 4. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки злочину, він порушує кримінальну справу. 5. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд
|