|
Публічні заклики в будь-якій формі до невиконання розпоряджень або вимог працівника міліції чи посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у зв'язку з виконанням ним обов'язків по охороні громадського порядку або поширення завідомо неправдивих відомостей з метою провокації непокори законній вимозі працівника міліції чи посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, якщо ці дії призвели до порушення громадського порядку, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку.
(Доповнено статтею 185 згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 18.01.91 р. № 647-ХІІ; із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР, від 15.05.2003 р. № 743-IV)
1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері державного управління та громадської безпеки.
2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких діяннях:
1) здійснення публічних закликів у будь-якій формі до невиконання розпоряджень або вимог працівника міліції чи посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у зв'язку з виконанням ним обов'язків з охорони громадського порядку, якщо ці дії призвели до порушення громадського порядку;
2) поширенні завідомо неправдивих відомостей з метою провокації непокори законній вимозі працівника міліції чи посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, якщо ці дії призвели до порушення громадського порядку.
Обидва склади - формальні.
3. Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку).
4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
|
- Стаття 122/2. Невиконання водіями вимог про зупинку
статтею 122х згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 29.07.91 p. № 1369-ХІІ; із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 15.11.91 р. № 1818-ХІІ; законами України від 23.12.93 p. № 3785-ХІІ, від 07.02.97 р. № 55/97-ВР, від 05.04.2001 р. Мк 2350-ІІІ, від 15.05.2003 p. № 743-IV, від 24.09.2008 p. JV" 586-VI) 1. Об'єктом даного
- Стаття 124/1. Ненадання транспортних засобів працівникам міліції та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України
статтею 124і згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 29.07.91 p. JV" 1369-ХІІ; із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 15.11.91 p. JV 1818-ХІІ; законами України від 23.12.93 р. № 3785-ХІІ, від 07.02.97 р. JY* 55/97-ВР, від 05.04.2001 р. № 2350-ІІІ, від 15.05.2003 p. № 743-ІV, від 24.09.2008 p. № 586-VI) 1. Об'єктом
- Застосування до використання вогнепальної зброї як запобіжного заходу
працівника міліції або членів його сім'ї, якщо їх життю або здоров'ю загрожує небезпека; 3) для відбиття нападу на охоронювані об'єкти, конвої, жилі приміщення громадян, приміщення державних і громадських підприємств, установ і організацій, а також звільнення їх у разі захоплення; 4) для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину і яка
- Стаття 258-2. Публічні заклики до вчинення терористичного акту
статтею 258-2 згідно із Законом № 170А/ від 21 вересня 2006 р.) 1. Публічні заклики до вчинення терористичного акту відрізняються від утягнення у вчинення терористичного акту (ст. 258-1) тим, що відповідний вплив спрямований не на конкретну особу, а стосується невизначеного кола осіб. Винний своїми діями намагається справити відповідний вплив і добитися вчинення принаймні одного терористичного
- Застосування спеціальних засобів працівниками міліції.
працівникам міліції або якщо є підстави вважати, що вони можуть вчинити втечу чи завдати шкоди оточуючим або собі; 5) для припинення масового захоплення землі та інших дій, що можуть призвести до зіткнення груп населення, а також діянь, які паралізують роботу транспорту, життєдіяльності населених пунктів, посягають на громадський спокій, життя і здоров'я людей; 6) для
- Які категорії громадян підлягають обов'язковому особистому страхуванню?
працівники прокуратури, митниці, державної лісової охорони, судді, посадові особи державних органів у справах захисту прав споживачів, контрольно-ревізійної служби, державного архітектурно-будівельного контролю, спортсмени вищої кваліфікації, діти-сироти, які перебувають на вихованні в дитячих будинках, робітники небезпечних професій, народні депутати та деякі інші категорії громадян. Розмір
- Стаття 280. Примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов'язків
статті, вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки,- караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років. 1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений законом порядок виконання працівниками транспорту своїх службових обов'язків, нормальна
- Стаття 181. Інформація, отримана митним брокером та його працівниками від особи, яку вони представляють
працівниками від особи, яку вони представляють у процесі здійснення митних процедур, може використовуватися виключно для цілей цих процедур. За розголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною, митний брокер несе відповідальність відповідно до
- Стаття 389. Виконання ухвали суду
стаття встановлює також обов'язок органу державної виконавчої служби не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду про задоволення скарги повідомити суд і заявника про виконання цієї ухвали. Таким чином, суд не тільки захищає порушені права і свободи осіб, які оскаржили рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, а й
- Стаття 295. Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку
заклики до погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд, насильницького виселення громадян, що загрожують громадському порядку, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів такого змісту - караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до
|