|
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грун-тується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
2. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
3. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
4. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
1. Оцінка доказів є заключною та найбільш відповідальною стадією процесу доказування. Вона полягає у визначенні судом вірогідності та сили доказів. Як стверджував Джон Локк, розум ніколи не дозволить відкинути більшу очевидність на користь меншої або підтримати вірогідність проти достовірності.
247
2. Встановлення вірогідності передбачає перевірку доброякісності джерела доказів (компетентності експерта, дійсності документа і т. ін.) та процесу формування доказів (стан здоров'я свідка, час доби, погодні умови тощо).
3. Перевірити силу доказів означає перевірити, чи можна на підставі даного доказу, цієї сукупності доказів зробити висновок про наявність чи відсутність шуканого юридичного факту.
4. Відповідно до коментованої статті і судової практики можна
навести такі принципи оцінки доказів: а) докази оцінюються судом
(кожний окремо й усі в сукупності); б) докази оцінюються за внут
рішнім переконанням суддів; в) внутрішнє переконання має бути
не беззвітним, не інтуїтивним, а заснованим на всебічному, повно
му і об'єктивному розгляді у судовому засіданні обставин справи;
г) при оцінці доказів судді повинні керуватися законом. У рецензії
на четверте видання Коментарю ЦПК й у праці «Установление об
стоятельств гражданского дела». - М. - 2000. - С. 83 - 85 О.Т. Боннер
висловив цікаву і правильну думку про те, що внутрішнє переконан
ня - це явище, що являє собою нерозривний зв'язок об'єктивного і
суб'єктивного. Тому це поняття є досить суперечливим, оскільки
не може бути зовнішнього переконання. У зв'язку з зазначеним, за
стосування цього поняття у законодавстві, юридичній літературі і
судовій практиці слід виправдувати тим, що переконання суддів має
формуватися без втручання зовні, без зовнішнього впливу.
5. Оцінка доказів здійснюється не тільки у нарадчій кімнаті
при винесенні рішення. Вже у стадії відкриття справи й у стадії
її підготовки, вирішуючи питання про прийняття чи витребування
доказів, суддя оцінює їх з погляду належності до справи. Докази
оцінюються також у процесі їх дослідження в судовому засіданні.
Суб'єктами оцінки доказів є й особи, які беруть участь у справі,
однак їх оцінка, що озвучується в судових дебатах, не має таких
правових наслідків і безпосереднього впливу на характер рішення,
як оцінка доказів судом.
|
- Стаття 10. Змагальність сторін
стаття закріплює обов'язок суду створювати всі необхідні умови для встановлення об'єктивної істини по кожній цивільній справі, для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, прав і обов'язків зацікавлених осіб. Основою цього служать обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, та докази, що наводяться на підтвердження цих обставин. Тому ця стаття і
- Стаття 159. Безпосередність судового розгляду. Перерви в судовому засіданні
стаття містить правила про принцип безпосередності судового розгляду та про перерви у судовому засіданні. Принцип безпосередності судового розгляду визначає формування і дослідження процесуального матеріалу, формування внутрішнього переконання суддів. Він діє тільки у стадії судового розгляду цивільної справи у суді першої інстанції, оскільки правила щодо нього містяться в главі 4 "Судовий
- Стаття 193. Судові дебати
стаття присвячена третій частині судового засідання - судовим дебатам. Судові дебати являють собою виступи осіб, які беруть участь у справі. В часі ніхто з них не обмежений, але суддя керує дебатами у тому напрямку, щоб йшлося тільки про обставини справи і докази та їх дослідження у судовому засіданні. Послідовність виступів з промовами визначена даною статтею: позивач, третя особа на його
- Стаття 196. Таємниця нарадчої кімнати
стаття встановлює правило таємниці нарадчої кімнати, яка передбачає перш за все, що під час ухвалення судового рішення чи ухвали ніхто не має права перебувати у нарадчій кімнаті, окрім складу суду, який розглядає справу. По-друге, дане правило потребує, що після постановления рішення або ухвали судді не мають права розголошувати хід обговорення й ухвалення цих процесуальних документів у нарадчій
- Стаття 295. Форма і зміст заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги
оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин); 6) нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обгрунтування поважності причин неподання доказів у суд першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; 7) клопотання особи, яка
- Стаття 302. Призначення справи до розгляду в апеляційному суді
стаття регулює четверту групу процесуальних дій із підготовки справи у суді апеляційної інстанції - призначення справи до розгляду. 2. Після вирішення питань, передбачених ст. 301 ЦПК, судця-доповідач, який провадив основні підготовчі дії, доповідає про підсумки підготовки справи колегії суддів, яка постановляє ухвалу про закінчення підготовки справи до розгляду в суді апеляційної інстанції.
- Стаття 313. Порядок ухвалення рішень та постановления ухвал апеляційним судом
статті 19 і глави 7 розділу III цього Кодексу з винятками і доповненнями, зазначеними у статтях 314 - 316 цього Кодексу. 2. Рішення апеляційного суду оформлюється суддею-доповідачем і підписується всім складом суду, який розглядав справу. 1. Стаття, що коментується, зобов'язує суд апеляційної інстанції при ухваленні рішення та постановленні ухвали керуватись, перш за все, правилами статті 19
- Стаття 56. Оскарження рішень контролюючих органів
статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Скарги на рішення державних
- Стаття 153. Оподаткування операцій особливого виду
статтею, не включаються доходи та витрати у вигляді позитивних чи від'ємних курсових різниць, отриманих від перерахунку страхових резервів, утворених за договорами із довгострокового страхування життя, та активів, якими представлені страхові резерви за договорами із довгострокового страхування життя, у випадках, якщо такі страхові резерви та/або активи утворені в іноземній валюті. 153.1.
- Стаття 174. Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав
статті, що успадковується особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності, зазначеної в підпунктах «а», «б» пункту 174.1, що успадковуються дитиною-інвалідом; в) грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України,
|