| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 223-2. Порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів |
||
|
1. Невнесення службовою особою емітента чи професійного учасника фондового ринку змін або внесення завідомо недостовірних змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або до системи депозитарного обліку, а так само інше порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів, якщо воно призвело до втрати системи реєстру (її частини),- караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. (Кодекс доповнено статтею 223-2 згідно із Законом № 801-VI від 25.12.2008) 1. Об'єктом цього злочину є встановлений законодавством порядок обліку іменних цінних паперів. Облік іменних цінних паперів, випущених у документарній формі (акцій, облігацій підприємств, облігацій місцевих позик, інвестиційних сертифікатів, іпотечних сертифікатів, сертифікатів фонду операцій з нерухомістю), здійснюється шляхом створення та ведення реєстру їх власників окремо щодо кожного емітента та кожного виду випущених ним цінних паперів. Ведення реєстру власників іменних цінних паперів здійснює їх емітент або реєстратор. Якщо кількість власників іменних цінних паперів емітента перевищує кількість, визначену ДКЦПФР як максимальну для організації самостійного ведення реєстру емітентом, то емітент зобов'язаний доручити ведення реєстру реєстратору шляхом укладення відповідного договору. Реєстратором може бути юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка у встановленому порядку одержала ліцензію на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Ведення таких реєстрів є виключною діяльністю відповідних суб'єктів підприємницької діяльності і не може поєднуватися з іншими видами діяльності, крім депозитарної. Окрім власників іменних цінних паперів до реєстру вносяться номінальні утримувачі - депозитарії або зберігачі цінних паперів, яким останні передано за дорученням та в інтересах власників цінних паперів для здійснення операцій у Національній депозитарній системі. Операції з цінними паперами, що здійснюються між депонентами одного номінального утримувача, не відображаються у реєстрі власників іменних цінних паперів. Для складання реєстру власників іменних цінних паперів на обумовлену дату для виконання зобов'язань емітента (наприклад, для виплати дивідендів, інших платежів по цінних паперах або для проведення загальних зборів акціонерного товариства) номінальний утримувач повинен надати реєстроутримувачу перелік усіх власників у вигляді облікового реєстру або зведеного облікового реєстру. Перелік направляється реєстроутримувачу протягом трьох робочих днів від дати отримання вимоги і повинен містити інформацію, необхідну для внесення до системи реєстру власників цінних паперів. Законом передбачається скасування з 29 жовтня 2010 р. існування та обігу акцій в документарній формі. Набрання чинності законодавчими положеннями, які передбачають існування лише бездокументарних акцій, матиме наслідком припинення ведення реєстрів власників акцій. Система реєстру власників іменних цінних паперів - це сукупність даних, що забезпечує ідентифікацію зареєстрованих у цій системі власників, номінальних утримувачів та емітента, а також іменних цінних паперів, зареєстрованих на їх ім'я, облік усіх змін інформації щодо вищевказаних осіб та цінних паперів, одержання та надання інформації цим особам і складання реєстру власників іменних цінних паперів. Система реєстру - це записи, які ведуться в паперовій або електронній формі (у даний час записи ведуться переважно в електронній формі) і забезпечують можливість виготовлення реєстру власників іменних цінних паперів у паперовій формі станом на певну дату. Елементами системи реєстру є: реєстр власників іменних цінних паперів; емісійний рахунок; особові рахунки емітента та зареєстрованих осіб; облікові журнали (регістри) з ведення реєстру; документи, які є підставою для формування та внесення змін до системи реєстру. Певні відомості про права щодо іменних цінних паперів містяться й у записах, що ведуть зберігачі цінних паперів та депозитарії (ці записи називають депозитарним обліком). Система депозитарного обліку цінних паперів - це сукупність записів про цінні папери (вид, номінальна вартість і кількість, характер зареєстрованих обмежень в обігу або реалізації прав за цінними паперами), їх емітентів, власників іменних цінних паперів, уповноважених ними осіб, управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів, що містять інформацію, яка дає можливість ідентифікувати названих осіб, а також іншу передбачену законодавством інформацію. Зберігачем цінних паперів є комерційний банк або торговець цінними паперами, який має ліцензію на зберігання та обслуговування обігу цінних паперів й операцій емітента з цінними паперами на рахунках у цінних паперах - як щодо цінних паперів, що належать йому, так і тих, які він зберігає згідно з договором про відкриття рахунку в цінних паперах. Клієнтами (депонентами) зберігача є емітенти та власники цінних паперів. Зберігай здійснює зберігання та обслуговування обігу цінних паперів й операцій емітента з цінними паперами на рахунках у цінних паперах, які належать їх власникам (у т. ч. самому зберігачу). При цьому зберігач не може вести реєстр власників цінних паперів, щодо яких він здійснює угоди. Депозитарій цінних паперів - це юридична особа, яка провадить виключно депозитарну діяльність та може здійснювати кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів. Клієнтами депозитарію є: зберігачі; які уклали з ним депозитарний договір; емітенти щодо рахунків власних емісій, відкритих на підставі договорів про обслуговування емісії цінних паперів; інші депозитарії, з якими укладено договори про кореспондентські відносини. Зберігачі та депозитарії цінних паперів не лише зберігають цінні папери на відповідних рахунках, а й забезпечують обслуговування обігу цінних паперів, зокрема, угод щодо їх купівлі-продажу. За дорученням клієнтів зберігачі можуть здійснювати операції з їх цінними паперами від їх імені та в їх інтересах. У цій частині їх діяльність має певну подібність до операцій банків з безготівковими грошовими коштами їх клієнтів. 2. Об'єктивна сторона злочину передбачає вчинення діяння у формі: 1) невнесення службовою особою емітента або реєстратора змін або внесення нею завідомо недостовірних змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів; 2) невнесення службовою особою професійного учасника фондового ринку (зберігана, депозитарію) змін або внесення нею завідомо недостовірних змін до системи депозитарного обліку; 3) іншого порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів. Невнесенням змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або до системи депозитарного обліку є безпідставне невнесення протягом встановленого законодавством строку до відповідних складових частин системи реєстру записів, внаслідок яких відбуваються зміни у системі реєстру (зокрема, на особових рахунках) або в системі депозитарного обліку (зокрема, на рахунках у цінних паперах). Зміни до системи реєстру власників іменних цінних паперів вносяться на основі документів, згідно з якими переходить право власності на відповідні іменні цінні папери, встановлюються або знімаються обтяження щодо них, встановлюється або припиняється їх блокування на рахунку тощо. Такими документами можуть бути, зокрема, цивільно-правовий договір щодо цінних паперів, свідоцтво про спадщину, рішення суду, яке стосується цінних паперів, виконавчий документ. У випадках, коли йдеться про внесення до реєстру записів, які стосуються зміни власника цінних паперів, обов'язковим є подання реєстроутримувачеві сертифікату відповідних цінних паперів. Окрім цього, законодавством передбачено складання та надання реєстроутримувачеві спеціальних документів щодо розпорядження цінними паперами (передавальне доручення, розпорядження про блокування тощо). Переліки документів, подання яких необхідне для внесення відповідних змін до системи реєстру, визначаються нормативно-правовими актами ДКЦПФР. Реєстратор (а так само емітент, який самостійно веде реєстр власників випущених ним цінних паперів) зобов'язаний протягом трьох робочих днів від дати прийняття документів у порядку, визначеному ДКЦПФР, внести зміни до реєстру власників іменних цінних паперів або дати мотивовану відповідь про відмову у внесенні таких змін. Підстави для відмови у внесенні змін до системи реєстру встановлені нормативно- правовими актами ДКЦПФР. Відмова у внесенні змін оформлюється у письмовому вигляді і повинна містити пояснення із посиланням на конкретні підстави та всі виявлені при розгляді поданих документів порушення. Якщо зміни до системи реєстру не внесені у зв'язку з наявністю підстав для відмови у їх внесенні, це не може вважатись діянням, яке містить склад даного злочину. Внесенням завідомо недостовірних змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або до системи депозитарного обліку є внесення до відповідної системи запису, зміст якого, як це достовірно відомо особі, яка вносить такий запис або віддає розпорядження про його внесення, не відповідає або не повністю відповідає дійсності і призводить до перекручення відомостей про цінні папери або їх власників. Внесенням завідомо недостовірних змін, зокрема, може бути внесення записів, якими безпідставно збільшується або зменшується кількість цінних паперів, які підлягають обліку, певні особи включаються до числа власників цінних паперів або, навпаки, виключаються з їх числа, списується або зараховується на особові рахунки власників певна кількість цінних паперів тощо. Внесенням завідомо недостовірних змін слід також вважати дії, внаслідок яких до системи реєстру або системи депозитарного обліку потрапляють недостовірні первинні документи, які є підставою для внесення до системи реєстру відповідних записів. У випадках, коли винна особа з метою маскування недостовірних змін вдається до підробки або використання підроблених документів, які є предметом злочину, передбаченого ст. 358, її дії слід кваліфікувати як сукупність злочинів, передбачених статтями 223-2 та 358. Іншим порушенням порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів слід вважати будь-яке (окрім невнесення змін чи внесення завідомо недостовірних змін) порушення встановлених законодавством правил ведення реєстру, що призводить до настання передбачених цією статтею суспільно небезпечних наслідків. Такими порушеннями можуть бути: знищення пов'язаних з веденням реєстру документів, які не підлягають знищенню, втрата чи пошкодження таких документів, передчасне знищення документів, термін зберігання яких не закінчився, тощо. До «інших порушень порядку ведення реєстру» слід віднести також внесення до системи реєстру недостовірних змін, зумовлених недбалістю особи, яка їх внесла. Аналогічні порушення правил депозитарної діяльності не містять складу даного злочину. Обов'язковим елементом об'єктивної сторони злочину є суспільно небезпечні наслідки у вигляді втрати системи реєстру або її частини та причиновий зв'язок між діянням та наслідками. Втратою системи реєстру слід вважати знищення, пошкодження або непоправне перекручення внесених до системи реєстру даних, внаслідок якого виникає ситуація відсутності повноцінної системи реєстру у реєстроутримувача (реєстратора або емітента), а складання реєстру власників іменних цінних паперів стає неможливим. Втратою частини системи реєстру є знищення, пошкодження або непоправне перекручення наявних у системі реєстру даних, внаслідок якого виникає ситуація відсутності у системі реєстру певної частини інформації, необхідної для складання реєстру власників іменних цінних паперів, а сам реєстр в разі його складення виявиться неповним або недостовірно відображатиме права певної частини включених до нього осіб. Злочин вважається закінченим з моменту настання зазначених наслідків. При цьому не має значення, чи існує можливість відновлення втраченої системи реєстру (її частини) і наскільки швидко можна провести таке відновлення. 3. Суб'єктом злочину є службові особи емітента цінних паперів або професійного учасника фондового ринку, уповноважені вносити зміни до системи реєстру або системи депозитарного обліку. Службові особи емітента можуть бути виконавцями цього злочину у випадках, коли емітент є реєстроутримувачем, тобто самостійно веде реєстр власників іменних цінних паперів. Службові особи професійного учасника цінних паперів можуть вчинити діяння, передбачені ст. 223-2, у випадках, коли відповідна юридична особа є реєстратором, зберігачем цінних паперів, депозитарієм і відповідно веде реєстр або здійснює депозитарний облік. Службові особи та працівники інших професійних учасників фондового ринку зазвичай не є суб'єктами даного злочину, проте якщо злочин вчинений в результаті домовленості між службовими особами реєстроутримувача (зберігача, депозитарію) та працівниками іншого учасника фондового ринку (наприклад, в разі надання ними реєстроутримувачеві недостовірних документів про здійснення певної операції з цінними паперами, на основі яких до системи реєстру вносяться недостовірні зміни), останні можуть бути визнані організаторами, підбурювачами або пособниками злочину. 4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом у випадках вчинення злочину шляхом невнесення змін або внесення завідомо недостовірних змін та умислом чи необережністю - у випадку іншого порушення порядку ведення реєстру. Закон України «Про цінні папери і фондовий ринок» від 23 лютого 2006р. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від ЗО жовтня 1996р. Закон України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів» від 10 грудня 1997р. Положення про депозитарну діяльність. Затверджене рішенням ДКЦПФР № 999 від 17 жовтня 2006р. Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Затверджене рішенням ДКЦПФР № 1000 від 17 жовтня 2006р. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "Стаття 223-2. Порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів" |
||
|
||