Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 254. Безгосподарське використання земель


Безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту,-
караються штрафом до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
(Стаття 254 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 270Л/І від 15 квітня 2008 р.)
1. За своїм змістом об'єкт і предмет цього злочину аналогічні об'єкту і предмету злочину, передбаченого ст. 239.
Ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони, яка включає в себе, зокрема, захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення та від інших несприятливих природних і техногенних процесів. Конкретно цей захист може набувати вигляду проведення зрошувальних, осушувальних, протипаводкових та інших заходів, гіпсування, вапнування, фосфоритування, піскуван- ня і шинування ґрунтів, їх дренажу, розчищення від каміння, заліснення ярів, балок, крутосхилів, створення полезахисних лісосмуг, терасування крутих схилів тощо.
Характеристика земель, у т. ч. сільськогосподарського призначення, у порядку ведення державного земельного кадастру дається за такими характеристиками, як товщина гумусового горизонту, вміст гумусу і рухомих поживних речовин, механічний склад ґрунтів, крутизна схилів, еродованість, кам'янистість, засоленість, солонцюватість, кислотність, перезволоженість, заболоченість, забруднення продуктами хімізації сільського господарства і техногенними факторами. Родючість земель (ґрунтів) визначається множинністю чинників - механічним складом, властивостями ґрунтотворної породи, поживним режимом, фізико-хімічними показниками, умовами залягання тощо.
2. Об'єктивна сторона злочину характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння - безгосподарське використання земель; 2) наслідки - тривале зниження або втрата їх родючості, виведення земель із сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту; 3) причиновий зв'язок між діянням і наслідками. Відповідальність за ст. 254 виключається, якщо деградація земель була спричинена не їх безгосподарським використанням, а стихійними природними явищами (землетруси, повені, бурі, селі, карстоутворення, зсуви тощо).
Суть безгосподарського використання земель полягає в тому, що винна особа не виконує або неналежним чином виконує покладений на неї правовий обов'язок захищати землі від шкідливого антропогенного та природного впливу. Зміст охорони земель включає в себе те, що власники землі і землекористувачі, у т. ч. орендарі, зобов'язані здійснювати, зокрема, такі заходи: захист земель від водної та вітрової ерозії, заболочування тощо; рекультивацію порушених земель, підвищення їхньої родючості та поліпшення інших корисних властивостей землі; зняття і перенесення родючого шару ґрунту при проведенні робіт (гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних тощо), пов'язаних з порушенням земель; тимчасову консервацію деградованих сільськогосподарських угідь, якщо іншими способами неможливо відновити родючість ґрунтів. Наприклад, з метою запобігання ерозії ґрунтів та іншим негативним явищам лісокористувачі після закінчення заготівель у разі потреби мають здійснювати протиерозійні заходи (влаштування фашин і плетених загорож, земляних валів, водовідводів тощо), а також проводити очищення русел водотоків від порубкових решток.
Крім невиконання або неналежного виконання природоохоронних заходів щодо земель, їх безгосподарське використання може полягати у неправильній експлуатації, знищенні або пошкодженні протиерозійних гідротехнічних споруд (дамб, дренажних систем, каналів тощо), у використанні земель не за цільовим призначенням (наприклад, на землях сільськогосподарського призначення будується промислове підприємство), у порушенні агротехнічних правил, а також економічних та санітарно-технічних вимог щодо розміщення нових і реконструйованих об'єктів, будівель і споруд. Це може бути також використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Наслідком такої поведінки може бути ґрунтовтома - порушення біоенергетичного режиму ґрунтів та різке зниження урожайності сільськогосподарських культур в результаті їх беззмінного вирощування або частого повернення на попереднє поле сівозмін, що призводить до погіршення якісного стану ґрунтів, накопичення у них специфічних хвороботворних організмів та насіння бур'янів.
До проявів, які негативним чином впливають на родючість ґрунтів, відносять, зокрема, водну і вітрову ерозію (порушення цілісності ґрунтів, яке супроводжується перенесенням землі з одного місця в інше), втрату гумусу (складна органічна природна речовина, яка зумовлює родючість ґрунтів), погіршення структури ґрунту (механічний та хімічний склад, який впливає на фізичні та водні властивості ґрунту). Родючістю ґрунту визнається його здатність задовольняти потреби рослин в елементах живлення, воді, повітрі і теплі в достатніх кількостях для їх нормального розвитку. Розрізняють природну та ефективну (набуту в результаті обробки добривами, меліорації тощо) родючість ґрунту. Втрата родючості ґрунту (постійна або тимчасова) означає, що вирощування сільськогосподарських культур на цій земельній ділянці є нерентабельним.
Виведення земель із сільськогосподарського обороту означає припинення їх використання за цільовим призначенням на певний час або назавжди (неможливість вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу тощо). Такий наслідок може бути викликаний не лише втратою родючості ґрунтів, а й іншими процесами - утворенням ярів, зсувів тощо. Консервації підлягають: 1) деградовані землі (з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю ґрунтами тощо); 2) малопродуктивні землі (сільськогосподарські угіддя, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно неефективним).
Змивання гумусного шару - це видалення органічної складової частину ґрунту, яка утворилась у процесі біохімічного розпаду рослинних і тваринних решток та формує його родючість.
Безгосподарське використання земель, у т. ч. використання земель не за цільовим призначенням, зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, непроведення рекультивації порушених земель, яке не потягло наслідків, зазначених у ст. 254, тягне адміністративну відповідальність за статтями 53, 53-3, 54 КАП.
3. Суб'єкт злочину спеціальний. Це особа, на яку нормативними актами або з огляду на виконання службових чи професійних функцій покладено обов'язок дотримуватись правил щодо дбайливого і раціонального використання земель (зокрема, керівники сільськогосподарських підприємств, агрономи, фермери, власники земельних ділянок).
4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом або необережністю.
ЗК (розділ VI).
Закон України «Про охорону земель» від 19 червня 2003 р.
Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 р.
Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель. Затверджене постановою КМ N9 1958 від 25 грудня 2002 р.
Порядок збирання, використання, поширення інформації про опустелювання та деградацію земель. Затверджений постановою КМN9 998 від 19 липня 2006 р.
Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів. Затверджене постановою КМ N2 224 від 19 березня 2008 р.
Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. Затверджена постановою КМ N2 963 від 25 липня 2007р.
Постанова КМ «Про визначення розміру збитків, завданих унаслідок непроведення робіт з рекультивації порушених земель» N2 1098 від 17 грудня 2008 р.
Положення про моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення. Затверджене наказом МАП N.Ь 51 від 26 лютого 2004 р.
Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Затверджений наказом Держкомзему N2 312 від 12 грудня
2003 р.
Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок. Затверджений наказом Держкомзему N2 1 від 4 січня 2005 р.
Порядок одержання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Затверджений наказом Держкомзему N2 132 від 19 травня 2005 р
Наказ Держкомзему «Про затвердження положень про територіальні органи земельних ресурсів» N2 123 від 17 червня 2008 р.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 254. Безгосподарське використання земель"
  1. Стаття 239. Забруднення або псування земель
    254. Про поняття відходи див. коментар до ст. 268. До шкідливих речовин і матеріалів у плані відповідальності за ст. 239 потрібно відносити, зокрема, неочищені і незнешкоджені стічні води, покидьки, нафту і нафтопродукти, солі важких металів та інші небезпечні хімічні речовини, штами-продуценти і продукти біотехнології. Внаслідок порушення спеціальних правил землі можуть бути забруднені понад
  2. § 4. Договір найму (оренди) земельної ділянки
    стаття > ЦК ст. 792, ч. 2 якої прямо відсилає до окремого закону, який регулює зазначені відносини. Такими є Земельний кодекс (ЗК) України (гл. 15) та спеціальний акт - Закон "Про оренду землі"; у ГК оренду земельних ділянок регулює ст 290. Відносини, пов'язані з орендою земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної
  3. 2. Поняття адміністративного правопорушення
    статтею 9 КпАП адміністративного правопорушення не вказує на його громадську небезпеку. Більше того, термін "громадсько небезпечний вчинок" стосовно адміністративних правопорушень законодавець не вживає. Звідси випливає припущення, що громадська небезпека не визнана універсальною властивістю усіх адміністративних правопорушень (проступків, деліктів), а матеріальною, загальною їх ознакою є те, що
  4. Стаття 14. Визначення понять
    статті 14. До об'єктів вкладень інвестицій також відносять цінні папери, які є документами встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих
  5. Стаття 138. Склад витрат та порядок їх визнання
    статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. 138.1.1. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта
  6. Стаття 144. Об'єкти амортизації
    статті 137 цього Кодексу; сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до статті 146 цього Кодексу; вартість безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об'єктів.
  7. Стаття 146. Визначення вартості об'єктів амортизації
    статті 145 цього Кодексу, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації. 146.3. Амортизаційні відрахування розрахункового кварталу за кожним об'єктом основних засобів визначаються як сума амортизаційних
  8. Стаття 147. Облік операцій із землею та її капітальним поліпшенням
    статті 146 цього Кодексу. У разі якщо витрати (з урахуванням зазначеної переоцінки), понесені у зв'язку з придбанням такого об'єкта власності, перевищують доходи, отримані внаслідок його продажу, збиток від такої операції не повинен впливати на об'єкт оподаткування та покривається за рахунок власних джерел платника податку. 147.2. У разі продажу землі, отриманої у власність у процесі
  9. Стаття 155. Особливості оподаткування виробників сільськогосподарської продукції
    статті не поширюється на підприємства, основною діяльністю яких є виробництво та/або продаж продукції квітково-декоративного рослинництва, дикорослих рослин, диких тварин і птахів, риби (крім риби, виловленої в річках та закритих водоймах), хутряних товарів, лікеро-горілчаних виробів, пива, вина й виноматеріалів (крім виноматеріалів, що продаються для подальшої переробки), які оподатковуються в
  10. Стаття 172. Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна
    статтею 121 Земельного Кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається. 172.2. Дохід, отриманий