Головна
Головна → Цивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне право → Сімейне право → 
« Попередня Наступна »
Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 256-2. Прийомні батьки

1. Прийомні батьки - подружжя або особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли для спільного проживання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
2. Прийомні батьки несуть обов'язки по вихованню та розвитку дітей, передбачені статтею 150 цього Кодексу.
3. Прийомними батьками не можуть бути особи, зазначені в статті 212 цього Кодексу.
4. Прийомні батьки є законними представниками прийомних дітей і діють без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклувальники.
1. У ст. 256-2 СК міститься перелік вимог до осіб, які виявили бажання бути прийомними батьками. Однак, законодавець з невідомих причин не встановлює ні мінімального, ні граничного віку для прийомних батьків. З аналізу чинного законодавства можна зробити висновок, що прийомними батьками можуть бути особи, які досягли повноліття, та є працездатними, оскільки згідно з Положенням про прийомну сім'ю між прийомними батьками та органом, який прийняв рішення про утворення прийомної сім'ї, укладається договір (п. 6, 14 Положення про прийомну сім'ю). У договірні відносини, які не підпадають під ознаки дрібних побутових, за загальним правилом, може вступати лише повністю дієздатна особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття), наділена повною цивільною дієздатністю (ст. 30, 34 ЦК). Щодо граничного віку, з досягненням якого особа не може бути прийомним батьком, то в законодавстві він так само конкретно невизначений. Так, згідно з п. 8 Положення про прийомну сім'ю прийомна сім'я утворюється з урахуванням віку прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти досягли віку вибуття з прийомної сім'ї (за загальним правилом вік вибуття з прийомної сім'ї дитини 18 років, однак все залежить від того, чи продовжує дитинна навчання, якщо так, то вік вибуття буде визначено в 23 роки). У разі досягнення пенсійного віку одним з прийомних батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках за згодою сторін прийомна сім'я може функціонувати і після досягнення прийомними батьками пенсійного віку, але не більше ніж протягом п'яти років.
Прийомними батьками може бути як подружжя, тобто особи, які перебувають у шлюбі, так і особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли для спільного проживання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Така побудова норми цілком виправдана, оскільки згідно із частинами 3, 4 статті 3 СК права члена сім'ї має і одинока особа. Сім'я може бути створена на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Для створення прийомної сім'ї вимагається, щоб згоду на утворення прийомної сім'ї надали обидва подружжя. У випадку відсутності спільної згоди подружжя, прийомна сім'я не може бути утворена. Подружжя також мають пройти обов'язковий курс підготовки кандидатів у прийомні батьки (п. 14 Положення про прийомну сім'ю).
2. У ч. 2 ст. 256-2 СК зазначено, що прийомні батьки несуть обов'язки по вихованню та розвитку дітей, передбачені статтею 150 цього Кодексу. Однак у ст. 150 СК мова іде про рідних батьків дитини, і деякі положення не розраховані на специфіку відносин між прийомними батьками та дітьми. Так, наприклад, ч. 5 ст. 150 СК закріплює право батьків передати дитину на виховання іншій особі, а в п. 3 Положення про прийомну сім'ю та в ч. 1 ст. 256-2 СК чітко закріплено обов'язок прийомних батьків спільно проживати з дитиною та здійснювати їх виховання на житловій площі прийомних батьків. Більш того, аналіз чинного законодавства дає можливість стверджувати, що обов'язки прийомних батьків значно ширші ніж ті, які закріплено в ст. 150 СК. Зокрема, у прийомних батьків є обов'язок враховувати думку дитини при вирішенні будь-яких питань, які стосуються її виховання (ст. 171 СК). У тому випадку, якщо на виховання у прийомну сім'ю була передана дитина, яка вражена ВІЛ-інфекцією, прийомні батьки зобов'язані дотримуватися принципу конфіденційності інформації щодо цього (п. 17 Положення про прийомну сім'ю).
3. Враховуючи те, що в прийомну сім'ю передаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, для їх повноцінного духовного, морального та фізичного розвитку необхідно створити відповідні умови.
У ч. 3 ст. 256-2 СК встановлено заборону бути прийомними батьками для осіб, які не можуть бути усиновлювачами (ст. 212 Сімейного кодексу України).
4. Прийомним батькам делеговані повноваження рідних батьків по представництву інтересів дітей. Прийомні батьки діють в силу свого статусу без якихось додаткових підтверджувальних документів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 256-2. Прийомні батьки"
  1. Стаття 170. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів
    статті 176 цього розділу щодо подання податковим органам інформації про виплачені доходи в установленому цим розділом порядку. Запровадження обов'язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов'язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного
  2. Стаття 137. Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей
    статтями 135 і 136, аналогічні. 2. З об'єктивної сторони цей злочин полягає у невиконанні або неналежному виконанні особою своїх професійних чи службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх, що спричинило істотну шкоду здоров'ю потерпілого. У статті 137 під невиконанням або неналежним виконанням професійних чи службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я
  3. Стаття 146. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини
    статті, вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки,- караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років. 1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є воля, честь і гідність особи. Волю людини слід розуміти як право ніким не бути примушеним робити те, що не передбачено законодавством, право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не
  4. Стаття 150. Експлуатація дітей
    статтями 121, 122 або 125. 7. Кваліфікованими видами злочину (ч. 2 ст. 150) є експлуатація: 1) кількох (двох чи більше) дітей одночасно або в різний час; 2) дитини, якщо вона потягла істотну шкоду для здоров'я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини; 3) поєднана з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві. Під істотною шкодою для здоров'я дитини у ч. 2 ст. 150 слід розуміти
  5. Стаття 17. Надання органом опіки та піклування допомоги особам у здійсненні ними своїх сімейних прав та виконанні сімейних обов'язків
    статті закріплюється загальна функція органів опіки та піклування щодо надання учасникам сімейних відносин допомоги у здійсненні ними своїх сімейних прав та виконанні сімейних обов'язків. Органи опіки та піклування діють в обсязі та в порядку, встановлених СК України та іншими нормативно-правовими актами. Основним нормативним ютом, що визначає діяльність цих органів є Правила опіки та
  6. Стаття 152. Забезпечення права дитини на належне батьківське виховання
    статті право дитини на належне батьківське виховання включає: 1) право дитини вимагати від батьків здійснення їхніх обов'язків щодо виховання належним чином, а також вимагати утримуватися від тих дій щодо виховання, які суперечать чинному законодавству; 2) право дитини на самозахист шляхом протидії неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї та право дитини звернутися за захистом
  7. Стаття 153. Права батьків та дитини на спілкування
    2563 та 2567 СК). Право на збереження родинних стосунків мають також вихованці навчально-виховних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування (п. 6.4 Положення про дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства України у справах сім'ї, дітей та
  8. Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав
    статті, лише у разі досягнення ними повноліття. 3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. 4. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки злочину, він порушує кримінальну справу. 5. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд
  9. Стаття 165. Особи, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав
    стаття встановлює вичерпний перелік осіб, уповноважених подати позов про позбавлення батьківських прав. Таке право мають: один з батьків; опікун, піклувальник; особа, в сім'ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому перебуває дитина; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років. 2. Особами, в сім'ї яких
  10. Стаття 167. Влаштування дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав
    стаття вирішує питання ізоляції дитини від шкідливого впливу батьків (або одного з них) позбавлених батьківських прав та подальшого влаштування дитини. Якщо дитина проживала з тим з батьків, хто позбавлений батьківських прав, суд має вирішити питання про можливість їхнього подальшого проживання в одному житловому приміщенні. Є незрозумілим, на чому саме має грунтуватися така можливість. Самі
© 2014-2022  yport.inf.ua