|
1. Прийомна сім'я - сім'я, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
1. У коментованій статті дається визначення прийомної сім'ї. Визначення, запропоноване у ст. 256-1 СК, неповне та дещо відмінне від того визначення, яке міститься в Законі України "Про охорону дитинства". У ст. 1 даного Закону зазначено, що прийомна сім'я - це сім'я, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1 до 4 дітей на виховання та спільне проживання. З аналізу чинного законодавства можна зробити висновок, що дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, перед переходом до прийомної сім'ї перебуває у дитячому закладі. Але в СК така умова прямо не встановлена. Лише аналіз другого абзацу ч. 2 ст. 2563 СК, в якому зазначено, що згода дитини на її влаштування до прийомної сім'ї з'ясовується службовою особою закладу, в якому вона перебуває, дає змогу стверджувати, що дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, перебуває у дитячому закладі. У Положенні про прийомну сім'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 565 від 26 квітня 2002 року, міститься більш повне визначення прийомної сім'ї. Прийомна сім'я - це сім'я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, яка добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (ст. 2 Загальних положень). Аналіз зазначених нормативних актів дозволяє говорити про те, що виховання дітей в прийомній сім'ї має деякі особливості, а саме: 1) виховання в прийомній сім'ї здійснюється на платній основі, оскільки згідно із п. 3 Загальних положень Положення про прийомну сім'ю у разі утворення прийомної сім'ї прийомні батьки беруть за плату прийомних дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов; 2) існує кількісне обмеження прийняття у прийомну сім'ю дітей вихованців, їх не може бути більше 4-х, оскільки прийомною сім'єю є сім'я, в якій проживає та виховується від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Сімейне виховання є пріоритетною формою виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. В умовах реформування існуючої системи виховання дітей зазначеної категорії прийомна сім'я визначена як одна із пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, згідно із Державною програмою реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 р. N 263-р.
|
- Стаття 170. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів
170.1. Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм). 170.1.1. Податковим агентом платника податку-орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в
- Стаття 197. Операції, звільнені від оподаткування
197.1. Звільняються від оподаткування операції з: 197.1.1. постачання продуктів дитячого харчування, товарів дитячого асортименту для немовлят за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; 197.1.2. постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, в тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що
- Стаття 265. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
265.1. Платники податку Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості. Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: а) якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником
- Стаття 135. Залишення в небезпеці
1. Завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для
- Стаття 146. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини
1. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини - караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк. 2. Ті самі діяння, вчинені щодо малолітнього або з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому
- Стаття 155. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості
1. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості,- караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. 2. Ті самі дії, вчинені батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього, або якщо вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки,-
- Стаття 169. Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння)
1. Незаконна посередницька діяльність або інші незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) дитини, передачі її під опіку (піклування) чи на виховання в сім'ю громадян - караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк. 2. Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з використанням службового становища або якщо
- Стаття 1. Завдання Сімейного кодексу України
1. Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів. 2. Регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: - зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу
- Стаття 7. Загальні засади регулювання сімейних відносин
1. Сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. 2. Сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. 3. Сімейні відносини регулюються лите у тій частині, у якій це є допустимим і можливим з точки зору інтересів їх учасників та інтересів суспільства. 4. Регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права
- Стаття 10. Застосування аналогії закону та аналогії права
Якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону) Якщо до регулювання сімейних відносин неможливо застосувати аналогію закону, вони регулюються відповідно до загальних засад сімейного законодавства (аналогія права).
|