Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоСімейне право → 
Наступна »
Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 1. Завдання Сімейного кодексу України


1. Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.
2. Регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою:
- зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб;
- утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї;
- побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки;
- забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.
Частина 1 коментованої статті фактично встановлює в загальних рисах зміст Сімейного кодексу України. Частково положення ч. 1 коментованої статті дублюють ст. 2 СК щодо визначення кола суспільних відносин, що регулюються Сімейним кодексом. Сімейні правовідносини за своєю суттю є цивільними, оскільки відповідають ознакам цивільних відносин, встановлених ст. 1 ЦК України. Тобто це особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (детально див. коментар до ст. 1 Цивільного кодексу України). Особливістю саме сімейно-правового регулювання є визначений склад учасників особистих немайнових та майнових сімейних відносин (детально див. коментар до ст. 2 СК). Також завданнями Сімейного кодексу є визначення засад шлюбу, що деталізується у Розділі 2 СК, встановлення підстав виникнення особистих немайнових та майнових прав та обов'язків подружжя, батьків, дітей та інших членів сім'ї.
Частина 2 коментованої статті визначає основні цілі, які ставляться Сімейним кодексом при регулюванні сімейних відносин. Норми частини 2 носять здебільшого декларативний характер. Хоча із тих цілей, які поставлені Сімейним кодексом, можна побачити певні концептуальні основи, програмні положення, на яких здійснюється державне регулювання сімейних відносин. Так у ч. 2 коментованої статті закріплене соціологічне розуміння сім'ї як соціального інституту. Сім'я як соціальний інститут розглядається в соціології як заснована на шлюбі або кровному спорідненні невелика група людей, члени якої пов'язані спільним побутом, взаємною моральною відповідальністю та взаємодопомогою. Однією із цілей Сімейного кодексу є зміцнення сім'ї як соціального інституту, що здійснюється в тому числі за допомогою державної охорони сім'ї, надання можливості регулювати сімейні відносини за домовленістю сторін тощо.
Метою Сімейного кодексу є також забезпечення сімейного виховання, духовного та фізичного розвитку дитини. Для реалізації цієї мети Сімейний кодекс покладає на батьків обов'язок утримувати дитину (Глава 15), визначає особисті немайнові права дитини (Глава 13). В разі відсутності у дітей батьків, такі діти можуть бути усиновлені (Глава 18), взяті у прийомну сім'ю (Глава 201) або над такими дітьми може бути встановлений патронат (Глава 20).
Разом з тим, слід зазначити, що не всі цілі, які поставлені перед Сімейний кодексом частиною 2 коментованої статті, можна досягнути за допомогою правового регулювання. Так, наприклад, почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї, почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки - це скоріше категорія моралі. Сімейний кодекс може тільки закріпити певні правові обов'язки членів сім'ї, забезпечивши можливість їх примусового виконання. Але законодавство, зокрема сімейне, не в силах вплинути на почуття.
В цілому проголошені коментованою статтею цілі Сімейного кодексу відповідають Конституції України (ст. 51) та Декларації про загальні засади державної політики України стосовно сім'ї та жінок, схваленій Постановою Верховної Ради України від 5 березня 1999 року.
Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 1. Завдання Сімейного кодексу України"
  1. § 6. Захист цивільних прав та інтересів судом
    завдання майнової шкоди цивільним правам та інтересам (ст. 22 ЦК). Право на відшкодування збитків виникає у особи з самого факту невиконання обов'язку, порушення цивільних прав, тобто незалежно від того, чи є вказівка в тііі чи іншій нормі ЦК про таке право. І аким чином, відшкодування збитків має характер універсального засобу захисту цивільних прав, котрий одночасно, як правило, є й заходом
  2. § 3. Господарські правовідносини, їх ознаки та види
    стаття передбачає, що саме регулюють норми господарського права у процесі організації та здійснення господарської діяльності. виходячи з приведеного, господарськими визнаються відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. Відповідно до ч. 4 ст.
  3. Стаття 99. Порядок виконання грошових зобов'язань фізичних осіб у разі їх смерті або визнання безвісно відсутніми чи недієздатними, а також неповнолітніх осіб
    статті. 99.7. Якщо майна недієздатної або безвісно відсутньої особи недостатньо для забезпечення виконання грошових зобов'язань такої фізичної особи, а також для сплати нарахованих штрафних (фінансових) санкцій, то суми податкового боргу списуються у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби. 99.8. У разі скасування судом рішення про визнання фізичної особи
  4. Стаття 165. Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
    статті170 цього розділу: а) творчими спілками їх членам у випадках, передбачених законом; б) Товариством Червоного Хреста України на користь отримувачів благодійної допомоги відповідно до закону; в) іншими неприбутковими організаціями (крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ) та благодійними фондами України, статус яких визначається відповідно до закону, на
  5. § 1. Поняття та структура цивільного законодавства
    статтях 13, 14 і 41. Статті 21, 23, 24, 27, 28, 29, 31 і 32 Конституції України заклали підвалини цивільно-правового регулювання особистих немайно-вих відносин з приводу таких особистих благ, як життя, здоров'я, ім'я, честь, гідність, ділова репутація, особисті папери, таємниця кореспонденцій та ін. Конституцію України можна розглядати як центр всієї структури українського законодавства, в тому
  6. Стаття 1. Завдання Кримінального кодексу України
    завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам. 2. Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання
  7. Стаття 149. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини
    статті, вчинені щодо неповнолітнього або щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності, або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства,-
  8. Стаття 150. Експлуатація дітей
    статтями 121, 122 або 125. 7. Кваліфікованими видами злочину (ч. 2 ст. 150) є експлуатація: 1) кількох (двох чи більше) дітей одночасно або в різний час; 2) дитини, якщо вона потягла істотну шкоду для здоров'я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини; 3) поєднана з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві. Під істотною шкодою для здоров'я дитини у ч. 2 ст. 150 слід розуміти
  9. Стаття 7. Загальні засади регулювання сімейних відносин
    стаття визначає основні засади (принципи) регулювання сімейних відносин. В ній знаходять своє закріплення найбільш важливі, вихідні положення, що є своєрідною квінтесенцією норм сімейного закону. Основні засади регулювання сімейних відносин, що закріплені в ст. 7 СК України, пронизують усе сімейне законодавство і знаходять свій прояв в його окремих нормах. Коментована стаття значною мірою
  10. Стаття 9. Регулювання сімейних відносин за домовленістю (договором) сторін
    статті учасники сімейних відносин можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором). Як вже підкреслювалося, договірне регулювання сімейних відносин визначається в якості однієї з основних засад сучасного сімейного права (ч. 2 ст. 7 СК України). Визначаючи сімейне право як підгалузь цивільного права, сімейно-правові договори можна розглядати як окрему групу цивільно-правових