|
1. Рішення про створення дитячого будинку сімейного типу приймається районною, районною в містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчим комітетом міської (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) ради в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
2. Між батьками-вихователями та органом, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, на основі типового договору укладається договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу.
3. Орган, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, зобов'язаний контролювати виконання батьками-вихователями своїх обов'язків щодо виховання та утримання дітей.
4. Положення про дитячий будинок сімейного типу і типовий договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу затверджуються Кабінетом Міністрів України.
1. Повноваження щодо створення дитячого будинку сімейного типу покладено на органи державної влади. Рішення про створення дитячого будинку сімейного типу приймається районною, районною у містах Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим комітетом міської ради (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) на підставі заяви осіб або особи, які виявили бажання створити такий будинок, з урахуванням результатів навчання, подання відповідного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді і висновку служби у справах дітей про наявність умов для його створення.
2. На підставі рішення про створення дитячого будинку сімейного типу та на основі типового договору укладається договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу.
3. Для запобігання зловживань з боку батьків-вихователів встановлюється контроль за їх діяльністю і за функціонуванням дитячого будинку сімейного типу. Здійснення контролю покладено на орган, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу. Також певні функції по контролю покладені на соціального працівника, який здійснює соціальний супровід вихованців та дитячого будинку сімейного типу.
4. Організація, процедура створення дитячого будинку сімейного типу, його діяльність чітко регламентується. Основні питання діяльності дитячого будинку сімейного типу викладені в Положенні про дитячий будинок сімейного типу. Положення про дитячий будинок сімейного типу і типовий договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу затверджуються Кабінетом Міністрів України. На сьогодні є чинними, зокрема, постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. N 564 "Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу", наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 07.06.2007 N 2006 "Про затвердження Порядку інформування про призначення державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною" чи припинення їх виплати у 2008 році", наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 31.10.2006 N 3685 "Про затвердження Порядку здійснення соціального супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу" та інші.
|
- Стаття 170. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів
170.1. Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм). 170.1.1. Податковим агентом платника податку-орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в
- Стаття 197. Операції, звільнені від оподаткування
197.1. Звільняються від оподаткування операції з: 197.1.1. постачання продуктів дитячого харчування, товарів дитячого асортименту для немовлят за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; 197.1.2. постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, в тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що
- Стаття 265. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
265.1. Платники податку Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості. Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: а) якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником
- Стаття 169. Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння)
1. Незаконна посередницька діяльність або інші незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) дитини, передачі її під опіку (піклування) чи на виховання в сім'ю громадян - караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк. 2. Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з використанням службового становища або якщо
- Стаття 7. Загальні засади регулювання сімейних відносин
1. Сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. 2. Сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. 3. Сімейні відносини регулюються лите у тій частині, у якій це є допустимим і можливим з точки зору інтересів їх учасників та інтересів суспільства. 4. Регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права
- Стаття 150. Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини
1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 4. Батьки зобов'язані
- Стаття 151. Права батьків щодо виховання дитини
1. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. 2. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. 3. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства. 1. Завдяки природній близькості між батьками та дітьми, тому
- Стаття 152. Забезпечення права дитини на належне батьківське виховання
1. Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. 2. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї. 3. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських
- Стаття 163. Право батьків на відібрання малолітньої дитини від інших осіб
1. Батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними. 2. Батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду. 3. Суд може відмовити у відібранні малолітньої дитини і переданні її батькам або одному з них, якщо буде встановлено, що це суперечить її інтересам. 1.
- Стаття 170. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав
1. Суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам -
|