Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоСімейне право → 
« Попередня Наступна »
Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 259. Права братів та сестер на спілкування


1. Права та обов'язки, встановлені законом для братів та сестер, мають рідні (повнорідні, неповнорідні) брати та сестри.
2. Брати та сестри, зокрема ті, які не проживають разом, мають право на спілкування.
3. Мати, батько, баба, дід, інші особи, з якими проживають неповнолітні брати та сестри, зобов'язані сприяти їхньому спілкуванню.
4. Повнолітні особи мають право брати участь у вихованні своїх неповнолітніх братів та сестер, незалежно від місця їхнього проживання.
Ч. 1 коментованої статті визначає право братів і сестер на спілкування. Відповідним правами і обов'язками закон наділяє рідних братів і сетер, серед яких: повнорідні (брат і сестра, які мають спільних батька і матір) та неповнорідні: (єдинокровні, що мають спільного батька, але різних матерів; єдиноутробні (мають спільну матір, але різних батьків). Зі змісту статті випливає, що таким особистим немайновим правом як право на спілкування закон наділяє лише рідних братів і сестер, тобто двоюрідні брати і сестри такого права не набувають в силу того, що згідно ч. 4 ст. 2 СК України вони не є учасниками сімейних відносин.
Відповідно до ч. 2 даної статті брати та сестри, зокрема ті, які не проживають разом, мають право на спілкування. З положення цієї норми випливає, що досить часто трапляються випадки роздільного проживання братів і сестер, внаслідок припинення шлюбних відносин між батьками чи з інших причин, а тому закріплення цього права сприятиме законним інтересам його носіїв.
Ч. 3 коментованої статті покладає юридичний обов'язок на матір, батька, бабу, діда чи інших осіб, з якими проживають неповнолітні брати і сестри сприяти їхньому спілкуванню. Виходячи з цього, зобов'язанні особи повинні зробити усе можливе для створення усіх належних умов для спілкування братів і сестер. Більше того, вони зобов'язані повідомити своїх вихованців про наявність у них брата, сестри та допомогти розшукати останніх.
Законодавець, поряд із правом на спілкування братів і сестер наділяє повнолітнього брата, сестру правом брати участь у вихованні своїх неповнолітніх братів і сестер, незалежного від місця їх проживання. Це свідчить про прагнення законодавця захисти родинні відносини та сприяти дитині у одержанні виховання не лише від батьків, діда і баби, але й від дієздатного брата, сестри, до думки і поради, якого неповнолітня особа, може прислухатись навіть краще, ніж до повчання матері чи батька.
У разі порушення вказаного права, особа може звернутися до органу опіки і піклування та суду за його поновленням. Це випливає із загальних положень сімейного законодавства.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 259. Права братів та сестер на спілкування"
  1. Стаття 232. Правові наслідки усиновлення
    права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням. При усиновленні дитини однією особою ці права та обов'язки можуть бути збережені за бажанням матері, якщо усиновлювачем є чоловік, або за бажанням батька, якщо усиновлювачем є жінка. 2. Якщо після смерті одного з батьків або розірвання шлюбу з особою, визнаною судом недієздатною,
  2. Стаття 263. Вирішення судом спорів щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, братів, сестер, мачухи, вітчима у вихованні дитини
    статті 159 цього Кодексу. Коментована стаття регламентує питання щодо вирішення судом спору щодо участі баби, діда, прадіда, братів, сестер, мачухи, вітчима у вихованні дитини. Вказаний спір може виникнути у тому разі, коли особи, з якими дитина проживає (наприклад, батьки), не дають можливості брати участь у вихованні дитини та спілкуватися з нею бабі, дідові, прабабі, прадіду, братові,
  3. Стаття 122. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
    статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину,- карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені з метою залякування потерпілого або його родичів чи примусу до певних дій або з
  4. Стаття 135. Залишення в небезпеці
    статті, якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки,- караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. 1. Суспільна небезпека цього злочину, а також злочинів, передбачених статтями 136, 137, 139 і 140, полягає у поширенні аморальної поведінки, змістом якої є неповага до права людини на життя і безпеку, нехтування моральними і правовими нормами, що зобов'язують
  5. Стаття 150. Експлуатація дітей
    статтями 121, 122 або 125. 7. Кваліфікованими видами злочину (ч. 2 ст. 150) є експлуатація: 1) кількох (двох чи більше) дітей одночасно або в різний час; 2) дитини, якщо вона потягла істотну шкоду для здоров'я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини; 3) поєднана з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві. Під істотною шкодою для здоров'я дитини у ч. 2 ст. 150 слід розуміти
  6. Стаття 155. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості
    статтями 155 і 156. Добровільні статеві зносини неприродним способом з особою, яка не досягла статевої зрілості, за наявності підстав можуть бути кваліфіковані за ст. 156. За загальним правилом, розглядуваний склад злочину передбачає згоду потерпілого на вчинення статевого акту з ним. У разі, коли статевим зносинам з особою, яка не досягла статевої зрілості, передувало примушування жінки або
  7. Стаття 2. Учасники сімейних відносин, які регулює Сімейний кодекс України
    статті, яка б надавала характеристику відносин, які регулюються СК. Але певні висновки про це можна зробити, виходячи із положень коментованої статті. Так Сімейний кодекс регулює сімейні відносини, які виникають із фактору шлюбу та приналежності до сім'ї. Коло суб'єктів, які можуть вступати у сімейні відносини, окреслено у коментованій статті. Перш за все слід зазначити, що учасниками сімейних
  8. Стаття 210. Усиновлення братів та сестер
    права дитини кожна дитина має право на усиновлення1, і це її суб'єктивне право реалізується індивідуально, в інтересах самої дитини. Однак у випадку, коли діти виховувалися в одній родині і сприймали себе як брат і сестра, подібне прирівняння їх до рідних братів та сестер видається
  9. Стаття 213. Особи, які мають переважне перед іншими право на усиновлення дитини
    статті, переважне право на усиновлення дитини має подружжя. 1. Виходячи з інтересів дітей - громадян України - закон встановлює пріоритети усиновлювачів, дотримуючись у цьому питанні вимог Конвенції про права дитини, у п. б ст. 21 якої сказано, що усиновлення в іншій країні повинно розглядатися у якості альтернативного і допускатися лише у випадку, якщо дитині не можуть бути забезпечені в її
  10. Стаття 256-3. Прийомні діти
    статті 6 СК наводиться визначення поняття дитина, в якій зазначено, що правовий статус дитини має фізична особа до досягнення нею повноліття. Повнолітньою вважається фізична особа. яка досягла вісімнадцяти років (ч. 1 ст. 34 ЦК). У частині першій коментованої статті мова іде про дитину, яка має особливий статус - статус прийомної дитини. З аналізу коментованої статті можна зробити висновок, що
© 2014-2020  yport.inf.ua