|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Стаття 263. Вирішення судом спорів щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, братів, сестер, мачухи, вітчима у вихованні дитини
|
|
1. Спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.
Коментована стаття регламентує питання щодо вирішення судом спору щодо участі баби, діда, прадіда, братів, сестер, мачухи, вітчима у вихованні дитини.
Вказаний спір може виникнути у тому разі, коли особи, з якими дитина проживає (наприклад, батьки), не дають можливості брати участь у вихованні дитини та спілкуватися з нею бабі, дідові, прабабі, прадіду, братові, сестрі, мачусі, вітчиму або створюють для цього перешкоди. В такому разі права перерахованих осіб можуть бути поновлені судом на рівні рішення, яке, у разі його добровільного невиконання відповідачем, буде виконуватись примусово.
Стаття насить відсилочний характер, оскільки вказує, що відповідний спір вирішується судом відповідно до ст. 159 СК України. Вказана норма передбачає порядок вирішення спору, способи визначення участі особи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання особи), місце та час спілкування тощо. Крім цього, законодавець передбачає заходи відповідальності за невиконання рішення суду у формі відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Найголовнішим у вирішення цього питання судом є максимально можливе урахування інтересів дитини при поставленні такого рішення.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Информация, релевантная "Стаття 263. Вирішення судом спорів щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, братів, сестер, мачухи, вітчима у вихованні дитини" |
- Стаття 7. Загальні засади регулювання сімейних відносин
стаття визначає основні засади (принципи) регулювання сімейних відносин. В ній знаходять своє закріплення найбільш важливі, вихідні положення, що є своєрідною квінтесенцією норм сімейного закону. Основні засади регулювання сімейних відносин, що закріплені в ст. 7 СК України, пронизують усе сімейне законодавство і знаходять свій прояв в його окремих нормах. Коментована стаття значною мірою
- Стаття 265. Обов'язок баби, діда утримувати внуків
стаття встановлює обов'язок баби та діда утримувати своїх малолітніх, неповнолітніх внуків у разі відсутності в останніх матері, батька або неспроможності батьків з поважних причин надавати їм належного утримання. Обов'язок баби та діда по утриманню виникає за наступних умов: 1) спроможності баби та діда надавати необхідну матеріальну допомогу своїм онукам; 2) відсутності батьків або
- Стаття 150. Експлуатація дітей
статтями 121, 122 або 125. 7. Кваліфікованими видами злочину (ч. 2 ст. 150) є експлуатація: 1) кількох (двох чи більше) дітей одночасно або в різний час; 2) дитини, якщо вона потягла істотну шкоду для здоров'я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини; 3) поєднана з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві. Під істотною шкодою для здоров'я дитини у ч. 2 ст. 150 слід розуміти
- Стаття 2. Учасники сімейних відносин, які регулює Сімейний кодекс України
статті, яка б надавала характеристику відносин, які регулюються СК. Але певні висновки про це можна зробити, виходячи із положень коментованої статті. Так Сімейний кодекс регулює сімейні відносини, які виникають із фактору шлюбу та приналежності до сім'ї. Коло суб'єктів, які можуть вступати у сімейні відносини, окреслено у коментованій статті. Перш за все слід зазначити, що учасниками сімейних
- Стаття 135. Залишення в небезпеці
статті, якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки,- караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. 1. Суспільна небезпека цього злочину, а також злочинів, передбачених статтями 136, 137, 139 і 140, полягає у поширенні аморальної поведінки, змістом якої є неповага до права людини на життя і безпеку, нехтування моральними і правовими нормами, що зобов'язують
- Стаття 161. Спір між матір'ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини
стаття встановлює основні засади вирішення спорів, які виникають між матір'ю та батьком, які проживають окремо, щодо місця проживання малолітньої дитини, якими мають керуватися як суд, так і органи опіки та піклування. Звернення до суду заінтересованої сторони можливе і у разі незгоди її з рішенням органу опіки та піклування щодо даного спору. Таке право надається кожній особі ст. 55
- Стаття 9. Регулювання сімейних відносин за домовленістю (договором) сторін
статті учасники сімейних відносин можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором). Як вже підкреслювалося, договірне регулювання сімейних відносин визначається в якості однієї з основних засад сучасного сімейного права (ч. 2 ст. 7 СК України). Визначаючи сімейне право як підгалузь цивільного права, сімейно-правові договори можна розглядати як окрему групу цивільно-правових
- Стаття 232. Правові наслідки усиновлення
судом недієздатною, другий з батьків дитини вступив у повторний шлюб і його дружина, чоловік у повторному шлюбі бажають усиновити дитину, баба, дід з боку того з батьків, хто помер або визнаний недієздатним, рідні брати, сестри дитини мають право подати до суду заяву про збереження між ними та дитиною, яку усиновлюють, правового зв'язку. Суд розглядає таку заяву одночасно із заявою про
- Стаття 257. Права баби та діда, прабаби та прадіда на виховання внуків, правнуків
статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї") від 3 червня 1999 р. N 5-рп/99. КСУ виділив основні критерії, за якими ту чи іншу особу можна віднести до "члена
- Стаття 264. Обов'язки особи піклуватися про бабу, діда, прабабу, прадіда, а також про того, з ким вона проживала однією сім'єю
стаття передбачає обов'язки особи піклуватися про бабу, діда, прабабу, прадіда, а також про того, з ким вона проживала однією сім'єю. Виходячи з цього, в системі особистих немайнових прав та обов'язків інших членів сім'ї та родичів є наступні форми зобов'язань: зобов'язання щодо виховання, зобов'язання щодо спілкування, зобов'язання щодо захисту та зобов'язання щодо піклування. Ч. 1 статті
|