Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоСімейне право → 
« Попередня Наступна »
Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 261. Права та обов'язки особи, яка взяла у свою сім'ю дитину, щодо її виховання


1. Особа, яка взяла у свою сім'ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, має права та обов'язки щодо її виховання та захисту відповідно до положень статей 249 і 262 цього Кодексу.
Коментована стаття визначає права та обов'язки особи, яка взяла у свою сім'ю дитину, щодо її виховання. Суб'єктами цього виду особистих немайнових відносин інших членів сім'ї та родичів є фактичних вихователь та дитина, яка знаходиться у нього на вихованні (фактичний вихованець).
Фактичним вихователем є особа чи особи, які беруть дитину на постійне виховання до себе у сім'ю, внаслідок чого дитина набуває статусу члена сім'ї фактичного вихователя. Фактичними вихователями можуть бути не лише близькі чи далекі родичі дитини, але й сусіди й інші сторонні особи. Особливістю відносин, що складаються в процесі фактичного виховання є відсутність таких форм влаштування дітей, що позбавлені батьківського піклування як усиновлення, опіка, піклування, патронат. Від фактичних вихователів, слід відрізняти осіб, які тимчасово опікуються дитиною (наприклад, поки батьки перебувають у відрядженні, на лікуванні дитина залишається з сусідкою тощо).
Законодавець у коментованій статті об'єднує таких два особистих немайнових права як право на виховання та право на захист дитини фактичним вихователем, на відміну від ст. ст. 257 - 258 СК України, де вказані права врегульовані окремо.
Підставою виникнення у фактичного вихователя права на виховання та захист фактичного вихованця є наявність факту що дитина є повною сиротою або з інших причин є такою, що позбавлена батьківського піклування та взяття дитини на виховання у свою сім'ю на постійній основі.
Особливістю, правової норми, що передбачена ст. 261 СК України є те, що вона регламентує не лише права фактичного вихователя щодо спілкування і захисту дитини, яка ним виховується, а й покладає на нього відповідні обов'язки з цього приводу. Це свідчить про те, що органами опіки і піклування та судом можуть бути поновленні як права такої особи, так і вжито заходів до притягнення винного у невиконанні обов'язків фактичного вихователя до юридичної відповідальності.
Коментована стаття містить відсилочні норми до ст. ст. 249 і 262 СК України, які регламентують відповідні права та обов'язки опікуна, піклувальника щодо дитини та права сестри брата, мачухи, вітчима та інших членів сім'ї і родичів на захист дітей. Це свідчить про те, що фактичний вихователь володіє тотожними правами і обов'язками, якими закон наділяє осіб, передбачених у ст. ст. 249 і 262 СК України.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 261. Права та обов'язки особи, яка взяла у свою сім'ю дитину, щодо її виховання"
  1. Стаття 92. Право на укладення шлюбного договору
    1. Шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям. 2. На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною і неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом. В СК України не надається визначення шлюбного договору. Виходячи з аналізу норм СК України та його загальної
  2. § 2. Договори перевезення вантажів, пасажирів і багажу
    Договори перевезення на загальному рівні регулюються гл. 64 ЦК. Глава 32 ГК регулює перевезення вантажів; ч. 6 ст. 306 цього Кодексу вказує, шо відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються ЦК та іншими нормативно-правовими актами. Спеціальне правове регулювання відносин перевезення вантажів, пасажирів і багажу залежить від виду транспорту, яким здійснюється таке
  3. 2.2. Загальна характеристика прав дітей та батьків.
    Норми, присв'ячені правам неповнолітніх дітей, є новими для українського законодавства. У 1990 р. Україна стала учасницею Конвенції ООН "Про права дитини", у зв'язку з чим вона прийняла на себе зобов'язання привести діюче сімейне законодавство у відповідність з вимогами зазначеної Конвенції Дитиною визнається особа, що не досягла віку вісімнадцяти років (повноліття). Дане визначення відповідає
  4. § 3. Право спільної сумісної власності подружжя
    Право спільної сумісної власності подружжя займає центральне місце у системі майнових відносин між ними. Визначальним тут є принцип спільності нажитого у період шлюбу майна. Юридичне закріплення цей принцип дістав ще у Сімейному кодексі УРСР 1926 p. (повна назва - Кодекс законів про сім'ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану Української РСР)', зберіг свою життєздатність і в чинному
  5. § 2. Види особистих немайнових прав, не пов'язаних з майновими
    Особисті немайнові права належать усім без винятку фізичним особам незалежно від віку, дієздатності, інших особливостей, зокрема від того, де та у зв'язку з якими подіями життя вони перебувають. Положення про рівність прав усіх громадян закріплено у ст. 24 Конституції України і цілком стосується особистих немайнових прав. Крім того, ст. 52 Конституції України проголошує рівність прав усіх
  6. § 2. Дієздатність громадян
    Дієздатність громадянина. Щоб правоздатний громадянин міг своїми власними діями використати, реалізувати свої права та обов'язки, він повинен розуміти значення своїх дій. Розуміти значення своїх дій люди можуть лише з досягненням певного віку і за відсутності хвороб, які позбавляють їх можливості діяти розсудливо. Внаслідок цього закон встановлює ще одну властивість громадянина. Ця влас-
  7. Стаття 150. Експлуатація дітей
    1. Експлуатація дітей, які не досягли віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання їх праці з метою отримання прибутку - карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей або
  8. Стаття 155. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості
    1. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості,- караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. 2. Ті самі дії, вчинені батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього, або якщо вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки,-
  9. Стаття 2. Учасники сімейних відносин, які регулює Сімейний кодекс України
    1. Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між: подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання. 2. Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та
  10. Стаття 3. Сім'я
    1. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. 2. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловіку зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх
© 2014-2020  yport.inf.ua