загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

Стаття 326. Порядок обчислення збору


326.1. Водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.
Збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів.
За обсяги води, переданої водокористувачем-постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на поставку води, збір обчислюється і сплачується таким водокористувачем-постачальником.
Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють збір, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається в дозволах та договорах на поставку води, з урахуванням втрат води в їх системах водопостачання, ставок збору та коефіцієнтів.
Водокористувачі, які використовують воду з каналів, обчислюють збір виходячи з фактичних обсягів використаної води з урахуванням втрат води в їх системах водопостачання, встановлених лімітів використання води, ставок збору, встановлених для водного об'єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів.
Збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики обчислюється, виходячи з фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та ставки збору.
За умови експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами збір за спеціальне використання води для потреб водного транспорту обчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки збору, а пасажирськими суднами - виходячи з місця-доби та ставки збору.
Справляння збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва не звільняє водокористувачів від сплати збору за спеціальне використання води.
Збір за спеціальне використання води для потреб рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов'язане з втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок збору.
Водокористувачі, які застосовують для потреб охолодження обладнання оборотну систему водопостачання, обчислюють збір виходячи із фактичних обсягів води, використаної на підживлення оборотної системи. За всі інші обсяги фактично використаної води збір обчислюють на загальних підставах.
326.10. Обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.
За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, збір сплачується у двократному розмірі.
326.11. Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначають органи водного господарства.
326.12. Органи, що видають дозволи на спеціальне водокористування, щороку до 20 січня подають органам державної податкової служби та органам водного господарства інформацію про водокористувачів, яким видано такі дозволи.
Водокористувачі, яким видано дозволи на спеціальне водокористування та які здійснюють постачання води іншим водокористувачам, щороку до 20 січня подають органам державної податкової служби та органам водного господарства перелік водокористувачів-абонентів.
У разі зміни умов водокористування, видачі протягом року нових дозволів на спеціальне водокористування, укладення договорів на поставку води водокористувачі, які отримали переоформлені дозволи на спеціальне водокористування, договори на поставку води, зобов'язані протягом 10 днів повідомити про це органам державної податкової служби та органам водного господарства.
326.13. У разі якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, збір
обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання.
326.1. Нормами цього пункту надано право водокористувачам самостійно обчислювати збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва.
Водні відносини в Україні регулюються Водним кодексом України, Законом України від 25.06.1991 р. № 1264-ХІІ «Про охорону навколишнього природного середовища», Податковим кодексом України та іншими законодавчими актами.
Виходячи з викладеного вище та відповідно до норм статті 326, водокористувачі - платники збору самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води.
Базовим податковим (звітним) періодом для збору за спеціальне використання води є календарний квартал.
При цьому звертаємо увагу, що платники - водокористувачі, які використовують воду для потреб водного транспорту, обчислюють збір, виходячи із специфіки та режиму судноплавства (починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання, оскільки це пов' язане з особливостями використання води при експлуатації водного транспорту).
326.2. Цим пунктом визначено основну структуру обчислення збору за спеціальне використання води, який базується на фактичних обсягах використаної води (з урахуванням обсягу втрат у їх системах), лімітів, ставок збору та коефіцієнтів.
Водокористувачі-постачальники води, які поставляють (передають) воду іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на поставку води, зобов'язані обчислювати і сплачувати збір самостійно за обсяги води, які були передані. Ця норма має на меті упорядкувати відносини між постачальниками та користувачами.
Акцентуємо увагу на тому, що при обчисленні збору за спеціальне використання води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання виходять з фактичних обсягів води, що пропускається через конденсатори турбін для охолодження конденсату та враховують коефіцієнт 0,005 (п. 325.8 ст. 325).
Підприємства житлово-комунального господарства при обчисленні збору виходять з фактичних обсягів вилученої, використаної води (з урахуванням обсягу втрат у їх системах), переданої за договорами, а також населенню, ставок збору, з урахуванням коефіцієнта 0,3 (п. 325.9 ст. 325).
За воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які перебувають на даній території в той чи інший період), незалежно від характеру та тривалості проживання, у межах його житлового фонду та присадибних ділянок - збір не справляється.
Оподаткуванню також підлягають обсяги води - кар'єрної, шахтної та дренажної, у разі її використання у господарській діяльності як вилученої, так і переданої (підпункт 324.4.7 п. 324.4 ст. 324), при цьому для такої води встановлена окрема ставка збору (п. 325.7 ст. 325).
326.3. У цьому пункті обумовлені норми обчислення збору при використанні води із різноманітних водних об'єктів, тобто із змішаного джерела.
Вище зазначалося, що до водних об'єктів водного фонду України належать поверхневі та підземні води.
Кожний водокористувач, залежно від виду економічної діяльності та необхідності у певних обсягах води для її використання, може використовувати воду як поверхневу, так і підземну, тобто зі змішаного джерела.
При обчисленні збору за спеціальне використання води водокористувачі зобов'язані обчислювати збір з урахуванням усіх обсягів води як поверхневої, так і підземної і у тому співвідношенні, у якому
формується (наповнюється) таке змішане джерело. Таке співвідношення відображене у дозволах та договорах на поставку води і використовується при розрахунку суми збору.
При цьому обчислення збору зі змішаного джерела проводиться водокористувачем з урахуванням втрат води в системах водопостачання, ставок збору та коефіцієнтів (ст. 325).
326.4. Цим пунктом врегульовано питання обчислення збору при заборі води з каналів.
Оскільки канал - це водний об'єкт водного фонду, який є елементом довкілля, створений штучно, де зосереджується вода, робота цих водогосподарських систем регулюється через встановлення відповідних режимів для кожного водного об'єкта системи з урахуванням прогнозу водності.
За використані обсяги води з каналів водокористувачі зобов'язані обчислювати і сплачувати збір, виходячи з фактичних обсягів використаної води з урахуванням втрат води в їх системах водопостачання, встановлених лімітів використання води, ставок збору, визначених для водного об' єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів.
Пунктом 326.5 встановлені норми щодо обчислення збору за спеціальне використання води гідроелектростанціями.
Під час користування водними об'єктами для промислових потреб водокористувачі, зокрема гідроенергетичні підприємства, зобов'язані дотримуватися встановлених умов спеціального водокористування, екологічних вимог, а також вживати заходів щодо зменшення витрат води (особливо питної) та припинення скидання забруднених зворотних вод шляхом удосконалення виробничих технологій, схем водопостачання та очищення стічних вод (ст. 66 ВКУ).
Згідно з нормами коментованого Кодексу платниками збору за спеціальне використання води є водокористувачі, які використовують воду без її вилучення з водних об' єктів для потреб гідроенергетики. При
обчисленні збору за використання води для потреб гідроенергетики його розмір визначається, виходячи з фактичних обсягів води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії, при цьому застосовують ставки збору, передбачені п. 325.3 ст. 325.
Гідроакумулюючі електростанції, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями, які використовують певні обсяги води для потреб гідроенергетики, за використані обсяги води за вказаним призначенням не сплачують збір за спеціальне використання води (п. 324.5 ст. 324).
Пунктом 326.6 встановлена норма щодо обчислення збору за спеціальне використання води без її вилучення з водних об'єктів при експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами.
Оскільки водокористувачі, які використовують воду без її вилучення для потреб водного транспорту, є платниками збору за спеціальне використання води відповідно до ст. 323, то збір за спеціальне використання води без її вилучення для потреб водного транспорту за умови експлуатації водних шляхів:
вантажними самохідними і несамохідними суднами обчислюється, виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки збору;
- пасажирськими суднами - виходячи з місця-доби та ставки збору. Ставки збору за спеціальне використання поверхневих вод для потреб
водного транспорту встановлені для всіх річок на одному рівні, крім р. Дунаю, оскільки при експлуатації водних шляхів р. Дунаю збір не справляється.
Необхідно нагадати, що не у всіх випадках при використанні води без її вилучення для потреб водного транспорту справляється збір.
Відповідно до норми п. 324.6 ст. 324 збір за спеціальне використання води для потреб водного транспорту не справляється:
з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у
пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);
- під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів р. Дунаю.
У пункті 326.7 акцентовано увагу платників збору за спеціальне використання води у разі її використання одночасно для різних цілей, за різними напрямами, з різних водних об' єктів.
Так, у разі коли водокористувачами використовується вода без її вилучення з водних об'єктів (для потреб гідроенергетики, водного транспорту та рибництва), а також одночасно використовується вода і для всіх інших потреб (крім води, зазначеної у п. 324.4 ст. 324), то такі водокористувачі зобов'язані сплачувати також збір за спеціальне використання води, тобто справляння збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва не звільняє водокористувачів від сплати збору за спеціальне використання води.
При цьому всі водокористувачі - платники збору при обчисленні збору за спеціальне використання води зобов' язані застосовувати залежно від напрямів використання норми п. 324.1 ст. 324, ст. 325, пп. 326.1-326. 4 ст.
326;
у частині використання води для потреб гідроенергетики -застосовувати норми пп. 324.2.1 п. 324.2 , п. 324.5 ст. 324, п. 325.3 ст.325, пп. 326.1, 326.5 ст.326, а у разі використання води для інших цілей - п. 324.1 ст. 324, ст. 325, пп. 326.1-326. 5 ст. 326;
у частині використання води для потреб водного транспорту застосовувати норми пп. 324.2.2 п.324.2 , п. 324.6 ст. 324, п. 325.4 ст. 325, пп.326.1, 326.6 ст. 326, а у разі використання води для інших цілей - п. 324.1 ст. 324, ст. 325, пп. 326.1-326. 5 ст. 326;
у частині використання води для потреб рибництва застосовувати норми п. 324.3, пп.324.4.8 п. 324.4 ст. 324, п. 325.5 ст. 325, п. 326.1 ст. 326.
Цим пунктом встановлена норма щодо обчислення збору за спеціальне використання води для потреб рибництва.
Використання води - це процес, зокрема, використання її без вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного транспорту та інших потреб.
На водних об'єктах (їх частинах), які використовуються для промислового добування риби та іншого водного промислу або мають значення для відтворення їх запасів, права водокористувачів можуть бути обмежені в інтересах рибного господарства та водного промислу (ст. 68 ВКУ).
При обчисленні збору потрібно враховувати особливості визначення об'єкта оподаткування збором з урахуванням норм пп. 324.3, пп. 324.4.8 п. 324.4 ст. 324 цього розділу. Таким чином, при обчисленні збору за спеціальне використання води для потреб рибництва водокористувачі обчислюють його розмір, виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов' язане з втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок збору з урахуванням норм ст. 325.
При цьому звертаємо увагу, що не справляється збір за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об'єкти (підп. 324.4.8 п. 324.4
ст. 324).
Необхідно закцентувати увагу на особливостях обчислення збору при використанні води для потреб охолодження обладнання оборотної системи водопостачання.
Для уникнення подвійного оподаткування збором за спеціальне використання води для водокористувачів, які застосовують для потреб охолодження обладнання оборотну систему водопостачання, при обчисленні
збору за спеціальне використання води таким водокористувачам - платникам збору необхідно виходити з фактичних обсягів води, використаної безпосередньо на підживлення оборотної системи та ставок збору, відповідно до норм ст. 325.
У разі якщо водокористувач буде використовувати певні обсяги води не тільки для вказаних цілей (підживлення оборотної системи водопостачання), але і для інших потреб, незалежно від виду діяльності та потреб, то в такому випаду такий водокористувач зобов' язаний обчислювати збір за всі інші обсяги фактично використаної води на загальних підставах, відповідно до п. 326.2 ст. 326.
Одночасно зауважуємо, що при обчисленні збору водокористувачами -платниками збору, а саме: теплоелектростанціями з прямоточною системою, водопостачання збір обчислюється, виходячи з фактичних обсягів використаної води, що пропускається через конденсатори турбін для охолодження конденсату, ставок збору та коефіцієнта 0,005 відповідно до п.
325.8 ст. 325.
326.10. Цим пунктом встановлена норма щодо необхідності наявності у кожного водокористувача вимірювальних приладів.
Державний облік та аналіз стану водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про водокористування до державних органів водного господарства за встановленою формою (ст. 25
ВКУ).
Обраховувати збір водокористувач-платник повинен самостійно і при обрахунку збору кожен водокористувач-платник зобов'язаний виходити з обсягів фактично використаної води на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.
Коли у водокористувача відсутні вимірювальні прилади, то обсяг фактично використаної води він може визначити за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг,
витрат електроенергії, пропускної спроможності водопровідних труб за одиницю часу тощо).
Необхідно зазначити, що у разі коли у водокористувача відсутні вимірювальні прилади, але у платників є можливість їх встановлення, то збір сплачується у двократному розмірі.
Така норма буде застосовуватися для водокористувачів, які мали можливість встановити прилади, але з будь-якої причини їх не встановили. Певним чином ця норма є стимулюючою, оскільки, відповідно до законодавства, водокористувач зобов'язаний, зокрема, дотримуватися визначених лімітів забору води, лімітів використання води; використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології; здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу; своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства (ст. 44 ВКУ).
Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначають органи водного господарства.
У цьому пункті визначені норми щодо взаємодії між органами виконавчої влади та платниками збору в частині надання інформації та контролю за наявністю і кількістю платників збору.
Для ведення повного обліку платників збору органи, що видають дозволи на спеціальне водокористування, щороку до 20 січня подають органам державної податкової служби та органам водного господарства інформацію про водокористувачів, яким видано такі дозволи.
Оскільки платниками збору за спеціальне використання води є і первинні - ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води, і вторинні водокористувачі (абоненти), які не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд
первинних та/або інших водокористувачів, то водокористувачі, яким видано дозволи на спеціальне водокористування та які здійснюють постачання води іншим водокористувачам, зобов' язані щороку до 20 січня подавати органам державної податкової служби та органам водного господарства перелік водокористувачів-абонентів. Ця норма є обов' язковою для всіх водокористувачів, які вилучають, використовують, а також передають воду іншим водокористувачам (абонентам).
Оскільки дозвіл на спеціальне водокористування обмежений терміном його дії, то всі водокористувачі, у яких добігає термін дії дозволу, зобов'язані у встановленому порядку і строки переоформити дозвіл або отримати новий.
Таким чином, у разі коли у водокористувача відбулися: зміни умов водокористування, видачі протягом року нових дозволів на спеціальне водокористування, укладення договорів на поставку води, водокористувачі, які отримали переоформлені дозволи на спеціальне водокористування, договори на поставку води, зобов' язані протягом 10 днів повідомити про це орган державної податкової служби та орган водного господарства.
Органи державної податкової служби контролюють наявну кількість платників збору, проводять аналітичні дослідження щодо збільшення чи зменшення кількості платників та причини такого зменшення, прогнозують надходження до бюджету по збору, виявляють платників, яким були видані дозволи, але які не подають податкову звітність та не сплачують вчасно збір.
326.13. У даному пункті викладено норму щодо сплати збору бюджетними організаціями у разі використання води для діяльності, спрямовані на отримання доходу.
Згідно зі статтею 323 Податкового кодексу України вилучено з кола платників бюджетні установи з причини використання ними води тільки для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб. Але у разі, коли водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу у грошовій, матеріальній або
нематеріальній формах, наприклад передають воду іншому водокористувачеві (при здачі в оренду будівель, споруд (їх частин), здійсненні спільної діяльності тощо), збір обчислюється на загальних підставах, виходячи з усього фактичного обсягу використаної води (як для задоволення питних та санітарно-гігієнічних потреб, так і на господарські цілі) з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 326. Порядок обчислення збору"
  1. § 3. Класифікація господарсько - правових санкцій
    Термін «санкція» (лат. sanctio - непорушний закон, найсуворіша постанова)означає передбачені законом або договором примусові заходи впливу, міра юридичної відповідальності за порушення законодавства або договірного зобов'язання, що застосовується до винної особи і зумовлюють певні несприятливі (негативні) для неї наслідки. Власне господарським санкціями як правовий засіб відповідальності у сфері
  2. Стаття 7. Загальні засади встановлення податків і зборів
    7.1. Під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи: 7.1.1. платники податку; 7.1.2. об'єкт оподаткування; 7.1.3. база оподаткування; 7.1.4. ставка податку; 7.1.5. порядок обчислення податку; 7.1.6. податковий період; 7.1.7. строк та порядок сплати податку; 7.1.8. строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку. 7.2. Під час встановлення
  3. Стаття 11. Спеціальні податкові режими
    11.1. Спеціальні податкові режими встановлюються та застосовуються у випадках і порядку, визначених виключно цим Кодексом. 11.2. Спеціальний податковий режим - система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб'єктів. 11.3. Спеціальний податковий режим може передбачати особливий порядок визначення елементів податку та збору, звільнення від
  4. Стаття 38. Виконання податкового обов'язку
    38.1. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. 38.2. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом або представником платника податку, або банком на підставі податкової
  5. Стаття 46. Податкова декларація (розрахунок)
    46.1. Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого)
  6. Стаття 54. Визначення сум податкових та грошових зобов'язань
    54.1. Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. 54.2. Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та
  7. Стаття 56. Оскарження рішень контролюючих органів
    56.1. Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. 56.2. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України,
  8. Стаття 146. Визначення вартості об'єктів амортизації
    146.1. Облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об'єктом, що входить до складу окремої групи основних засобів, у тому числі вартість ремонту, поліпшення таких засобів, отриманих безоплатно або наданих в оперативний лізинг (оренду), як окремий об'єкт амортизації. 146.2. Амортизація об'єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта,
  9. Стаття 153. Оподаткування операцій особливого виду
    153.1. Оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті. 153.1.1. Доходи, отримані/нараховані платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у частині їхньої вартості, що не була сплачена в попередніх звітних податкових періодах, перераховуються в національну валюту за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що
  10. Стаття 214. База оподаткування
    214.1. У разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є: вартість реалізованого товару (продукції), виробленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку; вартість товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, за встановленими
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка