Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 417. Порушення правил кораблеводіння


Порушення правил кораблеводіння, що спричинило загибель людей, загибель корабля або інші тяжкі наслідки,-
карається позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років.
1. Основний безпосередній об'єкт злочину - встановлений порядок кораблеводіння, якого мають дотримуватися особи, які керують військовими кораблями. Його додатковим обов'язковим об'єктом є життя та здоров'я особи або право власності чи довкілля.
Правила кораблеводіння передбачені актами міжнародного та національного законодавства, які містять як норми, що регулюють загальний порядок кораблеводіння, так і порядок, якого мають дотримуватися тільки військові кораблі.
2. Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільно небезпечним діянням (діями або бездіяльністю) у вигляді порушення правил кораблеводіння, суспільно небезпечними наслідками у вигляді загибелі людей, загибелі корабля або інших тяжких наслідків, причинним зв'язком між зазначеними діяннями та наслідками.
Військовий корабель - це корабель (судно), що належить до BMC, має зовнішні розпізнавальні знаки державної належності і перебуває під командуванням офіцера (мічмана), який проходить військову службу у ЗС України. До кораблів (корабельного складу) належать бойові кораблі (підводні човни, авіаносці, крейсери, міноносці), кораблі спеціального забезпечення (мінні, торпедні та інші катери тощо), морські та рейдові судна забезпечення, які перебувають під командуванням офіцера та укомплектовані військовослужбовцями (буксири, баржі, паливозаправники тощо), а також інші судна та шлюпки під Військово-Морським прапором України.
Порушення правил кораблеводіння, тобто безпосереднього управління кораблем, іншим судном у плаванні, може полягати у неправильному визначенні курсу корабля, порушенні правил входу його у порт чи виходу з порту, правил маневрування і подачі сигналів, проведення водолазних робіт і буксирування, посадки і висадки пасажирів, перевищення установленої швидкості руху, недодержання вимог навігаційних знаків, зупинення судна в заборонених місцях, неправильному розміщенні вантажів, невиконанні сигналів зустрічних суден та невжитті інших заходів щодо запобігання зіткненню кораблів у морі, заходів безпеки на випадок шторму чи інших надзвичайних подій, порушенні порядку врятування на морі тощо.
Порушення правил експлуатації військового корабля, яке може полягати, наприклад, у наданні військовим начальником дозволу на вихід у море технічно несправного чи перевантаженого корабля, не охоплюється ст. 417 і у разі настання тяжких наслідків може бути кваліфіковане за ч. 2 ст. 423, ч. З ст. 424 або ч. 2 ст. 426.
Під загибеллю людей слід розуміти загибель двох або більше осіб унаслідок порушення правил кораблеводіння.
Загибель корабля - це його затоплення або зруйнування. Корабель також вважається таким, що загинув, якщо його поновлення технічно неможливе чи економічно цілком неефективне.
До інших тяжких наслідків можуть бути віднесені: смерть однієї особи, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень членам екіпажу або іншим особам, зрив виконання бойового завдання, спричинення великої матеріальної шкоди (унаслідок, наприклад, зіткнення корабля з наземними спорудами чи посадження корабля на мілину), радіоактивне, хімічне, бактеріологічне забруднення навколишнього середовища тощо.
Якщо велика матеріальна шкода чи інші тяжкі наслідки були заподіяні внаслідок порушення заходів безпеки під час проведення ремонту корабля, порушення правил поводження з речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення або внаслідок інших діянь, не пов'язаних з кораблеводінням, винна особа може бути притягнута до відповідальності, наприклад, за статтями 271, 272, 274, 412, 414,425.
Положення про корабельну службу у Військово-Морських Силах Збройних Сил України вимагає від командира корабля управляти кораблем сміливо, ініціативно та рішуче, без боязні відповідальності за ризикований маневр, що диктується обстановкою. Тому у відповідних випадках питання про його відповідальність має вирішуватися з урахуванням положень КК щодо виправданого ризику (ст. 42) або крайньої необхідності (ст. 39).
Особа, яка управляла кораблем з порушенням правил кораблеводіння і під час його загибелі не виконала до кінця своїх службових обов'язків і залишила корабель, несе відповідальність за сукупністю злочинів, передбачених статтями 417 і 428.
3. Суб'єктом злочину є військовослужбовець, який перебуває під час виконання обов'язків з управління кораблем. Здебільшого ним є командир військового корабля. Адже саме командир корабля відповідає за безпеку кораблеводіння і маневрування корабля. Командир корабля не несе відповідальність за аварію корабля, який іде під проводкою лоцмана, але лише у випадку, якщо ця аварія сталася через такі місцеві умови фарватеру, які можуть бути відомі тільки лоцману. Проте, якщо командир корабля виявить, що лоцман веде корабель до явної небезпеки або взагалі не знає своєї справи, він зобов'язаний відсторонити його від управління маневрами корабля.
В окремих випадках суб'єктом злочину може бути старший помічник командира корабля, помічник командира корабля, штурман, вахтовий офіцер, боцман чи інший військовослужбовець (військовозобов'язаний під час проходження зборів) - член екіпажу корабля, а також командир з'єднання кораблів, якщо він вступає в безпосереднє управління кораблями. Факт передачі управління кораблем записується у вахтовому журналі.
4. З суб'єктивної сторони злочин характеризується умислом або необережністю до діяння, необережністю до наслідків.
Конвенція про відкрите море від 29 квітня 1958 р. Ратифікована СРСР 20 жовтня 1960 р.
Конвенція про міжнародні правила запобігання зіткненню суден на морі від 20 жовтня 1972 р. Україна приєдналася до Конвенції 17листопада 1992 р.
Міжнародна конвенція про пошук і рятування на морі від 27 квітня 1979р. Україна приєдналася до Конвенції 17 листопада 1992 р.
Конвенція ООН з морського права від 10 грудня 1982 р. Ратифікована Україною 3 червня 1999 р. (статті 29-31).
Кодекс торговельного мореплавства від 23 травня 1995 p. (ст. 13).
Постанова КМ N2 1933 від 28 грудня 2000 р. «Про забезпечення безпеки мореплавства в районі м. Севастополя».
Порядок підготовки і проведення за участю особового складу з використанням озброєння і військової техніки Збройних Сил потенційно небезпечних заходів у присутності цивільного населення. Затверджений постановою КМN2 378 від 26 березня 2003 р.
Положення про корабельну службу у Військово-Морських Силах Збройних Сил України. Затверджене наказом МО N2 415 від 25 листопада 2003 р.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 417. Порушення правил кораблеводіння"
  1. 3.2. ЦК УРСР 1963 р
    статті. Назви розділів: І - "Загальні положення"; II - "Право власності"; ЦІ - "Зобов'язальне право"; IV - "Авторське право"; V - "Право на відкриття"; VI - "Винахідницьке право"; VII - "Спадкове право"; VIII - "Правоздатність іноземців і осіб без громадянства. Застосування цивільних законів іноземних держав, міжнародних договорів і угод". Говорячи про найбільш характерні моменти, що
  2. § 1. Поняття і ознаки юридичної особи
    порушення запільних вимог до соціального утворення, яке може вважатися юридичною особою, необхідно встановити правову природу цієї
  3. § 6. Захист цивільних прав та інтересів судом
    порушення. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності (ст. 22 Закону "Про судоустрій України"). Загальним територіальним судами підвідомчі: справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних,
  4. § 6. Недійсність правочинів
    статті ЦК вказують на такий момент. Так, ст. 210 ЦК передбачає, що правочин, який піддягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Згідно зі ст. 212 ЦК правочини, укладені з відкладальною або скасувальною умовою, набувають чинності з моменту настання відповідної умови. Момент набрання чинності правочином може бути зазначений у самому правочині шляхом вказівки на
  5. 8.3. Правочини з дефектами форми
    порушення простої письмової скорми все ж таки тягне певні негативні наслідки для його сторін. Вони полягають у тому, що у разі заперечення його учасниками факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин, рішення суду не може ґрунтуватися на показаннях свідків. Визнання існування правочину, встановлення його змісту може ґрунтуватися на письмових доказах, фіксації угоди засобами
  6. 8.4. ІІравочини з дефектами змісту та порядку укладення
    порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держаки, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Стаття 228 ЦК безпосередньо не вказує на вину як кваліфікуючу ознаку такого правочину. Проте з формулювання, яке вона містить: "правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо
  7. 3.1. Поняття і види права спільної власності
    статті, скільки с г. 640 ЦК. Співвласник мас право на виділ у натурі частки з майна, шо є у спільній частковій власності. Якщо виділ частки я спільного майна не допускається згідно із законом або с неможливим (йдеться про неподільну річ), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Договір про
  8. § 5. Укладення, зміна та розірвання договорів
    порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. (Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору). Від розірвання (зміни) договору слід відрізняти односторонню повну або часткову відмову від договору, яка можлива лише
  9. § 1. Договір купівлі-продажу
    статті ЦК, ціна не є істотною умовою договору купівлі- продажу у цивільно-правових договорах - якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена, виходячи з його умов, вона визначається, виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору. Проте вже згідно з ч. 2 ст. 189 ГК (див. також ч. З ст. 180 цього Кодексу) ціна є істотною
  10. § 8. Договір найму житла
    порушення умов договору особами, які проживають разом з ним. Якщо наймачами житла є кілька осіб, їхні обов'язки за договором найму житла є солідарними. Згідно зі ст. 817 ЦК наймач та особи, які постійно проживають разом з ним, мають право за їхньою взаємною згодою та за згодою наймодавця вселити у житло інших осіб для постійного проживання у ньому. Такі особи набувають рівних з іншими особами