Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 429. Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю


Самовільне залишення поля бою під час бою або відмова під час бою діяти зброєю -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
1. Об'єкт злочину - порядок виконання військового обов'язку в бою.
2. З об'єктивної сторони злочин характеризується суспільно небезпечними діями і може проявитися в таких формах:
1) самовільне залишення поля бою під час бою;
2) відмова під час бою діяти зброєю.
Про поняття самовільне залишення, відмова, зброя див. коментар відповідно до статей 407, 402, 404 і 410.
Місце і час є обов'язковими ознаками об'єктивної сторони розглядуваного злочину, за якими його перша форма відрізняється, зокрема, від злочинів, передбачених ч. 4 ст. 407, ч. З ст. 408, а друга форма - від злочинів, передбачених ч. З ст. 402 і ч. З ст. 409 (у формі обману чи відмови від несення обов'язків військової служби).
Поле бою - це земельна, у т. ч. у межах населеного пункту, ділянка, морський чи повітряний простір, в якому ведеться бій, а час бою - це проміжок, упродовж якого цей бій триває. Початок і закінчення часу бою зазвичай визначаються наказами відповідного командира (начальника). Існування бою у його часовій і просторовій характеристиках свідчить про наявність бойової обстановки, поняття якої визначено у коментарі до ст. 402. Оскільки бойова обстановка може виникнути і в мирний час (у разі прикордонного конфлікту, при порушенні недоторканності повітряного чи морського простору тощо), то злочин, передбачений ст. 429, може мати місце і поза межами воєнного стану.
Самовільне залишення поля бою означає залишення місця не тільки в окопі, а й у будь-якому бойовому порядку під час наступу чи оборони, у т. ч. ухилення від ведення повітряного, протиповітряного чи морського бою. Відхід із займаних позицій, ухилення від бою можуть здійснюватися лише з дозволу відповідного командира (начальника), і в іншому випадку вони є самовільними.
Умисне знищення або пошкодження зброї, бойових припасів, військової техніки з метою унеможливити їхнє застосування під час бою кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених статтями 411 і 429.
3. Суб'єктом злочину є будь-який військовослужбовець. Якщо військова службова особа, скажімо, сама, без дозволу вищого командира, залишає поле бою і наказує зробити таке саме своїм підлеглим, вона має нести відповідальність за сукупністю злочинів, передбачених статтями 424 і 429, а у разі не зумовленого бойовою обстановкою залишення ворогові засобів ведення війни - і ст. 427.
4. З суб'єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом. Хоч у нормі ст. 429 це прямо не зазначено, дух закону підказує, що вказані дії повинні бути вчинені не з метою сприяння ворогові. В іншому ж випадку їх треба кваліфікувати за ст. 111 як перехід на бік ворога в умовах воєнного стану чи в період збройного конфлікту.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 429. Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю"
  1. Стаття 111. Державна зрада
    1. Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні
  2. Стаття 401. Поняття військового злочину
    1. Військовими злочинами визнаються передбачені цим розділом злочини проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів. 2. За відповідними статтями цього розділу несуть відповідальність військовослужбовці Збройних Сил
  3. Стаття 408. Дезертирство
    1. Дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а також нез'явлення з тією самою метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років. 2. Дезертирство зі зброєю або за попередньою змовою групою осіб -
  4. АЛФАВІТНО-ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК
    А Аварія: тяжка технологічна - 253 поїзда, судна - 277 на трубопровідному транспорті - 292 Автоматизована система документообігу суду: 376-1 Автоматизовані системи: 361 Агенти біологічні: 326 Агресивна війна або агресивні воєнні дії: 437 Адміністративні стягнення: 78 Адміністрація установи виконання покарань: 391, 392 Активне сприяння розкриттю злочину: 45 Аліменти: 164
  5. Стаття 14. Готування до злочину
    1. Готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину. 2. Готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності. 1. На відміну від виявлення наміру (див. коментар до ст. 13) стадія готування
  6. Стаття 48. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки
    Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною. 1. Стаття 48 передбачає дві самостійні підстави звільнення особи, яка
  7. Стаття 382. Невиконання судового рішення
    1. Умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Ті самі дії,
  8. Стаття 390. Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі
    1. Самовільне залишення місця обмеження волі або злісне ухилення від робіт, або систематичне порушення громадського порядку чи встановлених правил проживання, вчинені особою, засудженою до обмеження волі,- караються позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Неповернення до місця відбування покарання особи, засудженої до обмеження волі, якій було дозволено короткочасний виїзд, після
  9. Стаття 393. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти
    1. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти, вчинена особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі або арешту чи перебуває в попередньому ув'язненні,- карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років. 2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я інших осіб, або поєднані із
  10. Стаття 407. Самовільне залишення військової частини або місця служби
    1. Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю понад три доби, але не більше місяця - караються триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох