| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 12. Обчислення строків, встановлених у цьому Кодексі |
||
|
1. Строки, встановлені у цьому Кодексі, обчислюються відповідно до Цивільного кодексу України. Час має важливе значення в процесі виникнення, розвитку та припинення сімейних правовідносин. У зв'язку з цим в СК України містяться посилання на строки як на обставини, з якими закон пов'язує певні юридичні наслідки. Поняття строків та порядок їх обчислення визначаються не сімейним, а цивільним законом, тому коментована стаття має відсильний характер і спрямовує до ЦК України. Такий прийом юридичної техніки є цілком виправданим, оскільки він забезпечує економію нормативного матеріалу та усунення дублювання правових норм. В сімейному праві застосовується встановлене в ЦК України подвійне визначення часу - строк та термін. Строком є певний періоду часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний моменту часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. }, 2 ст. 251 ЦК України). Наприклад, в ч. 1 ст. 32 СК України вказано, що шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу. В даному випадку закон встановлює певний проміжок часу (строк), зі спливом якого у наречених виникає право зареєструвати свій шлюб. У ч. 2 ст. 32 СК України міститься норма, в якій встановлений термін, тобто момент у часі, з настанням якого пов'язані відповідні юридичні наслідки. В ній, зокрема, вказано, що у разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, шлюб реєструється у день подання відповідної заяви. У системі юридичних фактів строки та терміни можна віднести до само стійної групи юридичних фактів поряд з діями та подіями. Це пояснюється подвійною природою строків. З одного боку, строки є категорією об'єктивною. Вони не залежать від волі та свідомості людей, оскільки перебіг часу людині непідвласний. Цим строки відрізняються від дій. З іншого боку, строки встановлюються, визначаються та обчислюються людьми. За цією ознакою вони відрізняються від подій. Таким чином, строки - це самостійне правове явище, що має окремі риси дій та подій, однак повною мірою не збігається з кожним з цих видів юридичних фактів. Класифікація строків в сімейному праві може бути проведена з урахуванням загальної класифікації цивільно-правових строків. Тому основні підстави, класифікаційні критерії строків в сімейному праві збігаються з критеріями поділу цивільно-правових строків. Залежно від їх призначення розрізняють: а) строки здійснення сімейних прав і б) строки захисту сімейних прав. Строки здійснення сімейних прав - це строки, протягом яких в особи є право діяти певним чином або здійснити своє право за допомогою інших зобов'язаних осіб. Строки здійснення права визначаються законом або договором. Вони можуть бути точно встановленими або невизначеними. Наприклад, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, а якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, то вона має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років (ч. ч. 1, 2, 3 ст. 77 СК України). Строки захисту сімейних прав - це строки, протягом яких особа може захистити своє сімейне право або інтерес самостійно або за допомогою інших осіб. До строків захисту сімейних прав належать строки позовної давності (ст. 20 СК України). Так, до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки (ч. 2 ст. 72 СК України); до вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік (ч. 2 ст. 129 СК України); до вимоги про визнання материнства встановлюється позовна давність в один рік (ч. 3 ст. 139 СК). Згідно із ч. 3 ст. 251 ЦК України строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. У зв'язку з цим в залежності від того, ким вони встановлюються, строки можуть поділятися на: а) законні; б) договірні; в) судові. Законними є строки, що безпосередньо визначені в законі. В СК України нерідко встановлюються строки, з якими пов'язане виникнення, зміна або припинення сімейних прав та обов'язків. Наприклад, згідно із ч. 2 ст. 76 СК України після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу. Особа має право на утримання і тоді, коли вона стала інвалідом після спливу одного року від дня розірвання шлюбу. Договірними є строки, що встановлюються сторонами сімейно-правового договору. Наприклад, згідно з ч. 4 ст. 77 СК України, якщо платник аліментів виїжджає на постійне місце проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти можуть бути сплачені наперед за час, визначений домовленістю подружжя. Судовими є строки, що визначені за рішенням суду при наявності спору між сторонами (ч. 4 ст. 77, ч. 2 ст. 79, ч. 3 ст. 82, ст. 83 СК України тощо). Залежно від своєї визначеності строки та терміни поділяються на: а) визначені; б) невизначені. Так, визначені строки та терміни - ті, що обумовлені календарною датою або спливом певного періоду часу. Нерідко строки та терміни, що встановлені в сімейному законодавстві, є визначеними. Вони точно вказують на той проміжок часу або дату, з яким закон пов'язує виникнення відповідних правових наслідків. Наприклад, згідно зі ст. 44 СК України шлюб є недійсним від дня його державної реєстрації. Невизначені - це строки, які визначають тимчасові параметри, однак не містять точної вказівки на дату або відрізок часу. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 83 СК України рішенням суду може бути позбавлено одного з подружжя права на утримання або обмежено його строком, якщо подружжя перебувало в шлюбних відносинах нетривалий час. Згідно із ч. 3 ст. 79 СК, якщо один із подружжя одержує аліменти у зв'язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності. Згідно із ч. 1 ст. 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. В ч. 2 ст. 60 СК України вказано: кожна річ, набута за час шлюбу, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Залежно від ступеня свободи волі учасників сімейних правовідносин при встановленні строків виокремлюють: а) імперативні; б) диспозитивні строки. Імперативними визнаються строки, які не можуть бути змінені договором сторін. Наприклад, закон чітко встановлює правила обчислення строків щодо стягнення аліментів на одного з подружжя. Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більше як за один рік. Аналогічні правила встановлені щодо визначення часу, з якого присуджуються аліменти на дитину (ст. 191 СК України). В ч. 2 ст. 187 СК України вказано, що на підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії. Згідно із ч. 1 ст. 225 СК України усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення. Диспозитивними є строки, які сторони можуть встановити або змінити за взаємною згодою. В першу чергу вони мають місце в договірних відносинах членів сім'ї та родичів. Так, сторони самі можуть встановити строки виконання сімейних договорів. Так, згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 96 СК України у шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов'язків. У шлюбному договорі може також бути встановлена чинність договору або окремих його умов І після припинення шлюбу. В коментованій статті прямо відзначається, що порядок обчислення строків, що застосовуються при регулюванні сімейних відносин, встановлється цивільним законом. Тому це питання знаходить своє вирішення виключно в ЦК України. Згідно із ч. 1 ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Зазвичай, в сімейному праві не застосовуються такі проміжки часу, як тиждень або година. Основне значення мають строки, що визначаються роками та місяцями, а інколи - днями. В основному в сімейному законодавстві строки визначаються роками-один, три, п'ять, десять та п'ятнадцять років. При регулюванні сімейних відносин правові наслідки можуть пов'язуватися зі строками, що визначаються місяцями. Так, дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя (ч. 2 ст. 122 СК); аліменти на одного з подружжя сплачуються щомісячно (ст. 77 СК України); дитина, покинута в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати з них батьки, інші родичі, може бути усиновлена після досягнення нею двомісячного віку (ч. 1 ст. 209 СК); усиновлення дитини може бути проведено без згоди повнолітніх батьків, якщо судом буде встановлено, що вони, не проживаючи з дитиною понад шість місяців без поважних причин, не проявляють щодо неї батьківської турботи та піклування, не виховують та не утримують її (ч. 2 ст. 219 СК України). В окремих випадках сімейний закон надає значення дням. Наприклад, на підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії (ч. 2 ст. 187 СК); певні службові особи, а також інші особи, яким стало відомо про дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, зобов'язані протягом семи робочих днів подати інформацію про них до відповідних державних органів (ч. 1 ст. 214 СК); рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду (ч. 2 ст. 19 СК). Строки, що обчислюються днями, треба відрізняти від термінів (конкретних дат). Так, день народження, день смерті, день реєстрації шлюбу, день набрання чинності рішенням суду - це не строки, що визначаються днями, а відповідні терміни, тобто моменти у часі. За загальним правилом перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України). Таким чином сам день, від якого починається вирахування строку, до уваги не береться. При цьому початковий і кінцевий дні строку збігаються. Наприклад, батьки дитини домовилися про те, що один з них буде звільнений від сплати аліментів, якщо він передасть у власність дитини протягом одного місяця певне нерухоме майно (ст. 190 СК України). Якщо сторони уклали цей договір 10 липня 2007 р., то останнім днем належного виконання зобов'язання буде відповідно 10 червня 2007 р. Правило щодо неврахування календарної дати, коли сталася певна дія або подія, не можна визнати абсолютним. Існують випадки, коли правові наслідки настають не з наступного дня, а з дня, коли ця дія або подія відбулася. Наприклад, в СК України прямо вказано, що шлюб є недійсним від дня його державної реєстрації(ст. 44 СК України); у разі розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день реєстрації розірвання шлюбу; у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу (ч. ч. 1, 2 ст. 114 СК України). Крім того правило про початок перебігу строку з наступного від дня дії (події) не поширюється на випадки, коли строки не спливають, а настають (наприклад, 15 число кожного місяця - день сплати аліментів). Сплив строку є обставиною, з якою пов'язані певні юридичні наслідки. Якщо строк обчислюється роками, він спливає у відповідний місяць і число останнього року строку. Наприклад, подружжя 20 червня 2006 р. уклало шлюбний договір, згідно з яким дружина набуває права на проживання в квартирі чоловіка протягом трьох років. У зв'язку з тим, що день, від якого починається сплив строку, в цьому випадку не враховується, останнім днем, коли дружина буде мати право на проживання, є 20 червня 2009 р. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця (ч. 3 ст. 254 ЦК). Наприклад, згідно із ч. 2 ст. 77 СК України за рішенням суду аліменти на користь одного з подружжя сплачуються щомісячно. Останнім днем належного виконання аліментного обов'язку буде 31 число місяця, який має 31 день, 30 число місяця, який має 30 днів та відповідно - 28 або 29 лютого. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України). Закон визначає порядок вчинення дій в останній день строку. Так, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції (ст. 255 ЦК України). Закінченням дня, протягом якого може бути вчинена дія, за загальним правилом є 24 година відповідної доби. Однак якщо дія вчиняється в установі, то її вчинення може бути обмежене часом, коли певна установа працює. Наприклад, той з батьків, який проживає окремо від дитини, може передавати гроші (аліменти) другому з батьків особисто. За таких обставин належним виконанням буде вважатися передача грошової суми до 24 годин останнього дня строку (певного місяця). Якщо ж гроші надсилаються через банк, то дії з виконання зобов'язання будуть пов'язані з режимом роботи банку. Якщо в певному місті немає установи, яка працює до 24 години, платник аліментів зобов'язаний здійснити дію щодо перерахування грошей до 18 годин (інший час, коли банк здійснює відповідні банківські операції). Серед строків важливе значення має строк позовної давності, який належить до строків захисту сімейних прав та інтересів (див. коментар до ст. 20 СК України). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "Стаття 12. Обчислення строків, встановлених у цьому Кодексі" |
||
|
||