|
Якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Коли шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя мас право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її.
В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.
(Із змінами, внесеними згідно із законами України від 15.11.94 р. № 244/94-ВР, від 07.02.97 р. № 55/97-ВР, від 05.04.2001 р. № 2342-ІІІ)
(1) Чимало діянь, згаданих в Особливій частині цього Кодексу, належать до адміністративних проступків із матеріальним складом. Це означає, що адміністративна відповідальність настає лише за наявності наслідків у вигляді матеріальної шкоди. Хоча основна частина складів правопорушень, за які передбачено адмінвідповідальність за цим Кодексом, є формальними. Тим не менш, це аж ніяк не означає, що вони не супроводжуються заподіянням майнової шкоди. Якщо таку шкоду заподіяно, то згідно статті 40 цього Кодексу, адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право (але не зобов'язані) одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує 34 грн., а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, коли шкоду заподіяно неповнолітнім.
Коли шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує 17 грн., суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її.
В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства (відповідно до Цивільного процесуального кодексу України).
(2) Відповідно до ч. І ст. 329 КУАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди виконується в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
Більше того, ця постанова в частині відшкодування майнової шкоди вже є виконавчим документом, тобто не потребує якихось додаткових документів і проходження процедури за розділом VI Цивільного процесуального кодексу України щодо звернення рішень до виконання, а одразу є підставою для відкриття виконавчого провадження за правилами, передбаченими Законом України "Про виконавче провадження".
(3) Відшкодування шкоди відбувається в порядку, передбаченому главою 82 Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Натомість, моральна шкода, згідно ст. 1167 ЦКУ, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч.2 ст.1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
3) в інших випадках, встановлених законом.
З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ст. 1192 ЦК України).
Суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища (ч. 4 ст. 1193 ЦК України).
(4) Відповідно до статті 330 КУАП, у разі добровільного невиконання порушником постанови по справі про адмінправопорушення в частині відшкодування майнової шкоди в 15-денний строк з дня вручення йому копії постанови по справі про адмінправопорушення (а в разі оскарження або опротестувати такої постанови - в 15-денний строк з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення), вона надсилається для стягнення збитків у порядку виконавчого провадження відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
|
- Цивільна відповідальність страхувальника незалежно від вини за заподіяння ушкодження здоров'я і смерті застрахованій особі.
покладено на страхувальника, тобто на авіаційні підприємства. Потерпілий член екіпажу не повинен доводити свою невинність. Груба необережність потерпілого члена екіпажу не може звільнити страхувальника від відповідальності. Отже, авіаційні підприємства відповідають і за випадкове заподіяння шкоди членам екіпажу, в тому числі за шкоду, що виникла внаслідок непереборної сили (ст. 29 Повітряного
- Відповідальність за шкоду, заподіяну громадянином, нездатним розуміти значення своїх дій.
обов'язок відшкодувати суд може покласти на тих, хто з нею проживає, працездатних і спроможних відшкодувати шкоду одного з подружжя, батьків, повнолітніх дітей, які знали про її стан, але не порушували питання про визнання заподіювача недієздатним і встановлення над ним опіки. Обмежено дієздатні громадяни внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами не можуть бути звільнені
- Підстави відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки
обов'язок з відшкодування заподіяної шкоди виникає незалежно від вини заподіювача шкоди, тобто і за випадково заподіяну шкоду. В цьому полягає істотна особливість відшкодування за ст. 450 ЦК УРСР порівняно з відшкодуванням на загальних підставах (ст. 440 ЦК УРСР). Безвинний характер обов'язку з відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, підтверджується змістом обставин, які
- На кого покладається відповідальність за шкоду, завдану недієздатною особою і особою, яка не здатна розуміти значення своїх дій?
покладений судом на тих, хто з нею проживає, працездатних і спроможних відшкодовувати шкоду іншого з подружжя, батьків, повнолітніх дітей, що знали про її стан, але не порушували питання про визнання заподіювача недієздатним і встановлення над ним
- 8.3. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності
покладення обов'язку на батьків (усиновлювачів), піклувальника за шкоду, завдану неповнолітнім має місце лише за умови надання ними згоди на набуття цією неповнолітньою особою повної цивільної дієздатності. Тобто, якщо неповнолітнім набуто повної цивільної дієздатності за рішенням суду без згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника, то останні звільняються від обов'язку відшкодувати
- Відповідальність за шкоду, заподіяну громадянином, визнаним недієздатним
обов'язані здійснювати нагляд за недієздатними особами (ст. 448 ЦК УРСР). Відповідальність зазначених фізичних і юридичних осіб настає за наявності загальних підстав відповідальності (ст. 440 ЦК УРСР). Під виною опікуна або юридичної особи слід, розуміти нездійсненнії нагляду за недієздатним на момент заподіяння ним
- § 10. Відповідальність за шкоду, спільно заподіяну кількома особами
статті 1185, 1206 ЦК України). Співзаподіювачі як володільці джерел підвищеної небезпеки відповідають незалежно від вини. Здебільшого солідарну відповідальність несуть особи, які заподіяли шкоду спільними злочинними діями як співучасники1. Судова практика виходить з того, що суди мають право покласти на підсудних, спільними діями яких заподіяно шкоду, часткову, а не солідарну відповідальність,
- Стаття 431. Гарантії у разі каліцтва і захворювання, відшкодування збитків
обов'язків.
- Підстави відповідальності нестрахувальника за ушкодження здоров'я і заподіяння смерті застрахованій особі.
заподіяно нестрахувальником, тобто фізичною або юридичною особою, з якими потерпілий не перебуває у трудових відносинах, то вони несуть відповідальність за заподіяну шкоду. При цьому, коли шкоду заподіяно джерелом підвищеної небезпеки, належним нестрахувальникові, то він відповідає перед потерпілим як володілець джерела підвищеної небезпеки незалежно від вини (ст. 450 ЦК УРСР). В іншому разі
- Підстави відповідальності страхувальника за ушкодження здоров'я і смерть застрахованої особи.
обов'язків заподіяно шкоду здоров'ю страхувальником, останній відповідає перед потерпілим за наявності загальних і спеціальних 1 Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 46-47. - Ст. 403. підстав цивільної відповідальності (ст. 440 ЦК УРСР). Спеціальні підстави відповідальності - це наявність трудових відносин між страхувальником і потерпілим працівником, заподіяння шкоди, пов'язаної з
- Який зміст зобов'язань, що виникають внаслідок рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи?
обов'язання є громадянин, який має право на відшкодування понесеної шкоди і виступає в особі кредитора (потерпілого), та інша фізична особа, за яку держава зобов'язана цю шкоду відшкодувати. Право вимагати відшкодування шкоди, якої зазнано при рятуванні здоров'я та життя іншої особи, належить будь-якому громадянинові, котрий, виконуючи свій громадянський обов'язок, зазнав цієї шкоди. До того ж
- Хто відповідає за шкоду, заподіяну малолітньою та неповнолітньою особою?
обов'язки, то, відповідно, до відповідальності вони повинні притягуватись незалежно від того, проживають вони разом з дитиною чи роздільно. На батьків, позбавлених батьківських прав, суд може покласти відповідальність за шкоду, завдану їхніми неповнолітніми дітьми, протягом трьох років після позбавлення батьків батьківських прав, якщо поведінка неповнолітнього стала наслідком неналежного
- 1. Особливості зобов'язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди органами дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду
обов'язання із заподіяння шкоди незаконними діями правоохоронних, судових органів виникають внаслідок порушення абсолютних прав як майнових (наприклад, право власності), так і особистих благ (життя, здоров'я, ділової репутації тощо). У правовідносинах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, визначені як той, у кого виникає обов'язок, так і той, у кого виникає право на відшкодування. Незалежно від
- Покладення.
статті 1256 і 1257 ЦК України). Отже, покладення має деякі загальнокорисні цілі, внаслідок чого його виконання мають право вимагати інші спадкоємці, організації, які зацікавлені у виконанні покладення, а також прокурор. На відміну від заповідального відказу покладення може мати і немайновий характерний (ст. 1259 ЦК
- § 5. Відповідальність організації за шкоду, заподіяну з вини її працівника
статтею формулюються загальні вимоги до відповідальності організацій незалежно від того, за якою статтею кваліфікується конкретний випадок відповідальності. Правило ст. 441 ЦК УРСР про коло осіб, протиправні й винні вчинки яких розглядаються як дії самої організації, є загальним правилом віднесення до суб'єктів відповідальності організації1. Відповідальність організації за дії її працівників
|