Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
Президент Російської Федерації. Кримінально-виконавчий кодекс Російської федерації зі змінами від 07.06.2013, 2013 - перейти до змісту підручника

Стаття 185. Правове становище засудженого до страти

1. Після вступу вироку суду в законну силу засуджений до страти має право в установленому законом порядку звернутися з клопотанням про помилування.
2. Засуджений до страти вправі:
а) у передбаченому законом порядку оформити необхідні цивільно-правові та шлюбно-сімейні відносини;
б) отримувати необхідну медичну допомогу;
в) отримувати юридичну допомогу та мати побачення без обмеження їх тривалості та кількості з адвокатами та іншими особами, що мають право надавати юридичну допомогу;
г) отримувати і відправляти листи і поштові картки без обмеження;
(в ред. Федерального закону від 30.12.2012 N 304-ФЗ)
д) мати щомісяця одне короткострокове побачення з близькими родичами;
е) мати побачення зі священнослужителем;
ж) користуватися щодня прогулянкою тривалістю 30 хвилин;
з) щомісяця витрачати на придбання продуктів харчування та предметів першої необхідності кошти в розмірі, встановленому для засуджених, які утримуються у в'язниці на суворому режимі.
3. Засуджені до страти, щодо яких вирок суду вступив в законну силу, але питання про помилування не ре-шен або клопотання яких про помилування задоволено, до направлення до виправної установи для подальшого відбування покарання утримуються в умовах, передбачених статтею 127 цього Кодексу.
4. Засуджені до страти, щодо яких клопотання про помилування відхилено або прийнято рішення про непридатний-ванні помилування, до направлення до відповідних установ для виконання вироку утримуються в умовах, передбачених частиною п'ятою статті 131 цього Кодексу.
(П. 4 в ред. Федерального закону від 08.01.1998 N 11-ФЗ)
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Стаття 185. Правове становище засудженого до страти"
  1. Стаття 186. Порядок виконання смертної кари
    засудженого і перевірка його психічного стану. Остання здійснюється комісією, що складається з трьох лікарів. При виявленні психічного розладу, який позбавляє засудженого можливості усвідомлювати фактичний характер своїх дій, їх суспільну небезпеку або можливості керувати своїми діями, комісією складається протокол, що направляється до суду, який постановив вирок. У цьому
  2. Стаття 184. Загальні положення виконання покарання у ви-де страти
    засудженого з клопотанням про помилування виконання вироку суду призупиняється до прийняття рішен-ня Президентом Російської Федерації. 3. При відмові засудженого від звернення з клопотанням про помилування адміністрація виправної установи складає акт у присутності прокурора. Зазначений акт засвідчується прокурором і направляється їм до Верховного Суду Російської Федерації і Генеральну
  3. Стаття 185. Правове становище засудженого до страти
    185 1. Правове становище засуджених до смертної кари і порядок виконання смертної кари регулюються нормами гл. 23 розділу VII ДВК РФ. Регулювання порядку виконання смертної кари на рівні закону вперше здійснено саме в ДВК РФ. Раніше виконання цього покарання не було предметом законодавчого регулювання і здійснювалося на рівні відповідної секретної інструкції.
  4. Стаття 59. Смертна кара Коментар до статті 59
    страти тимчасово, надалі до її повного скасування і лише за особливо тяжкі злочини проти життя. Проте Російська Федерація у зв'язку з вступом до Ради Європи та підписанням Протоколу N 6 до Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод прийняла на себе зобов'язання не застосовувати смертну кару аж до її повного виключення з системи покарань. Дане зобов'язання в
  5. 12. Довічне позбавлення волі
    становище: "При заміні в порядку помилування смертної кари позбавленням волі воно може бути призначене довічно (ч. 1)". Однак довічне позбавлення волі не було включено в систему покарань і, отже, не розглядалося як самостійний вид покарання і могло застосовуватися тільки Президентом РФ у порядку помилування засуджених до смертної кари. КК РФ 1996 р. включив довічне
  6. Стаття 184. Загальні положення виконання покарання у вигляді смертної кари
    правових реалій не перешкоджає визнанню його істотним елементом правового регулювання права на життя. Конституційний Суд РФ зазначив, що відповідно до ст. 18 Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 держава зобов'язана утримуватися від дій, які позбавили б договір його об'єкту і мети, якщо: a) вона підписала договір або обмінялася документами,
  7. § 14 . Смертна кара
    правовим стандартам. Так відповідно до приня-тим ООН 15 грудня 1989 Другим Факультативним протоколом до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, спрямованого на скасування смертної кари, кожна держава 1 СУ РРФСР. 1917. № 1. Ст. 10. 2 Див там же. 1920. № 4-5. 3 Див: Кримінальне право Російської Федерації. Загальна частина. М., 1999. С. 363, 364. повинно
  8. Стаття 126. Виправні колонії особливого режиму для засуджених, які відбувають довічне позбавлення волі
    засуджених у виправних колоніях особливого режиму відбувають покарання засуджені до довічного позбавлення волі, а також засуджені, яким смертна кара в порядку помилування замінена довічним позбавленням
  9. Стаття 126. Виправні колонії особливого режиму для засуджених, які відбувають довічне позбавлення волі
    статтях хоча й обмовляється, що особи, засуджені до довічного позбавлення волі, утримуються окремо від інших засуджених, проте прямо вказується, що такі засуджені направляються для відбування покарання у виправні колонії особливого режиму, як це і передбачено ст. 58 КК РФ. --- Див: Ухвала Конституційного Суду РФ від 18 квітня 2006 р. N 131-О
  10. Стаття 57. Довічне позбавлення волі Коментар до статті 57
    засудженого злісних порушень встановленого порядку відбування покарання протягом попередніх трьох років. Особа, яка вчинила в період відбування довічного позбавлення волі нове тяжке або особливо тяжкий злочин, умовно-дострокового звільнення не підлягає (див. коментар до ст.
  11. Стаття 59. Смертна кара Коментар до статті 59
    положень, російське кримінальне законодавство йшло по шляху скорочення умов, при наявності яких за скоєний злочин могло б призначатися покарання у вигляді смертної кари. По-перше, це проявлялося в скороченні видів злочинів, за які могло б бути призначено це покарання, і, по-друге, в скороченні категорій осіб, до яких застосовується смертна кара. Крім того, КК РФ