Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
Президент Російської Федерації. Кримінально-виконавчий кодекс Російської федерації зі змінами від 07.06.2013, 2013 - перейти до змісту підручника

Стаття 184. Загальні положення виконання покарання у ви-де страти

1. Засуджений до страти повинен міститися в одиночній камері в умовах, що забезпечують його посилену охорону і ізоляцію.
2. При зверненні засудженого з клопотанням про помилування виконання вироку суду призупиняється до прийняття рішен-ня Президентом Російської Федерації.
3. При відмові засудженого від звернення з клопотанням про помилування адміністрація виправної установи складає акт у присутності прокурора. Зазначений акт засвідчується прокурором і направляється їм до Верховного Суду Російської Федерації і Генеральну прокуратуру Російської Федерації для перевірки кримінальної справи і складання висновку, який видається Пре-зиденту Російської Федерації. Виконання вироку в цьому випадку припиняється до прийняття рішення Президентом Російської Федерації.
(П. 3 в ред. Федерального закону від 08.01.1998 N 11-ФЗ)
4. Підставою для виконання покарання у вигляді смертної кари є що вступив у законну силу вирок суду, а також рі-шення Президента Російської Федерації про відхилення клопотання засудженого про помилування або рішення Президента Російської Федерації про незастосування помилування до засудженого, який відмовився від звернення з клопотанням про помилування.
(П. 4 в ред. Федерального закону від 08.01.1998 N 11-ФЗ)
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Стаття 184. Загальні положення виконання покарання у ви-де смертної кари"
  1. Стаття 186. Порядок виконання смертної кари
    Коментар до статті 186 1. Виконанню страти передує посвідчення особи засудженого і перевірка його психічного стану. Остання здійснюється комісією, що складається з трьох лікарів. При виявленні психічного розладу, який позбавляє засудженого можливості усвідомлювати фактичний характер своїх дій, їх суспільну небезпеку або можливості керувати своїми
  2. Стаття 59. Смертна кара Коментар до статті 59
    1. Смертна кара є винятковою мірою покарання. Вона є найбільш суворою мірою, що займає крайнє (по жорсткості) місце в системі покарань (ст. 44 КК РФ). 2. Смертна кара як вид покарання передбачена в п'яти складах злочинів КК РФ. Це склади, що встановлюють відповідальність за вбивство (ст. 105), посягання на життя державного чи громадського діяча (ст.
  3. Стаття 184. Загальні положення виконання покарання у вигляді смертної кари
    Коментар до статті 184 1. Конституцією РФ смертна кара визнана винятковою мірою покарання, яка надалі до її скасування може встановлюватися федеральним законом лише за особливо тяжкі злочини проти життя. Нині КК РФ передбачає можливість призначення страти за такі злочини: вбивство при обтяжуючих обставинах (ч. 2 ст. 105 КК РФ);
  4. § 14. Смертна кара
    Смертна кара є по російському карному закону винятковою мірою покарання, яка може бути установ-лена тільки за особливо тяжкі злочини, що посягають на життя (ч. 1 ст. 59 КК). За своїм змістом смертна кара полягає в правомірність-ном заподіянні смерті особі в якості покарання за скоєння особливо тяжкого злочину, який зазіхав на життя іншої че- дини. Це саме
  5. 12. Довічне позбавлення волі
    У чинному кримінальному законодавстві як самостійного виду покарання виділяється довічне позбавлення волі (п. "м" ст. 44 і ст. 57 КК РФ). Довічне позбавлення волі так само, як і позбавлення волі на певний строк, полягає в ізоляції засудженого від суспільства в спеціальній установі (у виправних колоніях особливого режиму), але безстроково (довічно). Довічне
  6. Стаття 59. Смертна кара Коментар до статті 59
    Конституцією РФ встановлені пріоритети цінностей нашого суспільства. Вищої з них у відповідності зі ст. 2 є людина, її права і свободи. Основні права і свободи людини є невідчужуваними і належать кожному від народження. Визнання, дотримання і захист прав і свобод людини і громадянина - обов'язок держави. Серед основних прав особливо виділяється право на життя, яке в разі його
  7. Стаття 57. Довічне позбавлення волі Коментар до статті 57
    1. Поряд з позбавленням волі на певний строк КК РФ передбачає довічне позбавлення волі. Раніше, до 2004 р., довічне позбавлення волі призначалося судом як альтернатива смертної кари за вчинення особливо тяжких злочинів, що посягають на життя. У Особливої ??частини КК РФ довічне позбавлення волі в якості альтернативної санкції було передбачено в п'яти складах злочинів: ч. 2
  8. Стаття 4. Принцип рівності громадян перед законом Коментар до статті 4
    1. Принцип рівності, закріплений у тому числі в ряді міжнародних правових актів, означає, що потенційно всі особи у разі вчинення злочину рівні між собою, тобто притягуються до кримінальної відповідальності незалежно від яких б то не було соціальних, біологічних та інших особливостей особистості. 2. Цей принцип не означає абсолютну рівність всіх осіб, які вчинили злочини.
  9. Стаття 83. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності обвинувального вироку суду Коментар до статті 83
    1. Причини, з яких вирок не виконувався, можуть бути самими різними (тривала хвороба, надана відстрочка відбування покарання вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до 14 років, стихійні лиха і т.д.). 2. КК РФ передбачає тільки одну підставу до призупинення строків давності виконання вироку: це ухилення від відбування покарання (зміна місця
  10. Покарання.
    Термін "бао" використовувався в Древньому Китаї в значенні відплати за вчинений злочин. Живучість уявлення про покарання як про відплату за принципом таліона, що бере свій початок з первіснообщинного ладу, визначила тривале існування в Китаї звичаю кровної помсти, з яким безуспішно боролися китайські правителі. Остаточне затвердження традиційної системи покарань в V-IV
  11. Стаття 185. Правове становище засудженого до страти
    Коментар до статті 185 1. Правове становище засуджених до смертної кари і порядок виконання смертної кари регулюються нормами гл. 23 розділу VII ДВК РФ. Регулювання порядку виконання смертної кари на рівні закону вперше здійснено саме в ДВК РФ. Раніше виконання цього покарання не було предметом законодавчого регулювання і здійснювалося на рівні відповідної секретної
  12. 7. Призначення покарання за незакінчений злочин
    Кримінальним кодексом 1996 р. містить нову норму, що містить правило обов'язкового пом'якшення покарання за всяке незакінчена злочин. Колишнє кримінальне законодавство (ст. 15 КК 1960 р.) містило лише загальні рекомендації про індивідуалізацію покарання за незакінчений злочин, вказуючи, що покарання за готування до злочину і за замах на злочин призначається за
  13. Стаття 126. Виправні колонії особливого режиму для засуджених, які відбувають довічне позбавлення волі
    Коментар до статті 126 1. Відповідно до п. "л" ст. 44 КК РФ довічне позбавлення волі є самостійним видом покарання. У цьому зв'язку засуджені до довічного позбавлення волі та засуджені, яким смертна кара замінена довічним позбавленням волі в порядку помилування, як самостійна категорія засуджених відбувають покарання окремо від засуджених інших категорій. Крім
  14. Стаття 83. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності обвинувального вироку суду Коментар до статті 83
    Вирок підлягає приведенню у виконання по вступі його в законну силу. Вирок вважається не приведеним у виконання, якщо він з якихось причин не був спрямований органу, виконуючому покарання, або не був реалізований. неприведення вироку в виконання протягом тривалого терміну після винесення обвинувального вироку і вступу його в законну силу істотно знижує його
  15. Стаття 44. Види покарань Коментар до статті 44
    У ст. 44 КК РФ наведений перелік покарань, розташованих у певному порядку. Практично мова йде про систему покарань, тобто про певним чином упорядкованому переліку видів покарань, передбачених кримінальним законом за вчинення злочинів. У системі покарань найбільш яскраво проявляється характер і спрямованість кримінальної політики держави, яка , в свою чергу, залежить від
  16. Стаття 65. Призначення покарання при вердикті присяжних засідателів про поблажливість Коментар до статті 65
    По справах, розглянутих за участю присяжних засідателів, покарання призначається за правилами глави 10 КК РФ з вилученнями, передбаченими ст. 65 КК РФ. Правові наслідки призначення покарання при вердикті присяжних про поблажливість закріплені в ст. 349 КПК РФ, в якій, у свою чергу, є посилання на положення ст. ст. 64 і 65 КК РФ. Відповідно до норм КПК РФ (ч. 4 ст. 339) і КК РФ
  17. 6. Принцип гуманізму
    П'ятий кримінально-правовий принцип - принцип гуманізму. Стаття 7 КК РФ формулює його так: "1. Кримінальне законодавство Російської Федерації забезпечує безпеку людини. 2. Покарання й інші заходи кримінально-правового характеру, при змінювані до обличчя, яке здійснило злочин, не можуть мати своєю метою заподіяння фізичних страждань або приниження людської гідності ". Гуманізм
  18. § 8. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності обвинувального вироку суду
    Давністю обвинувального вироку суду вважається закін-ня встановлених в кримінальному законі строків, після чого вине-сенний вирок не може бути приведений у виконання і осуж-денний повинен бути звільнений від призначеного йому покарання. Вступив у законну силу вирок суду може бути не при-веден у виконання в силу різного роду обставин: тривалого- ная хвороба засудженого, війна,