| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 14. Смертна кара |
||
|
Смертна кара є по російському карному закону винятковою мірою покарання, яка може бути установ-лена тільки за особливо тяжкі злочини, що посягають на життя (ч. 1 ст. 59 КК). За своїм змістом смертна кара полягає в правомірність-ном заподіянні смерті особі в якості покарання за скоєння особливо тяжкого злочину, який зазіхав на життя іншої людини. Це найсуворіше з системи покарань носить виключи-вальний характер, оскільки на відміну від інших видів покарань, по-перше, не переслідує мети виправлення засудженого, у-других, реалізація принципу соціальної справедливості тут істотно відтісняє на другий план принцип гуманізму. У Конституції РФ (ч. 2 ст. 20) міститься важливе з політи-чеський і юридичної точок зору положення про те, що смерт-ная кара аж до її скасування може встановлюватися федераль-ним законом в як виняткової міри покарання за осо-бо тяжкі злочини проти життя при наданні обвинуваченому права на розгляд його справи судом за участю присяжних засідателів. З цього положення можна зробити, як мінімум, чотири висновки: 1) смертна кара розглядається в Росії як тимчасовий захід, що підлягає скасуванню за наявності відповідних соціально-політичних і соціально-психо-логічних умов; 2) смертна кара є винятковою мірою покарання і застосовується в цьому зв'язку тільки за вузьке коло особливо небезпечних діянь, що посягають на життя іншої людини: 3) обвинуваченому в злочині, за вчинення якого перед-бачено смертна кара, надаються максимальні гаран-тії від можливого судового свавілля - йому дано право на розгляд справи судом за участю присяжних засідателів; 4) застосування смертної кари обмежено по колу осіб. Протягом ХХ в. в Росії смертна кара кілька разів зазна-рівнялася, а потім в силу різних причин відновлювалася. Так, скасовано смертну кару було декретом II з'їзду Рад від 26 жовтня 1917 р.1, а після її відновлення в період Громадян- ської війни знову скасована декретом ВЦВК і РНК РРФСР від 17 січня 1920 р.2 У КК РРФСР 1960 р. смертна кара передбачалася в ос-новних за особливо небезпечні державні злочини, различ-ні види вбивств, економічні злочини, які заподіяли шкоду в особливо великих розмірах. Вона передбачалася за 17 злочинів у мирний і 16 - у воєнний час і в бойовій обстановці. Однак застосовувалася смертна кара, як правило, за вбивства при обтяжуючих обставинах. За даними за 1987 96% вироків до страти було винесено саме за ці діяння. У загальній структурі покарань, призначених протягом 1985-1989 рр.., Смертна кара склала менше 0,05% 3. Позиція Росії щодо смертної кари відповідає міжнародно-правовим стандартам. Так відповідно до приня-тим ООН 15 грудня 1989 Другим Факультативним протоколом до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, спрямованого на скасування смертної кари, кожна держава 1 СУ РРФСР. 1917. № 1. Ст. 10. 2 Див там же. 1920. № 4-5. 3 Див: Кримінальне право Російської Федерації. Загальна частина. М., 1999. С. 363, 364. Має вжити всіх заходів для скасування смертної кари в рамках своєї юрісдікціі1. Смертна кара не призначається жінкам, а також особам вчинили злочини у віці до 18 років, і чоловікам, які досягли до моменту винесення судом вироку 65 років (ч. 2 ст. 59 КК). У зв'язку з входженням України до Ради Європи вона прийняла на себе зобов'язання про поетапне скасування смертної кари. В Указі Президента РФ від 16 травня 1996 р. № 724 «Про поетапне-ном скорочення застосування смертної кари у зв'язку з входженням Росії до Ради Європи» 2 детально викладені основні заходи, що вживаються в цьому напрямку. Кримінальним законом передбачено, що смертна кара в по-рядку помилування може бути замінена довічним позбавленням волі або позбавленням волі на строк 25 років (ч. 3 ст. 59 КК). У постанові Пленуму Верховного Суду РФ від 27 січня 1999 р. № 1 «Про судову практику у справах про вбивство (ст. 105 КК РФ) »зазначається, що смертна кара як виняткова міра покарання може застосовуватися за вчинення особливо тяжкого пре-ступления, який зазіхав на життя, лише тоді, коли необхід-ність її призначення викликається особливими обставинами, свідчать про високий ступінь суспільної небезпеки скоєного, і поряд з цим, вкрай негативними даними, що характеризують винного як особа, що представляє винятково небезпеку для общества3. Підставою для виконання покарання у вигляді смертної кари є що вступив у законну силу вирок суду, а також рі-шення Президента РФ про відхилення клопотання засудженого про помилування або рішення Президента РФ про незастосування помі-лованія до засудженого, який відмовився від звернення з ходатайст-вом про помилування (ст. 59 КК). 1 Див: Міжнародні акти про права людини. СБ документів. М. 1999. С. 74-76. 2 СЗ РФ. 1996. № 21. Ст. 2468. 3 Див: Судова практика у кримінальних справах / сост. Г.А. Есаков. М., 2005. С. 139. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 14. Смертна кара " |
||
|
||