|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Стаття 194. Ухвалення рішення суду
|
|
Коментар до статті Коментар до частини 1.
§ 1. Відповідно до ст. 194 ЦПК РФ рішенням є постанова суду першої інстанції, яким справа вирішується по суті (п. 1 Постанови Пленуму ЗС РФ від 19 грудня 2003 р. N 23 "Про судове рішення").
§ 2. В силу ст. 194 ЦПК РФ у формі рішення приймаються лише ті постанови суду першої інстанції, якими справа дозволяється по суті, а коло питань, що становлять зміст рішення, визначено ст. ст. 198, 204 - 207 ЦПК РФ.
Тому неприпустиме включення до резолютивну частину рішення висновків суду по тій частині позовних вимог, за якими не береться постанову по суті (ст. ст. 215, 216, 220 - 223 ЦПК РФ). Ці висновки викладаються у формі ухвал (ст. 224 ЦПК РФ), які повинні виноситися окремо від рішень. Разом з тим необхідно мати на увазі, що включення зазначених висновків в рішення саме по собі не є істотним порушенням норм процесуального права і не тягне за цим пунктом його скасування в касаційному (апеляційному) і наглядовому порядку (п. 13 Постанови Пленуму ВС РФ від 19 грудня 2003 р. N 23 "Про судове рішення ").
§ 3. Питання. Як слід чинити судді наглядової інстанції, що розглядає одночасно наглядові скарги (подання прокурора) сторін по одній справі: скільки має виноситися визначень?
Відповідь. Зі змісту ч. 1 ст. 194, ст. ст. 329 і 360 ЦПК РФ слід, що незалежно від кількості заявлених вимог в одному провадженні, позовів (зустрічних позовів), апеляційних та касаційних скарг (подань) сторін по справі суд (суддя), розглядаючи справу, виносить одне рішення (ухвалу).
Тому, виходячи із загальних принципів процесуального права в провадженні в порядку нагляду за результатом розгляду наглядових скарг або подань прокурора (ст. 381 ЦПК РФ), витребуваного справи (ст. 383 ЦПК РФ), справи по суті в суді наглядової інстанції (ст. 388 ЦПК РФ), суддею (судом) має виноситися одне визначення (Питання 7 Постанови Президії ВР РФ "Огляд судової практики Верховного Суду Російської Федерації за перший квартал 2004 р. ").
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "Стаття 194. Ухвалення рішення суду" |
- Стаття 239. Дії суду після прийняття заяви про скасування заочного рішення суду
прийняття заяви про скасування заочного рішення
- Стаття 239. Дії суду після прийняття заяви про скасування заочного рішення суду
прийнятті заяви і призначення часу і місця його розгляду виноситься ухвала (див. коментар до ст. 224, 225 ЦПК). 2. У визначенні суду про прийняття заяви також вказується про направлення сповіщень бере участь у справі про час і місце судового засідання та про направлення їм копії заяви та доданих до неї матеріалів. При напрямку сповіщень застосовуються правила ,
- Стаття 427. Ухвала суду про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду
прийняття, порядок оскарження ухвали й інші положення, передбачені статтею коментарів, в цілому збігаються до положень ст. 422 ЦПК, що регулює питання винесення судом ухвали у справі про оскарження рішення третейського суду, і не потребують додаткових роз'яснень (див. коментар до даної
- Стаття 424. Форма і зміст заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду
прийняття та розгляду заяви судом. Вимоги до форми і змісту заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду подібні з вимогами, що пред'являються ст. 419 ЦПК до заяви про скасування рішення третейського суду, і не потребують додаткових роз'яснень (див. коментар до зазначеної
- Стаття 414. Відмова у визнанні рішення іноземного суду
стаття, відсилаючи до положень пп. 1-5 ч. 1 ст. 412 ЦПК і діючи у взаємозв'язку з нею, встановлює підстави для відмови у визнанні рішення іноземного суду, що не потребує примусового виконання на території Російської Федерації (див. коментар до цієї статті). Процедура, в якої здійснюється винесення ухвали про відмову у визнанні рішення іноземного суду, регулюється ст.
- Стаття 329. Постанова суду апеляційної інстанції
прийнятті нового рішення суддя районного суду виносить апеляційне рішення (абз. 3 ст. 328 ЦПК). Апеляційне рішення виноситься у випадках, коли суддя районного суду приходить до інших висновків по суті вирішення справи, ніж світовий суддя. 2. Постанова суду апеляційної інстанції, яким справа не вирішується по суті, виноситься у формі визначення . Визначення виноситься у випадках:
- Стаття 52. Скасування рішення Дисциплінарного комітету з нововиявленими обставинами
рішення Дисциплінарного комітету обставини згодом відпали, зокрема в результаті скасовано рішення суду, арбітражного суду, третейського
- Стаття 73. Невиконання рішення Третейського суду Організації
рішення Третейського суду Організації не раніше ніж після закінчення одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для добровільного виконання рішення Третейського суду, якщо жодна зі сторін третейського спору не вернулась до арбітражного суду із заявою про примусове виконання відповідного рішення третейського суду, і якщо справа не було повернуто арбітражним судом до Третейського суду
- Стаття 367. Законна сила касаційного визначення
прийняте за результатами розгляду касаційної скарги або подання (див. коментар до ст. 366 ЦПК), набирає законної сили з моменту його винесення. Воно може бути переглянуте лише в порядку нагляду або за нововиявленими обставинами, за винятком випадку, передбаченого ст. 370 ЦПК. Це відноситься і до тих касаційним визначень, якими рішення суду першої інстанції в
- Стаття 422. Ухвала суду у справі про оскарження рішення третейського суду
рішення третейського
|