|
1. Визначення, прийняте за результатами розгляду касаційної скарги або подання (див. коментар до ст. 366 ЦПК), набирає законної сили з моменту його винесення. Воно може бути переглянуте лише в порядку нагляду або за нововиявленими обставинами, за винятком випадку, передбаченого ст. 370 ЦПК.
Це відноситься і до тих касаційним визначень, якими рішення суду першої інстанції відповідно до абз. 4 ст. 361 ЦПК змінюється або скасовується повністю або в частині з винесенням нового рішення. У такому випадку визначення повністю або у відповідній частині замінює рішення суду першої інстанції і набуває все властивості рішення, що вступило в законну силу (див. коментар до ст. 209 ЦПК).
При залишення рішення повністю або в частині без зміни набрало законної сили касаційне визначення лише наділяє законною силою рішення суду першої інстанції повністю або у відповідній частині (абз. 3 ч. 1 ст. 209 ЦПК).
2. Після винесення касаційної ухвали про скасування рішення повністю або частково і направлення справи на новий розгляд вона внаслідок своєї законної сили зобов'язує відповідний суд першої інстанції розглянути справу знову повністю або у відповідній частині. Що стосується викладених у визначенні вказівок про необхідність вчинення процесуальних дій, то вони обов'язкові для суду першої інстанції в тій мірі, в якій не перешкоджають його самостійності та незалежності при оцінці доказів і прийнятті рішення (див. коментар до ст. 369 ЦПК).
3. Законна сила касаційного ухвали про скасування рішення із закриттям провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з тією ж вимогою (див. коментар до ст. 221 ЦПК). Що вступило в законну силу касаційне ухвалу про скасування рішення із залишенням заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з тією ж вимогою після усунення обставин, що стали підставою для прийняття такого визначення (див. коментар до ст. 223 ЦПК).
|
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
стаття трактує про передачу проданої речі із застереженням про збереження права власності за продавцем до оплати речі покупцем або настання іншої обставини, тобто про невідкладно обумовленому договорі про передачу. Абзац 1 ст. 491 ГК відокремлює умовну традицію (речову угоду) від лежить в її основі не умовна купівлі-продажу (обязательственной угоди), а також показує, що угода
- 7. Пойменовані і непойменовані договори
стаття не дає можливості визнати "угоду недійсною як не передбачену законом" (Вісник Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації. 1996. N 11. С. 76). Перший з авторів вважав, що до непойменовані договорами "застосовуються загальні положення зобов'язального права і, крім того, у відповідних випадках і у відповідних частинах можуть бути застосовані норми, встановлені
- 2. Форми договірної відповідальності
статтях Принципів ми знову зустрічаємося з терміном "збитки". Наприклад, відповідно до ст. 7.4.11 збитки мають бути виплачені одноразово у повній сумі (damages are to be paid in a lump sum); в ст. 7.4.12 говориться про валюті обчислення збитків (currency in which to assess damages) і т.д. --- --- Принципи міжнародних комерційних договорів / Пер. з англ. А.С.
- 1. Поняття договору доручення
стаття була присвячена наслідкам виходу повіреного за межі своїх повноважень . Аналогічні питання виникли і при підготовці чинного Кодексу. У своїй основі гл. 10 в обох її частинах (йдеться і про представництво, і про довіреності) регулює відносини акредитуючої з третіми особами. Разом з тим в тій же главі виявилося деяка кількість норм, які присвячені відносинам
- Стаття 74. Скасування умовного засудження або продовження випробувального терміну Коментар до статті 74
законом передбачено кілька варіантів вирішення питання про скасування умовного засудження, що мають як позитивне, так і негативне значення для засудженого. Загалом виконання вироку в частині умовного засудження закінчується після закінчення випробувального терміну. Відбувається це автоматично, судимість погашається на підставі п. "а" ч. 3 ст. 86 КК РФ. Разом з тим умовне засудження може
- Стаття 209. Набрання законної сили рішень суду
367 ЦПК). 2. Що вступило в законну силу рішення не може бути переглянута в апеляційному чи касаційному порядку. Таке можливо тільки у разі відновлення пропущеного з поважних причин строку на оскарження, але в цьому випадку рішення втрачає законну силу. Крім незаперечності рішення після набрання законної сили набуває властивостей обов'язковості і исполнимости (див.
- Стаття 244. Законна сила заочного рішення суду
законної сили після закінчення строку на апеляційне або касаційне оскарження, якщо воно не було оскаржене. При цьому до звичайного десятидневному терміну на оскарження (ст. 321, 338 ЦПК) відповідно до ст. 237 ЦПК додається додатково сім днів, протягом яких відповідач має право подати заяву про скасування заочного рішення, а також час, що минув з дня винесення рішення до дня вручення
- Стаття 250. Законна сила рішення суду
законодавець посилює - порівняно з притаманними позовної формі судочинства - повноваження суду та його роль у вирішенні конфліктів, щоб забезпечити найбільш повну і всебічну перевірку здійснюваної в цій сфері діяльності. При розгляді справ, що виникають з публічних правовідносин, суд не пов'язаний підставами і доводами заявлених вимог (ч. 3 ст. 246 ЦПК), що означає наявність
- Стаття 375. Законна сила ухвали суду касаційної інстанції, винесеного за приватною скаргою, поданням прокурора
367 ЦПК). За загальним правилом набрали законної сили ухвали касаційної інстанції, винесені за приватною скаргою або поданням прокурора, можуть бути переглянуті лише в порядку нагляду або за нововиявленими обставинами (див. коментар до гл. 41 і 42 відповідно). Водночас, поширюючи положення ст. 370 ЦПК на порядок оскарження ухвал касаційної інстанції,
- Стаття 1. Основні поняття
стаття. Незалежно від ступеня провини і протиправності дій власники транспортних засобів - джерел підвищеної небезпеки - несуть відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам (Постанова ПВС РФ від 1 листопада 2000 р. N 148пв-2000пр). Коментар Справа цікаво тим, що в ньому дуже наочно продемонстрований підхід судів до підстав виникнення відповідальності за заподіяння
|