| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 366. Зміст касаційної ухвали |
||
|
Стаття, що не називає зазначені частини касаційної ухвали. Однак очевидно, що пп. 1-3 ч. 2 передбачають відомості вступній частині, п. 4 відноситься до описової частини, п. 6 ч. 2 та ч. 3 і 4 присвячені мотивувальній частині, а п. 5 ч. 2 вказує на резолютивну частину. У касаційному провадженні суд виносить також визначення за результатами дозволу інших процесуальних питань (про прийняття відмови від касаційної скарги, про прийняття відмови позивача від позову або затвердження мирової угоди з скасуванням рішення та припиненням провадження у справі, по різним клопотаннями що у справі осіб, при ухваленні рішення про відкладення розгляду справи, про накладення судового штрафу на порушників порядку у судовому засіданні і т.д.). Зміст таких визначень має відповідати вимогам ст. 255 ЦПК, але з урахуванням специфіки виробництва в суді другої інстанції (див. ст. 350 ЦПК). 2. Відповідно до абз. 4 ст. 361 ЦПК суд касаційної інстанції поряд з іншими повноваженнями має право змінити або скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини, що мають значення для справи, встановлені ним на підставі наявних і додатково представлених доказів. Однак і в цьому випадку на відміну від апеляційного суду (див. ч. 1 ст. 329 ЦПК) суд касаційної інстанції приймає постанову не в формі рішення, а у формі ухвали. Таке касаційне визначення замінює повністю або в частині рішення суду першої інстанції. 3. Суд касаційної інстанції досліджує докази в порядку, передбаченому для суду першої інстанції (ст. 358 ЦПК). При цьому на підставі власної оцінки доказів він може встановити обставини справи інакше, ніж це зробив суд, який виніс оскаржуване рішення. Відповідно результати оцінки доказів повинні знайти відображення у мотивувальній частині касаційної ухвали. Так, при незгоді з висновками рішення про обставини справи у визначенні поряд з мотивами незгоди мають бути зазначені обставини справи так, як вони встановлені судом касаційної інстанції. Наводяться також докази в обгрунтування цих висновків і доводи, за якими суд касаційної інстанції відхиляє ті чи інші докази, в тому числі і покладені в основу рішення суду першої інстанції. При незгоді з висновками рішення про норми матеріального права, що підлягають застосуванню до встановлених правовідносин, суд касаційної інстанції поряд з приведенням у визначенні мотивів незгоди дає власну юридичну оцінку спірних відносин і посилається на матеріальний закон, який підлягає застосуванню. Якщо порушення норм матеріального права призвело до винесення неправильного рішення по суті, воно скасовується з винесенням нового рішення. У разі виявлення при касаційної перевірці порушення або неправильного застосування норм процесуального права в касаційному визначенні вказується суть порушення, визначається, чи є воно підставою для скасування рішення, а також наводяться доводи, за якими суд касаційної інстанції приходить до відповідних висновків. При передачі справи на новий розгляд в мотивувальній частині ухвали суд касаційної інстанції зобов'язаний вказати процесуальні дії, які зобов'язаний вчинити суд першої інстанції. Доводи касаційного суду в цій частині не повинні обмежувати самостійність і незалежність суду першої інстанції при новому розгляді справи (див. коментар до ст. 369 ЦПК). 4. Касаційна перевірка здійснюється за доводам касаційної скарги або подання прокурора (ч. 1 ст. 347 ЦПК). Відповідно в мотивувальній частині касаційної ухвали відображаються результати аналізу відповідних доводів. При незгоді з доводами суд другої інстанції зобов'язаний вказати мотиви їх відхилення з приведенням необхідних аргументів. 5. Резолютивна частина визначення повинна містити ясний, чіткий і короткий висновок за результатами касаційної перевірки з приведенням необхідних відомостей про перевіряється рішенні і касатора (найменування суду, який виніс рішення, дати рішення, найменування особи, за скаргою або поданням якого розглядалася справа). При скасування рішення повністю або в частині з направленням справи на новий розгляд вказується, в той же або інший суд направляється справа, в тому ж або іншому складі суддів. 6. У зв'язку з веденням справи в суді касаційної інстанції сторони можуть понести судові витрати (ст. 88, 94 ЦПК). У цьому випадку резолютивна частина касаційного визначення повинна містити вказівку на розподіл судових витрат за правилами ч. 1 і 2 ст. 98 ЦПК. Якщо суд касаційної інстанції, які не зраджуючи справу на новий розгляд, змінить рішення або ухвалить нове рішення, в резолютивній частині вказується на відповідну зміну розподілу судових витрат (ч. 3 ст. 98 ЦПК). 7. У разі скасування рішення, наведеного у виконання, і винесення нового рішення про відмову в позові повністю або в частині або припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду у резолютивній частині касаційної ухвали має бути зазначено про поворот виконання рішення за правилами, передбаченими ст. 445 ЦПК. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Стаття 366. Зміст касаційного визначення " |
||
|
||