|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Стаття 232. Обов'язок сторони трудового договору відшкодувати збиток, заподіяну нею іншій стороні цього договору
|
|
1. В рамках трудових відносин можливе виникнення двох з п'яти встановлених законодавством видів юридичної відповідальності, а саме дисциплінарної та матеріальної.
Матеріальна відповідальність працівника настає, так само як і дисциплінарна, за вчинення відповідного правопорушення. Разом з тим в даному випадку мова йде не про відповідальність за сам факт вчинення, а за настали в результаті цього майнові наслідки - збиток. Мета залучення до матеріальної відповідальності - компенсувати заподіяну шкоду (збитки). У силу відмінностей у способах впливу і цільової спрямованості обов'язок сторін трудового договору відшкодувати заподіяну шкоду настає незалежно від притягнення їх до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Правову базу інституту матеріальної відповідальності утворюють конституційні норми, такі як ст. 8 Конституції, що закріплює недоторканність різних форм власності, та ін
Норми про матеріальну відповідальність сторін трудового договору містяться в ТК, деяких інших федеральних законах. Слід мати на увазі, що встановлення порядку та умов матеріальної відповідальності відноситься до предмета відання тільки федеральних органів державної влади (див. ч. 1 ст. 6 ТК).
Відносини з відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю працівників у зв'язку з виконанням ними трудових обов'язків, регулюються нормами цивільного законодавства (див. ст. 1084-1094 ЦК).
У ст. 2 ТК, яка закріплює принципи правового регулювання трудових відносин та інших безпосередньо пов'язаних з ними відносин, міститься ряд принципів, що мають відношення до розглянутого інституту, а саме обов'язковість відшкодування шкоди, заподіяної працівникові у зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків, а також право роботодавця вимагати від працівника дбайливого ставлення до майна роботодавця. Крім того, обов'язок працівника і роботодавця дбайливо ставитися до майна один одного (а також до майну третіх осіб, що знаходиться у роботодавця, якщо роботодавець несе відповідальність за збереження цього майна) передбачена в ст. 21 і 22 ТК. Наслідком порушення наведених вище обов'язків сторін трудового договору є матеріальна відповідальність.
Представляється, що даючи визначення матеріальної відповідальності, слід сказати, що це - санкція, передбачена чинним трудовим законодавством, застосовується до однієї зі сторін трудового правовідносини з метою відшкодування майнової шкоди (шкоди) за рахунок коштів правопорушника * (376).
2. Стаття, що уточнює, що матеріальна відповідальність сторін може конкретизуватися трудовим договором або що укладається у письмовій формі угодою, прикладеним до нього. До таких угод належать договори про повну матеріальну відповідальність працівника за шкоду, заподіяну роботодавцю (див. ст. 242-245 ТК). Угода може бути укладена сторонами у будь-який час (одночасно з укладенням договору, або в процесі його виконання).
При цьому тут же міститься важливе правило, відповідно до якого договірна відповідальність роботодавця перед працівником не може бути нижчою, а працівника перед роботодавцем - вищою, ніж це передбачено ТК або іншими федеральними законами. Таким чином, ТК виконує захисні функції, перш за все щодо працівника від необгрунтованого покладання на нього матеріальної відповідальності.
3. Суб'єктами матеріальної відповідальності за нормами трудового права можуть бути тільки працівники, які перебувають (або перебували на момент заподіяння шкоди) у трудових відносинах з роботодавцем. У тих випадках, коли шкоди завдано особами, які виконують роботу не за трудовим договором, а, наприклад, за договором підряду, відшкодування шкоди провадиться за нормами цивільного права.
Таким чином, матеріальна відповідальність обумовлюється укладенням трудового договору та існує одночасно з трудовими правовідносинами. Однак ч. 3 коментованої статті встановлює особливість цієї форми відповідальності, вказуючи на те, що розірвання трудового договору після заподіяння шкоди не тягне за собою звільнення сторони цього договору від матеріальної відповідальності, якщо підстави такої відповідальності виникли в період дії договору.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Стаття 232. Обов'язок сторони трудового договору відшкодувати збиток, заподіяний нею іншій стороні цього договору " |
- Стаття 232. Обов'язок сторони трудового договору відшкодувати збиток, заподіяну нею іншій стороні цього договору
232 у разі заподіяння шкоди одній стороні інший і, отже, є двосторонньою відповідальністю сторін вже існуючого трудового договору (на відміну від інших видів юридичної відповідальності). 2. Для матеріальної відповідальності сторін трудового договору - роботодавця і працівника - характерні такі ознаки: виникнення двосторонньої матеріальної відповідальності
- Стаття 233. Умови настання матеріальної відповідальності сторони трудового договору
обов'язки, покладені правовими нормами на сторону трудового договору. Основні обов'язки працівника передбачені ТК (ст. 21), вони можуть покладатися на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку, трудовим договором, вказівками роботодавця. Основні обов'язки роботодавця закріплені ст. 22 ТК. 3. Вина кожної зі сторін трудового договору можлива у формі умислу, що в трудових
- Стаття 346. Матеріальна відповідальність працівників релігійних організацій
стаття на додаток до загальних норм ТК надає право релігійної організації укладати з працівниками договори про повну матеріальну відповідальність згідно з переліком, визначеним внутрішніми встановленнями релігійної організації. Іншими словами, якщо працівник включений в перелік осіб, з якими укладається договір про повну матеріальну відповідальність, він не має права відмовитися від
- 6. Інші майнові наслідки недійсності угоди
зобов'язана відшкодувати іншій стороні на її вимогу заподіяну їй реальний збиток, навіть якщо помилка виникла з обставинами, не залежних від помиляється сторони (п. 2 ст. 178 ЦК). Крім обов'язку з відшкодування шкоди потерпілій стороні угоди можуть мати місце інші наслідки визнання угоди недійсною. Так, визнання недійсними установчого договору і статуту
- Стаття 178. Недійсність правочину, вчиненого під впливом помилки
зобов'язана відшкодувати іншій стороні на її вимогу заподіяну їй реальний збиток, навіть якщо помилка виникла з обставинами, не залежних від помиляється сторони. КонсультантПлюс: примітка. Про кримінальну відповідальність за примушення до вчинення угоди чи до відмови від її здійснення див. статтю 179 КК
- Стаття 102. Матеріальна відповідальність засуджених до позбавлення волі
обов'язків, так і при здійсненні ним інших дій. Засуджений зобов'язаний відшкодувати заподіяну пряму дійсну шкоду. Неодержані доходи (упущена вигода) стягненню з засудженого не підлягають. Матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну при виконанні трудових обов'язків, є обмеженою: збиток відшкодовується в межах середнього місячного заробітку (ст. 241 ТК РФ). Випадки
- Стаття 238. Матеріальна відповідальність працівника за шкоду, заподіяну роботодавцю
зобов'язаний відшкодувати його в повному обсязі, включаючи упущену вигоду, тобто неодержані доходи, які роботодавець міг витягти в нормальних умовах цивільного обороту, але позбувся їх внаслідок протиправного заподіяння шкоди. 2. У коментованій статті наведено визначення прямої дійсної шкоди роботодавцю як реального зменшення наявного майна роботодавця або погіршення
- 2.4. Дисциплінарна відповідальність
обов'язків, роботодавець має право застосувати такі дисциплінарні стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) звільнення. До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від працівника пояснення у письмовій формі. У разі відмови працівника дати зазначене пояснення складається відповідний акт. Дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця
- Стаття 171. Недійсність угоди, укладеної громадянином, визнаним недієздатним
зобов'язана повернути другій все одержане в натурі, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах. Дієздатна сторона зобов'язана, крім того, відшкодувати іншій стороні завдані нею реальний збиток, якщо дієздатна сторона знала або повинна була знати про недієздатність іншої сторони. 2. В інтересах громадянина, визнаного недієздатним внаслідок
- 5. Відповідальність за порушення зобов'язань з авторського договору
обов'язок відшкодувати тільки реальний збиток, заподіяний замовнику. Звичайно це виражається в поверненні автором замовнику отриманого авансу. Зрозуміло, обмежена відповідальність не застосовується, якщо автор навмисне не передає замовнику належно створене твір або передає його іншій особі. Подібні дії автора можуть спричинити розірвання договору та відшкодування збитків замовника в
- Стаття 248. Порядок стягнення шкоди
обов'язку відшкодувати роботодавцю заподіяну матеріальну
- Стаття 381. Наслідки припинення та невиконання зобов'язання, забезпеченого завдатком
стаття 416) завдаток повинен бути повернений. 2. Якщо за невиконання договору відповідальна сторона, яка дала завдаток, він залишається в іншої сторони. Якщо за невиконання договору відповідальна сторона, яка одержала завдаток, вона зобов'язана сплатити іншій стороні подвійну суму завдатку. Понад те, сторона, відповідальна за невиконання договору, зобов'язана відшкодувати іншій стороні збитки із заліком суми
- Попередній договір
обов'язків по передачі майна, виконання робіт та надання послуг. На підставі попереднього договору у сторін виникає єдиний обов'язок - обов'язок укласти в майбутньому основний, остаточний договір на умовах, визначених у попередньому договорі. Ст. 429 ГК РФ визначені зміст і форма попереднього договору. У змісті попереднього договору, крім
- 3.4. Відповідальність за договорами, що укладаються автором твору
зобов'язаний був повернути отримане за договором авторську винагороду. Відповідальність за порушення договору іншого боку - організації - зводилася до того, що якщо організація не здійснить або не почне використання схваленого нею твору у встановлений договором термін, вона зобов'язана на вимогу автора сплатити йому обумовлену винагороду повністю. Організація звільнялася від
- Стаття 1290. Відповідальність за договорами, що укладаються автором твору
зобов'язаний повернути замовнику аванс, а також сплатити йому неустойку, якщо вона передбачена договором. При цьому загальний розмір зазначених виплат обмежений сумою реального збитку, заподіяного
|