Головна
ГоловнаТрудове правоТрудове право → 
« Попередня Наступна »
Президент Російської Федерації. Трудовий кодекс Російської Федерації з виправленнями та доповненнями на 07.06.2013 року, 2013 - перейти до змісту підручника

Стаття 232. Обов'язок сторони трудового договору відшкодувати збиток, заподіяний нею іншій стороні цього до-говору

Сторона трудового договору (роботодавець або працівник), заподіяла шкоду іншій стороні, відшкодовує цю шкоду на відпо-вії з цим Кодексом та іншими федеральними законами.
Трудовим договором або укладаються в письмовій формі угодами, доданими до нього, може конкретизуватися матеріальна відповідальність сторін цього договору. При цьому договірна відповідальність роботодавця перед працівником не може бути нижчою, а працівника перед роботодавцем - вищою, ніж це передбачено цим Кодексом або іншими федеральними закону-ми.
Розірвання трудового договору після заподіяння шкоди не тягне за собою звільнення сторони цього договору від матері-альної відповідальності, передбаченої цим Кодексом або іншими федеральними законами.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 232. Обов'язок сторони трудового договору відшкодувати збиток, заподіяний нею іншій стороні цього до-говору "
  1. Стаття 232. Обов'язок сторони трудового договору відшкодувати збиток, заподіяну нею іншій стороні цього договору
    232 у разі заподіяння шкоди одній стороні інший і, отже, є двосторонньою відповідальністю сторін вже існуючого трудового договору (на відміну від інших видів юридичної відповідальності ). 2. Для матеріальної відповідальності сторін трудового договору - роботодавця і працівника - характерні такі ознаки: виникнення двосторонньої матеріальної відповідальності
  2. Стаття 233. Умови настання матеріальної відповідальності сторони трудового договору
    зобов'язані відшкодувати шкоду в будь-якому випадку, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу самого потерпілого (ст. 1079 ЦК). 2. Потерпілий, заявляючи вимогу про відшкодування шкоди, повинен обгрунтувати його розмір і представити необхідні докази (акти, протоколи огляду, кошторису, висновку експертизи та
  3. Стаття 248. Порядок стягнення шкоди
    сторін трудового договору допускається відшкодування шкоди з розстрочкою платежу. У цьому випадку працівник представляє роботодавцю письмове зобов'язання про відшкодування шкоди з зазначенням конкретних термінів платежів. У разі звільнення працівника, який дав письмове зобов'язання про добровільне відшкодування збитку, але відмовився відшкодувати зазначену шкоду, непогашена заборгова-ність стягується в
  4. Стаття 233. Умови настання матеріальної відповідальності сторони трудового договору
    обов'язки, покладені правовими нормами на сторону трудового договору. Основні обов'язки працівника передбачені ТК ( ст. 21), вони можуть покладатися на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку, трудовим договором, вказівками роботодавця. Основні обов'язки роботодавця закріплені ст. 22 ТК. 3. Вина кожної зі сторін трудового договору можлива у формі умислу, що в трудових
  5. Стаття 232. Обов'язок сторони трудового договору відшкодувати збиток, заподіяну нею іншій стороні цього договору
    стаття уточнює, що матеріальна відповідальність сторін може конкретизуватися трудовим договором або що укладається у письмовій формі угодою, прикладеним до нього. До таких угод належать договори про повну матеріальну відповідальність працівника за шкоду, заподіяну роботодавцю (див. ст. 242-245 ТК). Угода може бути укладена сторонами у будь-який час (одночасно з укладенням
  6. Стаття 346. Матеріальна відповідальність працівників релігійних організацій
    стаття на додаток до загальних норм ТК надає право релігійної організації укладати з працівниками договори про повну матеріальну відповідальність згідно з переліком, визначеним внутрішніми встановленнями релігійної організації. Іншими словами, якщо працівник включений в перелік осіб, з якими укладається договір про повну матеріальну відповідальність, він не має права відмовитися від
  7. 6. Інші майнові наслідки недійсності угоди
    зобов'язана відшкодувати іншій стороні по її вимогу заподіяну їй реальний збиток, навіть якщо помилка виникла з обставинами, не залежних від помиляється сторони (п. 2 ст. 178 ЦК). Крім обов'язку з відшкодування шкоди потерпілій стороні угоди можуть мати місце інші наслідки визнання угоди недійсною. Так, визнання недійсними установчого договору і статуту
  8. Стаття 178. Недійсність правочину, вчиненого під впливом помилки
    зобов'язана відшкодувати іншій стороні на її вимогу заподіяну їй реальний збиток, навіть якщо помилка виникла з обставинами , не залежних від помиляється сторони. КонсультантПлюс: примітка. Про кримінальну відповідальність за примушення до вчинення угоди чи до відмови від її здійснення див. статтю 179 КК
  9. Стаття 102. Матеріальна відповідальність засуджених до позбавлення волі
    обов'язків, так і при здійсненні ним інших дій. Засуджений зобов'язаний відшкодувати заподіяну пряму дійсну шкоду. Неотримані доходи (упущена вигода) стягненню з засудженого не підлягають. Матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну при виконанні трудових обов'язків, є обмеженою : збиток відшкодовується в межах середнього місячного заробітку (ст. 241 ТК РФ). Випадки
  10. Стаття 238. Матеріальна відповідальність працівника за шкоду, заподіяну роботодавцю
    зобов'язаний відшкодувати його в повному обсязі, включаючи упущену вигоду, тобто неодержані доходи, які роботодавець міг витягти в нормальних умовах цивільного обороту, але позбувся їх внаслідок протиправного заподіяння шкоди. 2. У коментованій статті наведено визначення прямої дійсної шкоди роботодавцю як реального зменшення наявного майна роботодавця або погіршення
  11. 2.4. Дисциплінарна відповідальність
    обов'язків, роботодавець має право застосувати такі дисциплінарні стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) звільнення. До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від працівника пояснення у письмовій формі. У разі відмови працівника дати зазначене пояснення складається відповідний акт. Дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця