| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 234. Обов'язок роботодавця відшкодувати працівникові матеріальну шкоду, заподіяну в внаслідок незаконного позбавлення його можливості трудитися |
||
|
Матеріальний збиток заподіюється працівникові у зв'язку з вимушеним прогулом , викликаним незаконним відстороненням, звільненням, затримкою видачі трудової книжки, невиконанням рішення суду про поновлення на роботі та ін, а також неправомірним переведенням працівника на менш оплачувану роботу. Обов'язок роботодавця відшкодувати матеріальний збиток, заподіяний працівнику незаконним позбавленням можливості працювати, реалізується в наступних формах: роботодавець, визнавши свою провину у виникненні у працівника вимушеного прогулу та (або) неправомірного перекладу, відшкодовує працівникові заподіяну шкоду без звернення останнього до органів з розгляду трудових спорів або до державного правовому інспектору праці; вина роботодавця визнана органом з розгляду трудових спорів або державним правовим інспектором праці, і він зобов'язаний відшкодувати працівникові виник у нього матеріальний збиток. 2. Незаконним визнається відсторонення у випадках: не передбачених чинним законодавством, наприклад при систематичному випуску працівником бракованої продукції, виявленні недостачі у продавця в магазині. Незаконним буде відсторонення працівника по підставі, зазначеному в законі, - поява на робочому місці в нетверезому стані, якщо в подальшому роботодавець не зміг цього довести; коли роботодавцем порушений порядок відсторонення (не запропонував іншу роботу працівникові, нужденному відповідно до медичного висновку у тимчасовому переведенні на строк до 4 місяців) (див. ч. 2 ст. 73 ТК), а також у разі зупинення дії на строк до 2 місяців спеціального права працівника, що тягне неможливість виконання працівником обов'язків за трудовим договором (див. ч. 1 ст. 76 ТК). Порушенням порядку буде також бути неотримання письмової згоди керівника організації (філії, представництва, іншого відокремленого структурного підрозділу), їх заступників, головного бухгалтера, які потребують відповідно до медичного висновку у тимчасовому або постійному переведення на іншу роботу, при відмові від переведення або її відсутності (див. ч. 4 ст. 73 ТК). Незаконним визнається звільнення, коли: роботодавець не виконав передбачений чинним законодавством порядок звільнення (наприклад, працівник звільнений за скороченням штату без попереднього попередження за 2 місяці, йому не пропонувалася інша робота); відсутні підстави звільнення (наприклад, працівник був відсутній на роботі протягом робочого дня з поважної причини); працівник не входить в коло осіб, які звільняються за цим пунктом (наприклад, вагітна жінка не може бути звільнена за порушення трудової дисципліни). Незаконним є переклад на іншу роботу, якщо він мав місце без письмової згоди працівника (ст. 72.1 ТК), а також переведення на термін, що перевищує місяць, у разі виробничої аварії, нещасного випадку на виробництві (ст. 72.2 ТК), або на роботу, протипоказану за станом здоров'я працівника (ст. 72.1 ТК), та ін 3. Рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого, незаконно переведеного на іншу роботу підлягає негайному виконанню (ст. 396 ТК). Негайне виконання означає, що на наступний день після винесення рішення суду працівник повинен бути поновлений на попередній роботі, але це не позбавляє роботодавця права оскаржити це рішення. Негайному виконанню підлягає рішення суду про виплату працівникові заробітної плати протягом 3 місяців (ст. 211 ЦПК). Рішення комісії з трудових спорів про визнання відсторонення працівника неправомірним підлягає виконанню протягом 3 днів після закінчення 10 днів, передбачених на оскарження, якщо працівник чи роботодавець не заявили в зазначений строк про перенесення трудового спору до суду (ст. ст. 389, 390 ТК). Припис державного інспектора праці про поновлення працівника на колишній роботі обов'язково для виконання роботодавцем (ст. 373 ТК). 4. Під затримкою видачі працівнику трудової книжки розуміється: невидача трудової книжки в день звільнення працівника з вини роботодавця (наприклад, відсутність в день звільнення працівника працівників кадрової служби). Не може служити підставою для затримки видачі трудової книжки нездача працівником матеріальних цінностей, неповернення спецодягу і т.д.; ненаправлення працедавцем повідомлення працівникові про необхідність з'явитися за нею або дати згоду про направлення її поштою, якщо в день звільнення працівник був відсутній на роботі або відмовився від її одержання (ч. 6 ст. 84.1 ТК); з дня направлення вказаного повідомлення роботодавець звільняється від відповідальності за затримку видачі трудової книжки; неотримання трудової книжки після звільнення, коли за письмовим зверненням працівника вона повинна бути видана роботодавцем не пізніше 3 робочих днів з дня звернення (ч. 6 ст. 84.1 ТК); відмова від видачі дубліката трудової книжки без внесення до неї запису про звільнення або переведення на іншу роботу, визнаної недійсною, а також при втраті трудової книжки після звільнення або порушення 15-денного терміну видачі дубліката з дня звернення до роботодавця з відповідною заявою (п. п. 31, 33 Правил ведення і зберігання трудових книжок). Чи не розглядається як затримка видачі трудової книжки розбіжність останнього дня роботи з днем припинення трудових відносин при звільненні працівника: в разі одноразового грубого порушення працівником трудових обов'язків - за прогул; у зв'язку з засудженням працівника до покарання, яке виключає продовження колишньої роботи, згідно з вироком суду, що набрав законної сили; після закінчення терміну дії трудового договору з жінкою, термін дії якого був продовжений до закінчення вагітності (див. коментар. до ст. 84.1). Про неправильної або не відповідає законодавству формулюванні підстави і (або) причини звільнення свідчать записи в трудовій книжці працівника. На роботодавця покладається обов'язок відшкодувати працівникові матеріальні збитки тільки у випадку, якщо таке формулювання причини звільнення перешкоджала надходженню на нову роботу. Якщо роботодавець замість підстави припинення трудового договору "витікання терміну трудового договору" вказує "розірвання трудового договору з ініціативи працівника", то це не створює працівнику перешкод для працевлаштування. 5 . Роботодавець відшкодовує працівникові матеріальну шкоду в розмірі середнього заробітку працівника за весь час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за весь час виконання нижчеоплачуваної роботи (ч. 2 ст. 394 ТК). При стягнення середнього заробітку в користь працівника, відновленого на колишній роботі, або у разі визнання його звільнення незаконним виплачене йому вихідну допомогу підлягає заліку. Однак при визначенні розміру оплати часу вимушеного прогулу середній заробіток, який і стягується на користь працівника за цей час, не підлягає зменшенню на суми заробітної плати, отриманої в іншого роботодавця, незалежно від того, працював у нього працівник на день звільнення чи ні, допомоги по тимчасовій непрацездатності, виплачені позивачу в межах терміну оплачуваної прогулу, а також допомоги з безробіття, яке він отримував у період вимушеного прогулу, оскільки зазначені виплати чинним законодавством які не віднесені до числа виплат, які підлягають заліку при визначенні розміру оплати часу вимушеного прогулу (п. 62 Постанови Пленуму ВС РФ від 17 березня 2004 р. N 2). 6. Позбавлення працівника можливості трудитися виникає також при: необгрунтованій відмові в прийомі на роботу, наприклад, особі, запрошеному (в письмовій формі) в порядку переведення від іншого роботодавця, інваліду, поданого службою зайнятості на квотуємих робоче місце, або на підставах, не передбаченим чинним законодавством, а також у випадках несвоєчасного укладення трудового договору з вини роботодавця; неправомірному переміщенні працівника на інше робоче місце, коли це тягне за собою зміну визначених сторонами умов трудового договору або переміщення працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я; порушенні порядку зміни визначених сторонами умов трудового договору з причин, пов'язаних зі зміною організаційних або технологічних умов праці (зміна в техніці і технології виробництва, структурна реорганізація виробництва, тощо) - працівник не повідомляти про майбутні зміни, йому не пропонувалася інша робота, а також зміну визначених сторонами умов трудового договору, що супроводжуються зміною трудової функції працівника. Відповідно до сформованої судової практиці, якщо в результаті відмови або несвоєчасного укладення трудового договору, неправомірного переміщення, зміни організаційних або технологічних умов праці у працівника виник вимушений прогул, то на роботодавця покладається обов'язок відшкодувати йому матеріальні збитки стосовно до правилами, встановленими для оплати вимушеного прогулу незаконно звільненого. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна" Стаття 234. Обов'язок роботодавця відшкодувати працівникові матеріальну шкоду, заподіяну в внаслідок незаконного позбавлення його можливості трудитися " |
||
|
||