Головна
ГоловнаТрудове правоТрудове право → 
« Попередня Наступна »
Президент Російської Федерації. Трудовий кодекс Російської Федерації з виправленнями та доповненнями на 07.06.2013 року, 2013 - перейти до змісту підручника

Стаття 341. Підстави припинення роботи у перед-ставництва Російської Федерації за кордоном

Припинення роботи в представництві Російської Федерації за кордоном проводиться у зв'язку із закінченням строку, встановленого при направленні працівника відповідним федеральним органом виконавчої влади або державною установою Російської Федерації або укладання з ним строкового трудового договору.
Робота в представництві Російської Федерації за кордоном може бути припинена достроково також у випадках:
1) виникнення надзвичайної ситуації в країні перебування;
2) оголошення працівника персоною нон грата або отримання повідомлення від компетентних властей країни перебування про його НЕ-прийнятності в країні перебування;
3) зменшення встановленої квоти дипломатичних або технічних працівників відповідного представництва;
4) недотримання працівником звичаїв і законів країни перебування, а також загальноприйнятих норм поведінки та моралі;
5) невиконання працівником прийнятих на себе при укладенні трудового договору зобов'язань щодо забезпечення дотримання чле-нами своєї сім'ї законів країни перебування, загальноприйнятих норм поведінки і моралі, а також правил проживання, що діють на території відповідної представництва;
6) одноразового грубого порушення трудових обов'язків, а також режимних вимог, з якими працівник був ознайомлений при укладенні трудового договору;
7) тимчасової непрацездатності тривалістю понад двох місяців підряд або при наявності захворювання, перешкоджаю-ного роботі за кордоном, відповідно до списку захворювань, затвердженим уповноваженим Урядом Російської Федеративної-ції федеральним органом виконавчої влади.
(В ред. Федеральних законів від 30.06.2006 N 90-ФЗ, від 23.07.2008 N 160-ФЗ)
При припиненні роботи в представництві Російської Федерації за кордоном за однією з підстав, передбачених ча-стю другою цієї статті, звільнення працівників, які не перебувають у штаті направила їх на роботу за кордон федерального органу виконавчої влади або державної установи Російської Федерації, проводиться відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 цього Кодексу. Звільнення працівників, які у штаті зазначених органів та установ, проводиться за основани-ям, передбаченим цим Кодексом та іншими федеральними законами.
(В ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Стаття 341. Підстави припинення роботи у перед-ставництва Російської Федерації за кордоном"
  1. Стаття 341 . Підстави припинення роботи в представництві Російської Федерації за кордоном
    Коментар до статті 1. Підставою припинення роботи в загранучреждение є закінчення терміну, встановленого при переведенні працівника, який перебуває у штаті відповідного федерального органу виконавчої влади або державної установи Російської Федерації, на роботу за кордон, або строку, передбаченого при укладанні строкового трудового договору про роботу в представництві
  2. Стаття 339. Умови праці та відпочинку працівників, на-правляться на роботу в представництва Російської Феде-рації за кордоном
    (в ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ) Умови праці та відпочинку працівників, що направляються на роботу в представництва України за кордоном, визначаються-ються локальними нормативними актами відповідного представництва та трудовими договорами, які не можуть погіршувати по-ложение працівників порівняно з встановленими цим Кодексом. Мінімальна тривалість
  3. Стаття 84. Порядок встановлення або зміни меж населених пунктів
    (в ред. Федерального закону від 18.12.2006 N 232-ФЗ) 1. Встановленням або зміною меж населених пунктів є: 1) затвердження або зміна генерального плану міського округу, поселення, що відображає межі населених пунктів, розташованих у межах відповідного муніципального освіти; 2) затвердження або зміна схеми територіального планування муніципального
  4. Стаття 40. Колективний договір
    Колективний договір - правовий акт, що регулює соціально-трудові відносини в організації або в індивідуального перед-прінімателя і укладається працівниками і роботодавцем в особі їхніх представників. (В ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ) При недосягненні згоди між сторонами щодо окремих положень проекту колективного договору протягом трьох місяців з дня початку колективних
  5. Стаття 340. Гарантії і компенсації працівникам, на-правляться на роботу в представництва Російської Феде-рації за кордоном
    Порядок та умови встановлення додаткових гарантій і виплати компенсацій у зв'язку з переїздом до місця роботи, а також умови матеріально-побутового забезпечення та оплати праці працівників, які направляються на роботу в представництва Російської Феде-рації за кордоном, встановлюються Урядом Російської Федерації з урахуванням кліматичних та інших особливих умов у країні перебування. (В ред.
  6. Стаття 338. Трудовий договір з працівником, які направляються на роботу в представництво України за кордоном
    Коментар до статті 1. Коментована стаття передбачає максимальний термін, на який може бути укладено трудовий договір з працівником, які направляються на роботу в представництво України за кордоном, що становить три роки. У відповідних підзаконних актах норма про термін трудового договору з вказаною категорією працівників розвивається і деталізується. Наприклад, в п. 13
  7. Стаття 341. Підстави припинення роботи в представництві Російської Федерації за кордоном
    1. Коментована стаття визначає підстави припинення працівниками роботи в зарубіжних установах. Однією з таких підстав відповідно до ч. 1 аналізованої статті є закінчення терміну, встановленого при направленні на роботу або при укладанні строкового трудового договору. Робота в представництві РФ може бути припинена достроково у випадках, перерахованих в п. 1-7 ч. 2 коментарів
  8. Стаття 8 . Право власності на водні об'єкти
    1. Водні об'єкти знаходяться у власності Російської Федерації (федеральної власності), за винятком випадків, встановлених частиною 2 цієї статті. 2. Ставок, обводнених кар'єр, розташовані в межах земельної ділянки, що належить на праві власності суб'єкту Російської Федерації, муніципального утворення, фізичній особі, юридичній особі, знаходяться відповідно в
  9. Стаття 18.14. Незаконний провіз осіб через державний кордон Російської Федерації
    1. Неприйняття транспортної або іншою організацією, що здійснює міжнародне перевезення, що входять до її обов'язків заходів щодо запобігання незаконного проникнення осіб на транспортний засіб і використання його для незаконного виїзду з Російської Федерації, що спричинило незаконне перетинання або спробу незаконного перетину Державного кордону Російської Федерації одним або декількома
  10. Коментар до статті 16.7
    1. Транспортні засоби переміщуються через митний кордон відповідно до митних режимів тимчасового ввезення та тимчасового вивезення в порядку, передбаченому гл. 22 Митного кодексу РФ. Згідно п. 1 ст. 69 Митного кодексу РФ прибуття товарів і транспортних засобів на митну територію Російської Федерації допускається у пунктах пропуску через державний кордон РФ під
  11. Стаття 18.14. Незаконний провіз осіб через Державний кордон Російської Федерації
    1. Неприйняття транспортної або іншою організацією, що здійснює міжнародне перевезення, що входять до її обов'язків заходів щодо запобігання незаконного проникнення осіб на транспортний засіб і використання його для незаконного в'їзду в Російську Федерацію або незаконного виїзду з Російської Федерації, що спричинило незаконне перетинання або спробу незаконного перетину Державного кордону
  12. Стаття 18.1. Порушення режиму Державного кордону Російської Федерації
    1. Порушення правил перетину Державного кордону Російської Федерації особами та ( або) транспортними засобами або порушення порядку проходження таких осіб та (або) транспортних засобів від Державного кордону Російської Федерації до пунктів пропуску через державний кордон Російської Федерації та у зворотному напрямку, за винятком випадків, передбачених статтею 18.5 справжнього
  13. Стаття 10. Повноваження суб'єктів Російської Федерації в галузі земельних відносин
    1. До повноважень суб'єктів Російської Федерації ставляться резервування, вилучення, у тому числі шляхом викупу, земель для потреб суб'єктів Російської Федерації, розробка та реалізація регіональних програм використання та охорони земель, що у межах суб'єктів Російської Федерації; інші повноваження, не віднесені до повноважень Російської Федерації або до повноважень органів місцевого