|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Стаття 14. Обчислення строків
|
|
Коментар до статті 1. На відміну від КЗпП правила обчислення строків викладені у чинному Трудовому кодексі не в розділі "Трудові спори", а в розділі I "Загальні положення". Така структурна зміна відображає істота даних термінів, які застосовуються у всіх випадках, коли з терміном пов'язані юридичні наслідки: виникнення, зміну і припинення прав і обов'язків сторін трудового відношення.
Кодекс розрізняє порядок обчислення строків у залежності від виникнення або припинення трудових прав та обов'язків. Датою їх виникнення є календарна дата, визначальна початок перебігу відповідного строку. Так, встановлення строку випробування для обличчя, прийнятого на роботу з певної дати, починається з цієї дати. Такий порядок відрізняється від існуючого раніше, при якому термін виникнення трудових прав і обов'язків обчислювався з наступного після його початку дня.
Датою припинення трудових прав та обов'язків є день, наступний після календарної дати, якою визначено закінчення трудового відносини. Так, якщо працівник, прийнятий з випробувальним терміном, в період цього терміну письмово попереджає роботодавця про розірвання трудового договору 21 січня, то трудовий договір з ним вважається припиненим з 24 січня, оскільки 3-денний термін попередження, передбачений ст. 71 ТК, закінчується 23 січня.
2. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідне число останнього року строку. Так, річний термін для звернення роботодавця до суду по спорам про відшкодування працівником шкоди, заподіяної організації, якщо він розпочинає 21 квітня 2008 р., закінчиться 21 квітня 2009 При обчисленні строку місяцями діє те ж правило: з якого числа місяця починає текти термін , з такого ж він і закінчується. Так, якщо працівник був попереджений за 2 місяці про звільнення у зв'язку зі скороченням штату 26 березня, то термін попередження закінчиться 26 травня. У разі обчислення строку тижнями він закінчується у відповідне число останнього тижня. Так, якщо застосовується 2-тижневий термін і він починає текти в четвер, то закінчиться цей термін в четвер другого тижня.
3. Коментована стаття містить правило, що передбачає випадки, коли останній день строку припадає на неробочий день. У цих випадках днем закінчення строку вважається найближчий наступний за ним робочий день. Неробочими є вихідні дні. Загальний вихідний день - неділю. Другий вихідний день при 5-денному робочому тижні встановлюється колективним договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку організації (див. коментар. До ст. 111); неробочі святкові дні - 1 - 5 січня, 7 січня, 23 лютого, 8 березня, 1 травня, 9 травня, 12 червня і 4 листопада (див. коментар. до ст. 112). При збігу вихідного і неробочого святкового днів вихідний день переноситься на наступний після святкового робочий день. Так, якщо закінчення строку припадає на 5 січня, а 6 є вихідним днем, то днем закінчення строку слід вважати 8 січня, оскільки 7 січня - святковий неробочий день.
Строки звернення до комісії з трудових спорів та до суду можуть бути відновлені, якщо встановлений строк пропущено з поважних причин (див. коментар. До ст. Ст. 386, 392).
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Стаття 14. Обчислення строків " |
- Стаття 198. Недійсність угоди про зміну строків позовної давності
Строки позовної давності та порядок їх обчислення не можуть бути змінені угодою сторін. Підстави припинення і перерви перебігу строків позовної давності встановлюються цим Кодексом та іншими
- Поняття, числення та види строків
Поняття, числення та види
- § 1. Поняття, числення та види строків у цивільному праві
§ 1. Поняття, числення та види строків у цивільному
- Обчислення строків
Правила обчислення строків - це техніко-юридичні правила, які дозволяють точно визначити початок, перебіг і закінчення строків у цивільних правовідносинах. У тому числі строків позовної давності. Термін у відповідності з цими правилами визначається календарною датою або закінченням періоду часу, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами; строк може визначатися також
- Контрольні питання по темі
/. Що розуміється під позовною давністю? 2. Які принципи застосування норм про позовну давність? 3. Які види строків позовної давності і правила обчислення цих термінів? 7 Зак. N »474
- Стаття 4.8. Обчислення строків (введена Федеральним законом від 06.12.2011 N 409-ФЗ)
1. Строки, передбачені цим Кодексом, обчислюються годинами, добами, днями, місяцями, роками. Перебіг строку, визначеного періодом, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено початок строку. 2. Строк, обчислюваний цілодобово, закінчується о 24 годині останньої доби. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця, а
- Стаття 94. Строки давності Коментар до статті 94
Статтею 94 КК РФ встановлено загальне правило, згідно з яким строки давності звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності обвинувального вироку суду скорочуються наполовину. Це положення кримінального закону також є одним з яскравих проявів гуманного ставлення держави до
- 10.4. Обчислення строків
Застосовувані в цивільному праві терміни визначаються різними способами, зокрема календарною датою або закінченням періоду часу, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями, годинами, хвилинами, а також вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг періоду часу починається з наступного одиниці часу в залежності від того, який одиницею позначено початок
- § 7. Термін дії виключних прав на твір. Суспільне надбання
Згідно із загальним правилом, передбаченим ст. 1281 ЦК РФ, виключне право на твір діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті (відлік при цьому з метою спрощення ведеться з 1 січня року, наступного за роком смерті автора). Однак на практиці визначення термінів дії виключних прав відносно багатьох творів досить часто викликало і продовжує
- Стаття 235. Зміст заочного рішення суду
Зміст заочного рішення так само, як і винесеного при дотриманні звичайного порядку, повинно відповідати загальним вимогам (див. коментар до ст. 198 ЦПК). Однак його слід іменувати заочним, а резолютивна частина рішення крім вказівки на строк і порядок апеляційного чи касаційного оскарження повинна містити вказівку про строк і порядок подання заяви про перегляд цього рішення самим судом
- Стаття 49. Обчислення строку обмеження волі
Коментар до статті 49 1. Правила обчислення строків покарання мають важливе значення для виконання термінового покарання будь-якого виду. Вони необхідні для того, щоб правильно визначити початок відбування терміну призначеного покарання і його закінчення. Термін обмеження свободи обчислюється в місяцях і роках. 2. Законом визначені різні позиції обчислення початку строку відбування обмеження волі.
|