Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
Президент Російської Федерації. Кримінально-виконавчий кодекс Російської федерації зі змінами від 07.06.2013, 2013 - перейти до змісту підручника

Стаття 74. Види виправних установ

1. Виправними установами є виправні колонії, виховні колонії, тюрми, лікувальні ісправітель-ні установи. Слідчі ізолятори виконують функції виправних установ щодо засуджених, залишених для виконання робіт з господарського обслуговування, засуджених, щодо яких вирок суду вступив в законну силу і кото-які підлягають направленню до виправних установ для відбування покарання, засуджених, які переміщуються з одного місця отби- вання покарання в іншу, засуджених, залишених у слідчому ізоляторі або переведених в слідчий ізолятор у порядку, встановленому статтею 77.1 цього Кодексу, а також щодо засуджених на строк не більше шести місяців, залишених у слід-жавних ізоляторах за їх згодою.
(В ред. Федеральних законів від 08.12.2003 N 161-ФЗ, від 05.04.2010 N 56-ФЗ)
2. Виправні колонії призначені для відбування засудженими, які досягли повноліття, позбавлення волі. Вони поділяються на колонії-поселення, виправні колонії загального режиму, виправні колонії суворого режиму, исправи-тільні колонії особливого режиму. В одній виправній колонії можуть створюватися ізольовані ділянки з різними видами ре-жиму. Порядок створення зазначених ділянок визначається федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення і реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері виконання кримінальних наказа-ний.
(В ред. Федеральних законів від 09.03.2001 N 25-ФЗ, від 03.12.2008 N 235-ФЗ)
3. У колоніях-поселеннях відбувають покарання засуджені до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності, умисні злочини невеликої та середньої тяжкості, а також засуджені, переведені з виправних колоній загального і будів-гого режимів на підставі і в порядку, встановлених пунктами "в" і "г" частини другої статті 78 цього Кодексу.
(В ред. Федеральних законів від 09.03.2001 N 25-ФЗ, від 03.06.2009 N 106-ФЗ)
4. У виправних колоніях загального режиму відбувають покарання засуджені чоловіки, крім перелічених у частинах п'ятій, шостій та сьомій цієї статті, а також засуджені жінки.
(В ред. Федерального закону від 08.12.2003 N 161-ФЗ)
5. У виправних колоніях суворого режиму відбувають покарання чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за со-вершеніе особливо тяжких злочинів; при рецидив злочинів і небезпечному рецидиві злочинів, якщо засуджений раніше відбував позбавлення волі.
(В ред. Федерального закону від 08.12.2003 N 161-ФЗ)
6. У виправних колоніях особливого режиму відбувають покарання засуджені чоловіки при особливо небезпечному рецидиві злочини ний, засуджені до довічного позбавлення волі, а також засуджені, яким смертна кара в порядку помилування замінено чи-ням волі на певний строк або довічним позбавленням волі.
7. У в'язницях відбувають покарання засуджені до позбавлення волі на строк понад п'ять років за скоєння особливо тяжких переступив-лений, при особливо небезпечному рецидиві злочинів, а також засуджені, які є злісними порушниками встановленого порядку відбування покарання, переведені з виправних колоній.
8. У лікувальних виправних установах та лікувально-профілактичних установах відбувають покарання засуджені, зазначений-ні у частині другій статті 101 цього Кодексу. Лікувально-профілактичні установи виконують функції виправних установ у відношенні знаходяться в них засуджених. У лікувальних виправних установах та лікувально-профілактичних закладах можуть створюватись ізольовані ділянки, що функціонують як колонії-поселення. Порядок створення зазначених ділянок визначає-ся федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення і реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері виконання кримінальних покарань.
(В ред. Федеральних законів від 09.03.2001 N 25-ФЗ, від 03.12.2008 N 235-ФЗ)
9. У виховних колоніях відбувають покарання неповнолітні засуджені до позбавлення волі, а також засуджені, залишені у виховних колоніях до досягнення ними віку 19 років. У виховних колоніях можуть створюватися ізольований-ні ділянки, що функціонують як виправні колонії загального режиму, для утримання засуджених, які досягли під час відбувши-ня покарання віку 18 років. Порядок створення зазначених ділянок визначається федеральним органом виконавчої влади, осуще ствляющім функції з вироблення і реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері виконання кримінальних покарань.
(В ред. Федеральних законів від 08.12.2003 N 161-ФЗ, від 08.11.2008 N 194-ФЗ, від 22.12.2008 N 261-ФЗ)
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Стаття 74. Види виправних установ"
  1. Стаття 79. Прийом засуджених до позбавлення волі до виправних установ
    виправні установи здійснюється адміністрацією зазначених установ у порядку, встановленому Правилами внутрішнього розпорядку виправних установ. 2. Засуджені, які прибули в виправні установи, поміщаються в карантинне відділення на строк до 15 діб. У період перебування у карантинному відділення засуджені перебувають у звичайних умовах відбування
  2. Стаття 84. Оперативно-розшукова діяльність в колоніях
    виправних установах здійснюється оперативно-розшукова діяльність, завданнями якої є: забезпечення особистої безпеки засуджених, персоналу виправних уста-нов та інших осіб; виявлення, попередження і розкриття готуються і скоєних у виправних установах злочинів і порушень встановленого порядку відбування покарання; розшук у встановленому порядку
  3. Коментар до статті 23.4
    статтями).
  4. Стаття 110. Основні форми і методи виховання-котельної роботи із засудженими до позбавлення волі
    виправних установах здійснюється моральне, правове, трудове, фізичне і інше виховання засуджених до позбавлення волі, що сприяє їх виправленню. 2. Виховна робота із засудженими організовується диференційовано з урахуванням виду виправної установи, терміну на-казания, умов утримання в індивідуальних, групових і масових формах на основі психолого-педагогічних
  5. Стаття 81. Відбування засудженими до позбавлення волі всього терміну покарання в одному виправному закладі
    виправної колонії, в'язниці чи виховній колонії. 2. Переклад засудженого для подальшого відбування покарання з одного виправної установи в інше того ж виду до-пускається в разі хвороби засудженого або для забезпечення його особистої безпеки, при реорганізації або ліквідації исправи-тельного установи, а також при інших виняткових обставин, що перешкоджають
  6. Стаття 96. Умови та порядок пересування засуджений-них до позбавлення волі без конвою або супроводу
    виправних колоніях і виховних колоніях, а також засудженим, залишеним для ведення робіт з господарського обслуговування в слідчих ізоляторах і в'язницях, може бути дозволено пересування без конвою або супроводу за межами виправної установи, якщо це необхідно за характером виконуваної ними роботи. 2. Не допускається пересування без конвою або супроводу за
  7. Стаття 80. Роздільне утримання засуджених до ли-шению волі у виправних установах
    виправних установах встановлюється роздільне утримання засуджених до позбавлення волі чоловіків і жінок, неповнолітніх і дорослих. 2. Особи, вперше засуджені до позбавлення волі, утримуються окремо від засуджених, які раніше відбували позбавлення волі. Ізо-лированной від інших засуджених містяться: засуджені при небезпечному рецидиві, засуджені за особливо небезпечному рецидиві злочини ний;
  8. Стаття 87. Умови відбування покарання засудженими до позбавлення волі
    статтями 120, 122, 124, 127, 130 і 132 цього Кодексу, проводиться за рішенням комісії виправної установи, в роботі якої можуть брати участь представники органів місцевого самоврядування, а у випадках, передбачених законодавством Російської Федерації, - представники громадських спостережних комісій. Комісія виправної установи вирішує також питання про переведення
  9. Стаття 92. Телефонні розмови засуджених до ли-шению свободи
    виправної установи кількість телефонних розмов може бути обмежено до шести на рік. Тривалістю-ність кожної розмови не повинна перевищувати 15 хвилин. Телефонні розмови оплачуються засудженими за рахунок власних коштів або за рахунок коштів їхніх родичів чи інших осіб. Порядок організації телефонних розмов визначається федеральним органом виконавчої влади, у веденні
  10. Стаття 100. Особливості матеріально-побутового забезпечення засуджених вагітних жінок, засуджених кор-мящіх матерів і засуджених жінок, які мають дітей
    виправних установах, в яких відбувають покарання засуджені жінки, які мають дітей, можуть організовуватися будинку дитини. У будинках дитини виправних установ забезпечуються умови, необхідні для нормального проживання і раз-розвитку дітей. Засуджені жінки можуть поміщати в будинки дитини виправних установ своїх дітей віком до трьох років, об-щаться з ними у вільний від
  11. Стаття 60.1. Місця відбування примусових робіт
    виправних центрах, располо-дені в межах території суб'єкта Російської Федерації, в якому вони проживали або були засуджені. 2. За відсутності на території суб'єкта Російської Федерації за місцем проживання засудженого до примусових робіт або за місцем його засудження виправного центру або неможливість розміщення (залучення до праці) засуджених у наявних виправних
  12. Стаття 73. Місця відбування позбавлення волі
    статтями 205 - 206, 208 - 211, 275, 277 - 279, 281, 282.1, 282.2, 317, частиною третьою статті 321, частиною другою статті 360 Кримінального кодексу Російської Федеративної- ції, засуджені за особливо небезпечному рецидиві злочинів, засуджені до довічного позбавлення волі, засуджені до відбування позбавлення волі у в'язниці, засуджені, яким смертна кара в порядку помилування замінено позбавленням волі,
  13. Стаття 23. Участь громадських об'єднань у здійсненні громадського контролю за забезпеченням прав людини. Сприяння громадських об'єднань у роботі установ і органів, що виконують покарання
    виправних центрах, виправних установах і дисциплінарних-нарних військових частинах здійснюють громадські спостережні комісії, утворені в суб'єктах Російської Федерації відповідно до Федерального закону від 10 червня 2008 року N 76-ФЗ "Про громадський контроль за забезпеченням прав людини в місцях примусового утримання і про сприяння особам, що перебувають в місцях примусового
  14. Стаття 83. Технічні засоби нагляду і контролю
    виправних установ вправі використовувати аудіовізуальні, електронні й інші технічні засоби нагляду і контролю для попередження втеч та інших злочинів, порушень встановленого порядку відбування покарання і в цілях отримання необхідної інформації про поведінку засуджених. 2. Адміністрація виправних установ зобов'язана під розписку повідомляти засуджених про застосування
  15. Стаття 87. Умови відбування покарання засудженими до позбавлення волі
    види режиму. Підстави та порядок переведення засуджених з одних умов відбування покарання в інші у виправних установах різного виду встановлені ст . ст. 120, 122, 124, 127, 130 і 132 ДВК РФ. 3. Переведення засуджених проводиться за рішенням комісії виправної установи, очолюваної начальником установи. У роботі комісії можуть брати участь представники органів місцевого
  16. Стаття 89. Побачення засуджених до позбавлення волі
    виправної установи. У передбачених цим Кодексом випадках засудженим можуть надаватися тривалі побачення з проживанням поза виправної установи тривалістю п'ять діб. У цьому випадку начальником виправної установи визначаються порядок та місце проведення побачення. 2. Короткострокові побачення надаються з родичами або іншими особами у присутності
  17. Стаття 140. Переведення засуджених до позбавлення волі з виховних колоній у виправні колонії
    виправна колонія загального режиму . До негативно характеризується засудженим відносяться не тільки злісні порушники, до них можна віднести всіх тих засуджених, які не можуть бути залишені у виховній колонії з підстав, зазначених у ч. 1 ст. 139 ДВК РФ. У даній нормі компромісно поєднуються принцип відбування покарання у одній установі (засуджені залишаються під наглядом
  18. Стаття 86. Заходи безпеки і підстави їх примі-вати
    виправних установ, злісної непокори законним вимогам персоналу, прояви буйства, участі в масових заворушеннях, захоплення заручників, напади на громадян або вчинення інших суспільно небезпечних дій, а також при втечі або затриманні втікачів із виправних установ засуджених з метою припинення вказаних протиправних дій, а одно запобігання заподіяння