|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
§ 4. Тлумачення змісту правочину
|
|
Тлумачення 'змісту правочину - це з 'ясування автентичності волі і ¦ ¦і «'виявлення осіб, які вчинили правочин.
Правочин - це волевиявлення, тобто дія, яка відображає внутрішню волю особи. Якщо волевиявлення виражене нечітко, виникає необхідність тлумачення волі сторони правочину та з'ясування засад нікого тлумачення.
Зазначені засади тлумачення правочину встановлює ст. 213 ЦК, і отра визначає: 1) суб'єкти тлумачення правочину; 2) правила і і\'мачення правочину.
Суб'єктами тлумачення правочину, передусім, є його сторона (еюрони). Це цілком природно, оскільки саме вони найкраще знані іь, якою була їхня воля, що дійсно малося на увазі при укладенні правочину, і що вони збиралися висловити.
Для з'ясування змісту одностороннього правочину такого "автен- пічного" тлумачення, як правило, достатньо, і спорів у більшості випадків не виникає. Проте інші особи, інтереси яких порушує односторонній правочин, можуть звернутися до суду з позовом про захист своїх цивільних прав від порушень з боку особи, яка вчини- іа правочин і недобросовісно тлумачить його, зловживаючи своїм суб'єктивним цивільним правом (ст. 13 ЦК).
При тлумаченні дво- або багатостороннього правочину вірогідність розбіжностей у тлумаченні тих чи інших положень договору і набагато вищою, адже кожен з ііого учасників може мати своє бачення як власного волевиявлення, так і волевиявлення контрагента (контрагентів) за договором. Тому у цьому разі тлумачити договір на вимогу однієї, обох або усіх сторін правочину може суд.
Правила тлумачення правочину (частини 3, 4 ст. 213 ЦК) мають іастосовуватися як при автентичному тлумаченні правочину його сторонами, так і при тлумаченні правочину судом. Але якщо при автентичному тлумаченні зазначена норма ЦК має рекомендаційний характер, то у випадку тлумачення змісту правочину судом іастосування норм права є обов'язковим.
Правила тлумачення правочину визначені законом за принципом "концентричних кіл", тобто, за неможливості витлумачити положення договору шляхом використання вузького кола засобів (буквальне тлумачення), залучаються усе нові і нові критерії перевірки правильності того чи іншого тлумачення умов договору.
Ця система "концентричних кіл" виглядає так:
1) при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів (буквальне, граматичне тлумачення);
2) у разі, коли буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дозволяє з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін (структурно-системне тлумачення);
3) якщо ні буквальне граматичне, ні структурно-системне тлумачення не дають можливості встановити справжню волю особи, яка вчинила правочин, використовуються будь-які обставини, що можуть допомогти з'ясувати відповідність волевиявлення дійсній волі учасника (учасників) правочину: враховуються мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин сторін, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення (комплексне тлумачення).
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Информация, релевантная "§ 4. Тлумачення змісту правочину" |
- § 6. Поняття та елементи дієздатності фізичної особи
тлумачення дієздатності юридичної особи (котра, однак, згідно із концепцією ЦК, не співпадає з поняттям дієздатності фізичної особи - див. ст. 92 ЦК). Елементами змісту дієздатності фізичної особи є: 1) можливість самостійного вчинення правочинів (право- чиноздатність); 2) можливість нести самостійну майнову відповідальність (де- ліктоздатність); 3) можливість складати заповіт та бути
- § 2. Речі як об'єкти цивільних прав (правовідносин).
Речі приватного права. Види речей приватного права
тлумачення. Адже ст. 177 ЦК серед різновидів речей називає майно та майнові права, а ст. 190 LI К вказує, що поняттям "майно" охоплюються також майнові права та обов'язки. Цілком очевидно, що ні "майнові права", ні "майнові права та обов'язки" не можуть бути віднесені до "предметів матеріального світу", як на те орієнтує визначення речі, що вміщене у ст. 179 ЦК. У визначенні речей за ЦК
- § 3. Форми правочинів
тлумачення. 6. Державній реєстрації підлягають ті правочини, щодо яких така вимога прямо встановлена у законі. Наприклад, ст. 657 ЦК передбачає обов'язкову письмову форму з нотаріальним посвідченням та державною реєстрацією для договорів купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна. Державна реєстрація виконує 2
- § 2. Види зобов'язань і система зобов'язального права
тлумачення договору тощо. Слід зазначити, що якщо у ЦК 1963 р. загальні положення договірного права були розміщені серед інших загальних положень зобов'язань (ст.ст. 153-160), то у ЦК 2003 р. вміщено спеціальний розділ (розділ II книги 5, ст.ст. 626-654) "Загальні положення про договір". До речі, подібний підхід має місце і у багатьох інших європейських країнах. Наприклад, у Німецькому
- § 5. Зміна зобов'язань.
Заміна осіб у зобов'язанні
тлумаченні відступлення права вимоги (цесії), як поняття, що охоплює усі випадки заміни кредитора'. Проте для такого тлумачення закон підстав не дає, оскільки з л. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК випливає, що відступленням права вимоги, тобто цесією вважається лише вольова дія (правочин) кредитора, яка полягає у переданні ним своїх прав іншій особі. На користь такого висновку свідчить і походження терміну
- § 1. Договір купівлі-продажу
змісту або характеру цих прав; 3) право вимоги, якщо вона не має особистого характеру. Право вимоги розглядається ЦК, на відміну від Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", як самостійний предмет договору купівлі-продажу, і означає право особи, що його вона набуває за договором або іншим зобов'язанням (див. ст. 512 ЦК). До договору купівлі-продажу
- Що таке цивільно-правовий договір? Який його зміст?
тлумаченні договору. При тлумаченні договору суд або третейський суд бере до уваги буквальне визначення виразів, що в ньому містяться. Якщо буквальне значення якоїсь умови договору незрозуміле, його встановлюють шляхом порівняння цієї умови з іншими умовами і розумінням договору в цілому. Коли в такий спосіб тлумачення не вдається встановити зміст договору, то з'ясовують дійсну спільну волю
- Що таке спадкування за заповітом і які вимоги пред'являються до заповіту?
тлумачення заповіту провадиться судом. Одним із найяскравіших за формою і змістом заповітів, який став історичним для людства, можна назвати заповіт, складений 27 листопада 1895 р. А. Нобелем, що передбачає видачу кожного року з його спадщини премій у рівних частках тим особам, які принесли найбільшу користь людству у п'яти галузях. Нотаріус, посадова особа, яка засвідчує заповіт, свідки, а
- СЛОВНИК ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ТЕРМІНІВ, Н-П
тлумачення цивільно-правових норм, практику застосування цивільних норм, термінологію цивільного права. Націоналізація - примусове безоплатне вилучення засобів виробництва, що перебувають у приватній власності, з наступною передачею їх у державну або іншу власність. Негаторний позов - позов власника про усунення перешкод, що заважають здійсненню його права користуватися і розпоряджатися
- Стаття 153. Оподаткування операцій особливого виду
тлумачення термінів. Згідно зі ст. 6 цього Закону за способом встановлення ціни та тарифи поділяють на кілька видів: - вільні ціни та тарифи; - фіксовані ціни та тарифи; - регульовані ціни та тарифи. У загальному розумінні ціна - це грошове вираження вартості одиниці товару, а тариф можна визначити як систему ставок плати за різноманітні послуги виробничого й особистого споживання, що
|