Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
С.С. Бичкова. Цивільне право України (договірні та недоговірні зобовязання), 2006 - перейти к содержанию учебника

§ 10. Відшкодування ядерної шкоди


Використання ядерної енергії є одним з видів джерел підвищеної небезпеки. Маючи на меті правове регулювання суспільних відносин під час здійснення всіх видів діяльності у сфері використання ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання, забезпечення мінімального рівня утворення радіоактивних відходів при використанні ядерної енергії, захист навколишнього природного середовища, життя та здоров'я громадян від впливу іонізуючого випромінювання, забезпечення відшкодування шкоди, зумовленої радіаційним впливом, законодавцем встановлено особливості відшкодування ядерної шкоди. Зокрема, питання відшкодування такої шкоди регулюються законами України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" від 8 лютого 1995 р., "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення" від 13 грудня 2001 p., а також Віденською конвенцією про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 12 вересня 1997 р.
Умови відповідальності за ядерну шкоду не відрізняються від умов відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, проте мають деякі особливості.
Так, протиправність виражається у настанні ядерного інциденту. Під цим поняттям розуміється будь-яка подія або низка подій одного й того ж походження, що завдають ядерної шкоди.
Ядерною шкодою визнається втрата життя, будь-які ушкодження, завдані здоров'ю людини, або будь-яка втрата майна, або шкода, заподіяна майну, або будь-яка інша втрата чи шкода, що є результатом небезпечних властивостей ядерного матеріалу на ядерній установці або ядерного матеріалу, який надходить з ядерної установки чи надсилається до неї, крім шкоди, заподіяної самій установці або транспортному засобу, яким здійснювалося перевезення.
Ядерна шкода відшкодовується виключно у формі грошової компенсації.
Суб'єктом, зобов'язаним відшкодувати заподіяну ядерну шкоду, виступає експлуатуюча організація (оператор). Експлуатуючою організацією (оператором) є призначена державою юридична особа, яка здійснює діяльність, пов'язану з вибором майданчика, проектуванням, будівництвом, введенням в експлуатацію, експлуатацією, зняттям з експлуатації ядерної установки або вибором майданчика, проектуванням, будівництвом, експлуатацією, закриттям сховища для захоронения радіоактивних відходів, забезпечує ядерну та радіаційну безпеку і несе відповідальність за ядерну шкоду.
Відповідальність оператора за ядерну шкоду є абсолютною, тобто настає незалежно від встановлення його вини, крім випадків, коли вона заподіяна ядерним інцидентом, що виник безпосередньо як наслідок стихійного лиха виняткового характеру, збройного конфлікту, воєнних дій, громадянської війни або повстання.
Коли заподіяння ядерної шкоди пов'язане з діяльністю більш як одного оператора, ці оператори несуть часткову відповідальність. У разі неможливості визначення частки кожного з них у заподіянні шкоди, вони несуть солідарну відповідальність.
У будь-якому разі відповідальність кожного оператора не повинна перевищувати меж цивільної відповідальності за заподіяну шкоду, встановлених законом.
Якщо оператор доведе, що ядерна шкода виникла повністю або частково внаслідок грубої недбалості особи, якій заподіяна шкода, або внаслідок дії чи бездіяльності такої особи з наміром заподіяти шкоду, оператор за рішенням суду може бути звільнений повністю або частково від обов'язку відшкодування шкоди, заподіяної такій особі.
Особливості існують і стосовно строків давності. Так, право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров'ю особи, не обмежується строком давності, а якщо шкоду заподіяно майну або навколишньому природному середовищу, то право на подання позову діє протягом десяти років з дня заподіяння шкоди.
Законом України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (ст. 77) передбачено, що оператор повинен забезпечити страхування або інше фінансове забезпечення відшкодування за ядерну шкоду. Якщо розміру страхування або іншого фінансового відшкодування недостатньо, то відшкодування шкоди за поданими позовами забезпечується державою. У такому випадку держава має право регресу до оператора, який не забезпечив відшкодування ядерної шкоди.
Відшкодування ядерної шкоди включає кошти, які виплачуються з фондів соціального страхування та соціального забезпечення, фондів медичного страхування, а також кошти, які виплачуються у разі нещасного випадку на виробництві або на випадок професійних захворювань. Фонди, за рахунок яких здійснено відшкодування, та організації, які виплатили зазначені суми на відшкодування ядерної шкоди, також мають право регресного позову до оператора.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "§ 10. Відшкодування ядерної шкоди"
  1. § 2. Особливості відшкодування шкоди різних форм
    Відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист або у стані крайньої необхідності. Згідно зі ст. 1169 ЦК шкода, завдана особою при здійсненні нею права на самозахист від протиправних посягань, у тому числі у стані необхідної оборони, якщо при цьому не були перевищені її межі, не відшкодовується. Право на самозахист дається особі ст. 19 ЦК, відповідно до якої особа
  2. Які є види зобов'язань за завдання шкоди?
    Той, хто завдав шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з його вини. Не підлягає відшкодуванню шкода, завдана особою при здійсненні нею права на самозахист, у тому числі у стані необхідної оборони, якщо при цьому не були перевищені її межі. Якщо при здійсненні права на самозахист особа завдала шкоду іншій особі, ця шкода має бути відшкодована особою, яка вчинила
  3. Список рекомендованої літератури
    1. Балюк Г.І. Еколого-правові проблеми страхування ядерної шкод"* // Концепція розвитку законодавства України. - К., 1996. - С 251-254. 2. Єршова С. Про правові гарантії відшкодування ядерної шкоди // Право України. - 1998. - № 4. - С 46-49. 3. Крупка Ю.М. Проблеми створення правового механізму відшкодування ядерної шкоди в Україні // Правова держава. - К., 1997. - Вип. 8. - С 192-197. 4.
  4. Стаття 140. Особливості визнання витрат подвійного призначення
    140.1. При визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: 140.1.1. витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, спеціальним (форменим) одягом, мийними та знешкоджувальними засобами, засобами індивідуального захисту, що необхідні для виконання професійних обов'язків, а також продуктами спеціального харчування за
  5. § 5. Охорона праці та здоров'я працівників сільського господарства
    Стаття 43 Конституції України проголошує право кожного громадянина нашої держави на «належні, безпечні і здорові умови праці». Закріплюються ці права і законом України «Про охорону праці». Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я людини в процесі
  6. Стаття 197-1. Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво
    1. Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної .шкоди її законному володільцю або власнику,- карається штрафом від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. 2. Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок
  7. Стаття 212. Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)
    1. Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння
  8. АЛФАВІТНО-ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК
    А Аварія: тяжка технологічна - 253 поїзда, судна - 277 на трубопровідному транспорті - 292 Автоматизована система документообігу суду: 376-1 Автоматизовані системи: 361 Агенти біологічні: 326 Агресивна війна або агресивні воєнні дії: 437 Адміністративні стягнення: 78 Адміністрація установи виконання покарань: 391, 392 Активне сприяння розкриттю злочину: 45 Аліменти: 164
  9. Поняття та види джерел підвищеної небезпеки
    . Така правова категорія як "джерело підвищеної небезпеки" з'явилася в цивілі-стиці вже достатньо давно - ще на початку XX ст. Але в ст. 404 ЦК УРСР 1922 р. лише наводився приблизний перелік, хоч і неповний, таких джерел: залізниці, трамваї, фабрично-заводські підприємства, крамарі, що торгують горючими матеріалами, власники диких тварин тощо. Під час другої кодифікації цивільного законодавства
  10. § 3. Метод цивільно-правового регулювання
    Визначальний характер методів правового регулювання, які являють собою прийоми юридичного впливу, їх сполучення, що характеризують використання у відповідній сфері суспільних відносин того чи іншого комплексу юридичних засобів (С. Алексеев), відображається у їхній ролі в механізмі правового регулювання. Головними проявами правового методу звичайно вважається вирішення за його допомогою таких
© 2014-2022  yport.inf.ua