Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
М.І.Панченко. Цивільне право України, 2005 - перейти к содержанию учебника

Які є види зобов'язань за завдання шкоди?

Той, хто завдав шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з його вини. Не підлягає відшкодуванню шкода, завдана особою при здійсненні нею права на самозахист, у тому числі у стані необхідної оборони, якщо при цьому не були перевищені її межі. Якщо при здійсненні права на самозахист особа завдала шкоду іншій особі, ця шкода має бути відшкодована особою, яка вчинила протиправну поведінку. Шкода, завдана у стані крайньої необхідності (тобто для усунення небезпеки, що загрожує інтересам чи правам фізичної або юридичної особи, якщо цю небезпеку за цих обставин не можна було усунути іншими засобами), має бути відшкодована особою, яка її завдала. Враховуючи обставини, за яких було завдано шкоду, суд може покласти обов'язок її відшкодування на третю особу, або зобов'язати відшкодувати шкоду частково як того, хто її завдав, так і третю особу, або звільнити від відшкодування шкоди повністю чи частково як третю особу, так і того, хто її завдав. Як зазначалося вище, зобов'язання, які виникають за завдання шкоди, - найбільш поширений вид недоговірних зобов'язань. Умови виникнення зобов'язання за завдання шкоди такі: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду; 3) причинний зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, за якого протиправність є причиною, а шкода - наслідком; 4) вина особи, яка завдала шкоду. Залежно від підстав виникнення зобов'язань за завдання шкоди можна виділити окремі види, які мають відповідні особливості. До зобов'язань за заподіяння шкоди Цивільний кодекс України відносить: - відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; - відшкодування шкоди, завданою особою у разі здійснення нею права на самозахист, а також завданої у стані крайньої необхідності; - відшкодування шкоди, завданої прийняттям закону про припинення права власності на певне майно; - відшкодування юридичною особою шкоди, завданої її працівником чи іншою особою; - відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування; - відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування; - відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності; - відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду; - відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину; - відшкодування шкоди, завданої малолітньою, неповнолітньою особою та неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності; - відшкодування шкоди, завданої недієздатною фізичною особою; - відшкодування шкоди, завданої особою, цивільна дієздатність якої обмежена; - відшкодування шкоди батьками, позбавленими батьківських прав; - відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними; - відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки; - відшкодування ядерної шкоди; - відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Які є види зобов'язань за завдання шкоди?"
  1. § 2. Цивільна правоздатність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах
    Цивільна правоздатність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад, у поєднанні з поняттям їх дієздатності, утворює єдину категорію - цивільну правосуб'єктність зазначених суб'єктів. Цивільна правоздатність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад - це соціально-правова можливість бути суб'єктом цивільних правовідносин. Основні засади участі держави та
  2. § 7. Виконання зобов'язань
    Виконання зобов 'язання - це здійснення боржником тієї дії, яку має право вимагати від нього кредитор на підставі зобов 'язання, що існує між ними. Вимоги до виконання зобов'язань визначають, насамперед, принципи - закріплені в законі основоположні засади, відповідно до яких будується правове регулювання реалізації суб'єктивних прав і обов'язків у цих правовідносинах. У літературі називають
  3. 3.1. Застава
    Застава - це вид забезпечення виконання зобов'язання, внаслідок якого кредитор-заставодержатель набуває права у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, отримати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Визначення застави було дано в Законі "Про заставу", що тривалий час
  4. § 3. Цивільно-правова відповідальність за невиконання зобов'язань
    Наведене вище визначення цивільно-правової відповідальності може бути використане як базове для визначення окремих її видів. Зокрема, слід звернути увагу на існування договірної і недоговірної відповідальності. Перша з них має місце у разі неналежного виконання або невиконання договору. Друга - настає у випадках завдання шкоди незалежно від існування договору між тим, хто заподіяв шкоду, і
  5. Глава 32 Види не договірних зобов'язань
    Цивільно-правові зобов'язання виникають як із договорів, так і з інших правочинів (ст. 11 ЦК) та інших юридичних фактів, в тому числі завдання майнової (моральної) шкоди. Правовідношення, що виникає на підставі, відмінній від договору, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші
  6. § 6. Особливі випадки спадкування
    Вітчизняне цивільне законодавство передбачає низку спеціальних випадків спадкування, пов'язаних, головним чином, з урахуванням особливостей об'єктів спадкування. Далі зупинимося на характеристиці найбільш важливих з них. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, зі збереженням її цільового призначення (ст. 1225 ЦК). ЗК закріплює право громадян
  7. § 4 Договірні відносини у процесі приватизації
    Договірні відносини у сфері приватизації слід розглядати як майнові договори між суб'єктами приватизації, змістом яких є оплатне відчуження державного майна. Як окрема категорія договорів в ст. 27 Закону «Про приватизацію державного майна» їх назва угоди приватизації. Тому загальні положення про порядок укладання, виконання цих договорів і відшкодування шкоди передбачені у відповідних інститутах
  8. § 1. Поняття, підстави та функції господарсько - правової відповідальності
    При розгляді цього питання господарсько - правової відповідальності необхідно зрозуміти, що відсутність правопорушень у господарських правовідносинах - це ідеальний, а не реальний стан економічного життя. Вони мають здебільшого деструктивний вплив як на економіку в цілому, так і на майновий стан господарюючих субєктів. Тому одним з найбільш ефективних засобів дотримання господарського
  9. § 3. Класифікація господарсько - правових санкцій
    Термін «санкція» (лат. sanctio - непорушний закон, найсуворіша постанова)означає передбачені законом або договором примусові заходи впливу, міра юридичної відповідальності за порушення законодавства або договірного зобов'язання, що застосовується до винної особи і зумовлюють певні несприятливі (негативні) для неї наслідки. Власне господарським санкціями як правовий засіб відповідальності у сфері
  10. Стаття 39. Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни
    39.1 Звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3-39.4 цієї статті. Звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків: а) бартерних операцій; б) операцій з пов'язаними особами;