Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
М.І.Панченко. Цивільне право України, 2005 - перейти к содержанию учебника

Які особливості договору купівлі-продажу на ринках?

Купівля-продаж на ринках підлягають загальним правилам договору, встановленим Цивільним кодексом України, а особливості цього виду договору містяться у Правилах торгівлі на ринках, які затверджено наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України 12 березня 1996 р. (зі змінами від ЗО січня і 7 червня 1998р.). Правилами встановлені вимоги відносно функціонування ринків, організації продажу на них продовольчих товарів, утворення відповідних умов і надання необхідних послуг у процесі купівлі-продажу товарів, дотримання санітарних вимог і прав покупців. Для покупця вхід на ринок безоплатний (п. 19 правил). Продавець за день торгівлі на ринку повинен сплатити ринковий збір, суму якого встановлюють місцеві Ради. Збір не стягують із сільськогосподарських підприємців, підприємств торгівлі, громадського харчування, кооперативів, громадян, які уклали з дирекцією ринку договори про оренду приміщень чи інших стаціонарних пунктів торгівлі. Громадяни, які систематично (більше чотирьох разів на рік) продають товари на ринках, повинні мати дозвіл на торгівлю (сертифікат, ліцензію) і стати на облік у податковій інспекції. Якщо юридична або фізична особа займається торгово-посередницькою діяльністю чи реалізацією виготовлених товарів через стаціонарні пункти на ринку, то вона повинна мати відповідні ліцензії чи сертифікати. Дирекція та інші працівники ринку не мають права вимагати від громадян, підприємств і організацій документи про належність їм продукції, якою вони торгують (крім тропічних фруктів і овочів, які надходять за імпортом). Торгівля продукцією тваринного і рослинного походження дозволяється тільки після проведення експертизи на ринку й отримання відповідного документа про якість продукції (п. 37 Правил). На ринках заборонено продавати такі товари: 1) продовольчі: - солоні і мариновані гриби, консервовані продукти домашнього виготовлення (м'ясо, риба, овочі та ін.), м'ясні і рибні кулінарні вироби та напівфабрикати, м'ясо дикої пернатої птиці і тварин, кондитерські вироби домашнього виробництва; - хліб і хлібобулочні вироби, алкогольні напої і тютюнові вироби приватних осіб; - дикі рослини, риби, занесені у Червону книгу, польові квіти, лікарські рослини; - зернові і крупи, забруднені насінням шкідливих бур'янів; 2) непродовольчі: - вогнепальна, газова і холодна зброя; - готове військове спорядження, а також тканини, які використовуються для його виготовлення, обмундирування, інші товари військового асортименту; - білизна зі штампами організацій і підприємств; - іграшкова зброя з пластиковими кулями; - товари для дітей (до трьох років); - дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, а також вироби з них; - шкіра цінних звірів без відповідного маркування підприємства-виготовлювача; - ліки, лікарняні рослини, наркотичні засоби; - паливні матеріали; - балони з побутовим газом; - порнографічні вироби. Товари побутової хімії, парфумерні вироби, предмети гігієни, санітарії дозволяється реалізовувати тільки за наявності сертифіката якості або сертифіката встановленого зразка. Газові плити дозволяється продавати тільки за наявності документа про придатність їх до експлуатації, який видається службою газового господарства. Продавцям на ринках заборонено використовувати особистий санітарний одяг, вимірювальні прилади і торговий інвентар, а також палити і приймати їжу на торговому місці. Якщо покупцю було реалізовано товар неналежної якості й про це його не повідомили, він має право замінити його на якісний, повернути продавцеві та отримати сплачену суму чи вимагати зменшення ціни (п. 28 Правил). Дирекція ринку зобов'язана інформувати продавців і покупців про вимоги Правил торгівлі на ринках, обладнати на доступному місці контрольні терези з відповідною інформаційною таблицею і контролювати дотримання продавцями цих правил (п. 45 Правил).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Які особливості договору купівлі-продажу на ринках?"
  1. § 1. Договір купівлі-продажу
    які є скл ад oTs 11 ми частинами п^вд~шта ^ пшГрозгіорядження, користування), а та кож ^нціцеце^ифіч ні^ пра ^а (црагіа на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та Щхша^шшщі. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав; 3) право вимоги, якщо вона не має особистого
  2. § 4. Поняття і види господарських товариств
    які не суперечать законодавству. Вони є юридичними особами, діють на підставі установчих документів, затверджених учасниками, мають власні назви із зазначенням організаційно-правової форми товариства. Товариства можуть займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України. Вибір конкретного виду господарського товариства залежить від цілей і намірів його
  3. Стаття 170. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів
    якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в
  4. Стаття 233. Незаконна приватизація державного, комунального майна
    які подаються, складаються чи у інший спосіб використовуються у процесі приватизації державного або комунального майна (документи, за допомогою яких оформляється перехід права власності на приватизоване майно (наприклад, протокол засідання конкурсної комісії, який затверджується органом приватизації і є підставою укладання договору купівлі-продажу з переможцем конкурсу); документи, які
  5. § 2. Акти цивільного законодавства України
    які визначають принципові положення регулювання відносин власності (ст.ст. 13, 14, 41), регулювання особистих немайнових відносин (ст.ст. 21, 23, 24, 27, 28) тощо. Відповідно до ст. 8 Конституції усі інші закони України, акти Президента України, акти Кабінету Міністрів та інших органів виконавчої влади мають прийматися на основі Конституції і відповідати її положенням. Акти власне цивільного
  6. § 5. Види (форми) юридичних осіб приватного права
    якій формі, яка передбачена законом. Стаття 83 ЦК передбачає такі форми юридичних осіб: а) товариства; б) установи. Крім того, у цій нормі йдеться про допустимість створення юридичних осіб у інших формах, "встановлених законом". Враховуючи особливості методу цивільно-правового регулювання, про які йшлося у перших главах цієї книги, це положення ст. 83 ЦК, очевидно, слід тлумачити у тому
  7. § 3. Цінні папери як об'єкти цивільних правовідносин
    які вони виконують у цивільному обігу. Зокрема, важливими функціями цінних паперів є: - перерозподіл грошових коштів між галузями і сферами економіки, між територіями і країнами, між групами і верствами населення; - надання їхнім власникам, крім права на капітал, певних додаткових прав. Наприклад, право на участь в управлінні підприємством, право на додаткову інформацію тощо;
  8. § 4. Здійснення права власності
    які дії, але вони не повинні суперечити інтересам інших суб'єктів приватного права. N січ власникам забезпечуються рівні умови здійснення їх прав. Це р жи ні доповнює положення ст. 13 Конституції та ч. 2 ст. 318 ЦК, ні передбачають, шо усі суб'єкти права власності є рівними перед и ічк'М За своєю суттю вказане правило є однією з юридичних Цчииц рівності умов здійснення власниками їхніх прав.
  9. 4.1. Особливості права власності на землю (земельну ділянку)
    які виникають у сфері використання природних ресурсів (у тому числі землі), якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Отже пріоритет при вирішенні конкретних питань здійснення права власності на землю надається нормам актів спеціального законодавства, а положення ЦК застосовуються субси- діарно. Проте загальні положення права власності (у тому числі ті, що застосовуються у цій
  10. § 1. Поняття зобов'язання
    якій належить право вимоги, і боржник (дебітор) - особа, яка несе обов'язок, відповідний праву вимоги кредитора. Цим зобов'язання (відносні правовідносини) відрізняються від абсолютних правовідносин (правовідносин власності тощо), в яких уповноваженій особі протиставлене не конкретне коло зобов'язаних осіб, а "усі й кожен"; 2) те, що об'єктами зобов'язальних правовідносин можуть бути дії,