Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
С.С. Бичкова. Цивільне право України (договірні та недоговірні зобовязання), 2006 - перейти к содержанию учебника

Загальна характеристика зобов'язань, що виникають із створення загрози життю, здоров'ю або майну особи

. У більшості випадків підставою виникнення зобов'язання є саме правомірні дії - свідоме укладання договорів та інших правочинів. Зобов'язання можуть виникати і внаслідок вчинення правопорушення (так звані деліктні зобов'язання). Обов'язковою умовою виникнення деліктних зобов'язань є протиправне, винне заподіяння шкоди, оскільки за відсутності шкоди немає чого відшкодовувати.
Водночас, в юридичній літературі давно і справедливо підкреслювалося, що "центр ваги" деліктної відповідальності необхідно перенести зі шкідливого результату на більш ранній ступінь, коли протиправне діяння лише створює можливість заподіяння шкоди або коли сама діяльність має небезпечні властивості1.
Ідея відповідальності не лише за заподіяну шкоду, а навіть за створення небезпеки завдання такої шкоди була реалізована ще в римському приватному праві. Так, за преторським едиктом (edictum de positum) встановлювалася відповідальність за просте створення небезпеки для перехожих: якщо на даху чи на карнизі, що виступав над місцем, де звичайно ходять люди, вивішувався чи встановлювався якийсь предмет, падіння якого могло заподіяти шкоду, то власник будинку сплачував певний штраф. Римські юристи підкреслювали, що претор видав цей едикт з величезною користю для суспільства: "щоб люди ходили по вулицям без страху і небезпеки" (Д.9.3.5.6)2.
У гл. 81 ЦК України знайшов закріплення інститут раніше не відомий вітчизняному законодавцю - інститут відповідальності за створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи. Головним завданням, яке покладається на цей
інститут, є попередження шкідливих наслідків, які можуть настати у зв'язку з обставинами, що виникли.
Відповідно до ст. 1163 ЦК України фізична особа, життю, здоров'ю або майну якої загрожує небезпека, а також юридична особа, майну якої загрожує небезпека, мають право вимагати усунення цієї небезпеки від того, хто її створює.
У ст. 11 ЦК України серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, крім правочинів, створення результатів інтелектуальної, творчої діяльності і завдання шкоди, законодавець називає ще "інші юридичні факти". Отже, створення небезпеки законним правам та інтересам особи є одним із юридичних фактів, які є підставою виникнення цивільних зобов'язань.
Сторонами в зобов'язаннях, які при цьому виникають, виступає потенційний заподіювач шкоди, тобто особа, яка своїми діями чи бездіяльністю в майбутньому може заподіяти шкоду, та потенційний потерпілий від таких дій, тобто особа, якій може бути заподіяна шкода такою діяльністю в майбутньому.
Об'єктами цих зобов'язань є життя, здоров'я та майно фізичної особи або майно юридичної особи, яким загрожує небезпека.
Зобов'язання, які виникають з підстав, передбачених гл. 81 ЦК України, необхідно відмежовувати від договірних зобов'язань. Так, скажімо, якщо, споживача турбує та обставина, що житлово-експлуатаційна організація своєчасно не виконує профілактичний ог-ляд і плановий ремонт системи тепло-, водозабезпечення, а отже, його чекає несвоєчасний початок опалювального сезону і холодна зима. У цьому разі вимоги споживача будуть ґрунтуватися не на нормах гл. 81 ЦК України, а на відповідних положеннях укладеного з житлово-експлуатаційною організацією договору про обслуговування будинків. Адже відповідно до п. 19 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і вод овід ведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630, виконавець за цим договором зобов'язаний здійснювати контроль за технічним станом санітарно-технічного та інженерного обладнання квартир і своєчасно проводити підготовку будинку і його відповідного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період. Тобто в даному випадку мова йде про належність виконання зобов'язань, передбачених договором.
Права та обов'язки сторін за зобов'язаннями, що виникають із створення загрози життю, здоров'ю або майну особи. Особа, якій загрожує небезпека, має право вимагати усунення загрози її життю, здоров'ю або майну, від того, хто її створює.
Особа, дії чи бездіяльність якої створюють небезпеку життю, здоров'ю чи майну іншої особи, зобов'язана усунути загрозу. Усунення загрози може полягати як у припиненні певної діяльності, так і у вчиненні відповідної дії (наприклад, коли підставою створення небезпеки є саме бездіяльність особи).
У разі неусунення загрози життю, здоров'ю або майну особи, вона має право вимагати:
1) вжиття невідкладних заходів щодо усунення такої загрози;
2) відшкодування завданої шкоди;
3) заборони діяльності, яка створює загрозу (ст. 1164 ЦК України).
Якщо особі буде відмовлено у задоволенні її вимог щодо припинення діяльності, яка на її думку, може створювати загрозу життю, здоров'ю чи майну, це не позбавляє її права надалі вимагати відшкодування фактичних збитків і завданої їй шкоди.
Умови для звернення з вимогою про усунення небезпеки. Вимоги щодо усунення небезпеки, яка фактично загрожує, є одним із засобів захисту цивільних прав. Тобто в даному випадку особа вимагає не відшкодування заподіяної шкоди, а, перш за все, припинення дій, внаслідок яких їй може бути завдана шкода.
Особа, яка вважає, що їй загрожує небезпека, може звернутися як до особи, винної у створенні загрози, так і відразу до суду.
Умовами для такого звернення є:
1) загроза небезпеки життю, здоров'ю або майну особи. Ця небезпека може полягати:
- у проведенні будівельних робіт без належного дозволу і квалі-
фікації (наприклад, перебудування квартири чи будинку, прибудова тамбуру). Так, в одній із київських газет опублікували фотографію мансарди, яку самовільно побудував жилець п'ятого поверху типового п'ятиповерхового будинку, внаслідок чого у фундаменті з'явилася тріщина;
- у виконанні інших робіт без відповідного дозволу і кваліфікації
(проведення газу, світла, водопроводу тощо);
- в утриманні диких тварин (наприклад, рисі, ведмедя), пла-
зунів (гадюк, пітонів тощо), службових собак та собак бійцівських порід в домашніх умовах без відповідного дозволу;
- в утриманні в квартирі (на балконі) свійських тварин (поросят,
кролів, курей та ін.) з порушенням встановлених правил;
- у здійсненні підприємницької діяльності або виконанні небез-
печних робіт в домашніх умовах1;
- у порушенні правил експлуатації джерел підвищеної небезпеки
(літаків, пароплавів, місцевого транспорту, залізничного транспорту, різного роду "Лунапарків" тощо), що може спричинити аварії та катастрофи;
- у наданні послуг з порушення встановленого порядку (на-
приклад, медичних, ветеринарних, охоронних, транспортних) або використання матеріалів чи засобів без відповідних сертифікатів якості, відповідності та придатності (ліків, спец-засобів тощо);
- у наявності обставин, які можуть обумовити настання техно-
генних катастроф (зсуви на схилах, прорив дамби, провалля дороги, руйнування мосту тощо);
- у різного роду екологічних небезпеках (наприклад, забруднен-
ня атмосферного повітря, водної поверхні, ґрунтів, виникнення загрози для флори та фауни, загрози радіоактивного забруднення) тощо.
2) небезпека повинна бути реальною, тобто існувати не лише в уяві особи;
3) можливість настання шкідливих наслідків має залежати саме від діяльності особи, дії якої потрібно припинити або яка має вчинити певні дй.
Режим, встановлений ст. 1163 ЦК України поширюється як на діяльність, що вже здійснюється і наслідком якої може бути заподіяння шкоди, так і на діяльність, що буде здійснюватися в майбутньому (виконання робіт, надання послуг, випуск продукції, експлу-атація транспортного засобу, застосування ліків тощо).
Як слушно зазначає Є.О. Харитонов "правомірність чи неправомірність дій, якими створена загроза, значення не має"1. Тобто правомірність дій однієї особи, внаслідок вчинення яких виникає небезпека для прав та законних інтересів іншої особи, не виключає можливості захисту прав та інтересів останньої. Так, певні види промислової діяльності, які об'єктивно пов'язані із забруднення навколишнього середовища, можуть створювати небезпеку таким абсолютним правам людини як життя та здоров'я;
4) небезпека повинна загрожувати законним правам та інтересам особи.
Доказами такої загрози є невідповідність діяльності (чи бездіяльності) особи стандартам, нормам, правилам, критеріям, встановлених екологічним, земельним, трудовим, житловим, будівельним законодавством тощо, які визначають безпечні умови експлуатації, збереження, застосування тих чи інших об'єктів матеріального світу, форм енергії, порядку реалізації наданих законодавством прав та ін.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Загальна характеристика зобов'язань, що виникають із створення загрози життю, здоров'ю або майну особи"
  1. § 2. Види зобов'язань і система зобов'язального права
    загальним правилом, мають виконуватися одночасно (якщо інше не передбачене законом, договором і не випливає із суті зобов'язання). 4. Залежно від характеру правового зв'язку між учасниками зобов'язання воно може бути простим або складним. Якщо сторони мають лише по одному праву і одному обов'язку, то зобов'язання вважається простим. Якщо прав і обов'язків у Особливістю зобов'язання
  2. Що таке зобов'язання? Які підстави його виникнення?
    зобов'язання, становлять один із найважливіших інститутів цивільного права - зобов'язальне право. Норми зобов'язального права є найбільш значною частиною цивільного законодавства. Система зобов'язального права складається із інститутів Загальної частини та інститутів Особливої частини. Загальна частина включає: поняття зобов'язання, сторони в зобов'язанні; виконання зобов'язання; забезпечення
  3. § 2. Підстави виникнення зобов'язань
    загальному обсязі підстав виникнення зобов'язання. Це безпосередньо пов'язано з тим, що акти плано-ворозпорядчих органів, які були підставами виникнення більшості господарських зобов'язань за участю соціалістичних організацій, у сучасних умовах практично не застосовуються в цивільному обороті. Однак можливість виникнення цивільних зобов'язальних правовідносин безпосередньо з адміністративних
  4. § 1. Поняття та структура цивільного законодавства
    загальний цивільно-правовий інститут і включення його до "Загальної частини" є цілком закономірним. Це дало змогу зосередити в "Загальній частині" проекту ЦК України всі елементи цивільно-правових відносин. 2 9-321 Книга друга "Особисті немайнові права фізичних осіб" - велике досягнення проекту ЦК України. Юридичним фундаментом цієї книги є розділ II Конституції України про права людини і
  5. ГЛАВА 26. РЯТУВАННЯ ЗДОРОВ'Я ТА ЖИТТЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ, МАЙНА ФІЗИЧНОЇ АБО ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ
    загальним правилом, завдана шкода відшкодуванню не підлягає. За певних умов виняток складають лише зобов'язання, які виникають у зв'язку із рятуванням здоров'я та життя фізичної особи чи майна іншої особи. Інститут зобов'язань щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок рятування, почав історично складатися в нашій країні ще в 30-х роках минулого століття. Першими в судовій практиці справами
  6. § 3. Поняття та види організаційно - правових форм підприємства
    загальнюючим. Воно, по-перше, визначає підприємства як суб'єкти господарського права стосовно всіх форм і видів власності в Україні (організаційні форми і види підприємств). По-друге, це поняття є загальногалузевим, тобто взагалі визначає промислові (фабрики, заводи, шахти), будівельні, транспортні, сільськогосподарські, торговельні та інші підприємства. Підприємство як соціально-економічний і
  7. Книга п'ята ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО
    загальні положення про зобов'язання. До них належать норми про поняття зобов'язання, сторони зобов'язання, виконання і забезпечення виконання зобов'язання, припинення зобов'язання, правові наслідки порушення зобов'язання та відповідальність за його порушення. Норми договірного права є переважно диспозитивними, а недоговірні зобов'язання регламентуються імперативними нормами. В регулюванні
  8. Які зобов'язання належать до недоговірних?
    зобов'язання виникають із договорів. Назва "недоговірні зобов'язання" підкреслює те, що вони виникли не з договорів чи іншої будь-якої угоди, а саме з односторонньої дії якої-небудь особи. Підставою для виникнення їх може бути односторонній правочин або інше майнове надання однієї сторони іншій. Разом з тим зобов'язально-правові відносини, що виникають із такого роду односторонніх дій осіб, за
  9. Стаття 153. Оподаткування операцій особливого виду
    загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак з більшою деталізацією процесу здійснення контролю, що розуміється як володіння безпосередньо або через пов' язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше як 20 відсотків статутного фонду юридичної особи, або управління найбільшою кількістю голосів в органі управління юридичної особи. Для
  10. § 3. Система цивільних зобов'язань
    зобов'язань, як і інших правових інституцій, пов'язана перш за все з необхідністю визначення відповідних критеріїв для поділу цих інституцій на відповідні класифікаційні групи або ряди. В науці цивільного права не раз робилися спроби систематизувати зобов'язання за різними принципами. Так, 1.Б. Новицький виділяв відповідно три групи зобов'язань: а) зобов'язання, які виникають на підставі або у